Жиренше

казахська народна казка

Жиренше був великим говоруном і дотепником. Він вважав, що нікого немає дотепнішого за нього. Якось повідав про це він одному перехожому:

— Нема нікого у світі дотепніше за мене!..

— Неправда,— сказав перехожий, — є ціла країна, де будь-який хлопчина дотепніший і розумніший за тебе.

Взяв Жиренше з собою кількох друзів-жигітів та направився відшукувати той край-місцину. Довго вони скакали, врешті-решт - приїхали. Ввійшли в перший аул і бачать: сидить чорнява жінка і доїть корову чорну. Одягнена вона була в чорне плаття з прорізами під пахвами; через ці прорізи було видно білу сорочку. Підійшли вони до жінки, а Жиренше питає:

— Не бачили ви часом чорну корову, у якої білі пахви?

Жінка відповіла, що вона бачила, як за цією коровою йшов рудий бик. Жиренше зрозумів, що вона під чорною коровою мала на увазі себе, а під рудим биком його.

Поїхали вони далі і зустріли на дорозі десятирічну дівчинку. Жиренше вирішив перевірити на метикуватість і її:

— Ти з якого аулу?

Дівчинка відповіла, що вона й сама ще не знає, з якого вона аулу.

Аж тоді Жиренше зізнатися собі, що отримав дуже розумну відповідь. Адже дівчинка дійсно не знала, в якій аул її віддадуть заміж. Так наш Жиренше, майбутній Шешеня, отримав повчальний урок, що навіть його дотепність не повинна межувати з хвалькуватістю.

переклад Дарії Когутяк