Легенда про Жеке-батира

казахська легенда

Серед казахських родів, що пасли свої табуни коней в Кокшетау, кажуть, був один батир, такий величезний, що був схожий на гору. У нього не було друзів, і він не потребував загону воїнів, які, зазвичай, супроводжують батирів - він бився один. Тому народ прозвав його Жеке-батир, тобто Самотній Лицар. І поки був живий Жеке-батир й наодинці захищав казахів, ніякий ворог і думати не міг про те, щоб звоювати цю землю. У нього був величезний високий лук, що сягав небес, а стріла, довжиною з березу, могла пролетіти великі відстані й наздогнати ворога. Тятиву такого лука не могли натягнути сорок сильних воїнів, така вона була туга.

І ось, одного разу, вороги хмарою, як мурашки, напали на Жеке-батира, і почалася битва, якої світ і досяі не бачив. Знаючи, що звичайними стрілами не пробити сталеву кольчугу Жеке-батира, вороги стали стріляти в нього величезними стрілами. Але вони, як соломинки, відскакували від залізних обладунків богатиря. Безліч ворожих воїнів загинуло в тій, ще небаченій, битві, але на їх місце прибували нові й нові загони, а битва й далі тривала. Нарешті залізні стріли ворогів таки пробили сталеву кольчугу батира. Але нікому було перев'язати рани, поруч з Жеке-батиром не виявилося помічників.Такий вже у нього був характер. Кров текла з ран, але батир продовжував битися, знищуючи ворогів. День перетворився на ніч, і ніч знову стала днем, а Жеке-батир невтомно відбивав атаки одна за одною. Він знав, що за його спиною залишаються беззахисні аули, діти і люди похилого віку. Жеке-батир стримував ворога, не пускаючи їх у рідні землі.

Ось зібрав він останні сили і, з люттю, накинувся на супостата, намагаючись проникнути у ворожий центр. І відчуваючи, що цей кидок є останнім, вигукнув Жеке-батир на весь свій голос: «Не пущу ворогів у рідні землі! Тут поляжу, стану неприступною горою, але не пущу!»

І ... впав богатир поміж двох гір, з'єднавши їх в неприступний мур, наче фортецю... Не дав ворогам пробитися в степи Сариарка. Та так і завмер. І лежить до сих пір, ставши величезною брилою.

Здалеку можна розгледіти на ній гострий шолом батира, густі брови, його велику огрядну бороду, ніс з горбинкою, високі залізні груди і величезні потужні ноги в шкіряних чоботях. Хоронить Жеке-батир рідну землю від напасті.

переклад Дарії Когутяк