Казахські прислів'я про рослини та тварин

Український переклад

₪ ₪ ₪

Окраса землі — врожай,

Окраса людини — знання.

₪ ₪ ₪

Коли земля виснажується,—

Бур'ян на ній росте.

₪ ₪ ₪

Ячмінь, пшениця — харч,

Золото, срібло — камінь.

₪ ₪ ₪

Хоч би який великий був урожай,

Два роки його не їдять.

₪ ₪ ₪

Хлібороб плекає надію щороку,

Рибалка — щодня.

₪ ₪ ₪

Земля кінчається там,

Де кінчається вода.

₪ ₪ ₪

На воду і вогонь надій не покладай.

₪ ₪ ₪

Ріка витікає із джерельця,

Зливається в море.

₪ ₪ ₪

Трава без води —

Таріль без їжі.

₪ ₪ ₪

Трава жовкне із стеблини.

₪ ₪ ₪

Худоба росте й нагулюється від землі.

₪ ₪ ₪

Людина без коня —

Як птах без крил.

₪ ₪ ₪

Кінь — крила батиря.

₪ ₪ ₪

Добрий кінь — крила відважного.

₪ ₪ ₪

Добрий кінь дружить з людиною,

Добрий пес із худобою не розлучається.

₪ ₪ ₪

Коли кінь добрий,—

І далеке близьким стає.

₪ ₪ ₪

Не хвали коня, не поїздивши місяць,

Не хвали дружини, не проживши рік.

₪ ₪ ₪

Бойовий кінь потрібен у бою,

Скакун — щодня.

₪ ₪ ₪

Нема одягу, що не зношується,

Нема коня, що не скориться вузді.

₪ ₪ ₪

Не знаєш норову коня — краще обійди.

₪ ₪ ₪

У ситого коня вісім ніг.

₪ ₪ ₪

Поганяй коня вівсом, а не батогом.

₪ ₪ ₪

Скакуна не оцінюють на око.

₪ ₪ ₪

Норов коня знає хазяїн.

₪ ₪ ₪

Кінь, що сам скаче,— справжній скакун.

₪ ₪ ₪

Кінь дороги не взнає,

Поки не спіткнеться.

₪ ₪ ₪

Хто на рисака сідає,

Рро долю забуває.

₪ ₪ ₪

Хвали лоша,

Але сідай на коня.

₪ ₪ ₪

Худому коневі і батіг важкий;

Драній юрті і краплина важка.

₪ ₪ ₪

Доброму коневі у зуби не заглядай,

У здорової людини віку не питай.

₪ ₪ ₪

Кривому верблюдові потрапляє до рота саме перекотиполе,

Та й то, коли вітер занесе.

₪ ₪ ₪

Худого коня і в обід паси,

₪ ₪ ₪

Не понюхавши дна рептуха,

Кінь не наїсться.

₪ ₪ ₪

У хорошого верблюда ніздря не рветься.

₪ ₪ ₪

Смирний верблюд хороший,

Як шерсть оббирати.

₪ ₪ ₪

Горбата не попона, а верблюд.

₪ ₪ ₪

Хоч як верблюд біжить,

Від свого в'юка не втече.

₪ ₪ ₪

У останнього верблюда ноша найважча.

₪ ₪ ₪

На шляху нара поклажа не залишиться.

₪ ₪ ₪

Зламається гарба — деревина пропаде;

Здохне верблюд — усе пропаде.

₪ ₪ ₪

Верблюд без стада реве,

Дитина без матері плаче.

₪ ₪ ₪

Окраса озера — дерева,

Багатство народу — вівці.

₪ ₪ ₪

Вівці жир не заважає.

₪ ₪ ₪

Кульгавий баран після обіду голос подає.

₪ ₪ ₪

Шукай кривого барана,

Як не біля аулу,

То біля колодязя.

₪ ₪ ₪

Кривий баран лежачи сало нагулює.

₪ ₪ ₪

Де барана злякали,

Туди він більше не піде.

₪ ₪ ₪

Нащо барану дзвоник!

₪ ₪ ₪

Корова гребує водою,

А вода того й не помічає.

₪ ₪ ₪

Худій корові роги не потрібні.

₪ ₪ ₪

Хто знається зі свинею,

Валятиметься в багні.

₪ ₪ ₪

Хоч з віслюка й погане м'ясо, зате сила добра.

₪ ₪ ₪

Якщо осла легко нав'ючувати, він зледачіє.

₪ ₪ ₪

Навіщо віслюкові срібне сідельце!

₪ ₪ ₪

Розжиріє віслюк,

То й хазяїна хвицатиме.

₪ ₪ ₪

Коли кінь їсть ячмінь,

Осел вуха щулить.

₪ ₪ ₪

Родичам — поштування,

Худобі сіль.

₪ ₪ ₪

На худобу, що відбилася від череди, вовк ласий.

₪ ₪ ₪

Білий пес чи чорний — однаково собака.

₪ ₪ ₪

В аульного пса хвіст бубликом.

₪ ₪ ₪

Коли наближаєшся до аулу,

Пес попереду біжить.

₪ ₪ ₪

Хоч золотого нашийника надінь на пса,

Однаково покидьками не гребує.

₪ ₪ ₪

Пес, що не вміє гавкати,

Пропустить злодіїв в аул.

₪ ₪ ₪

Один пес гавкає на того, кого бачить,

Другий — вслід йому.

₪ ₪ ₪

Переляканий пес три дні гавкає.

₪ ₪ ₪

Пес не заспокоїться,

Поки свого посуду не оближе.

₪ ₪ ₪

Голої кістки і пес не гризе.

₪ ₪ ₪

Собака, навіть щеня пестячи, гарчить.

₪ ₪ ₪

Собаче вітання — гарчання. .

₪ ₪ ₪

Маленька собачка і до старості — щеня.

₪ ₪ ₪

Тихий пес стиха й кусає.

₪ ₪ ₪

Улесливий пес свою пайку ще вдосвіта одержує.

₪ ₪ ₪

Цепний пес для полювання не годиться.

₪ ₪ ₪

Якщо роздрочити пса — хазяїна покусає,

Горобця — на беркута кинеться.

₪ ₪ ₪

Гарний гончак,

Тільки чому його лис не любить?

₪ ₪ ₪

Лис хитрий — голими руками не візьмеш.

₪ ₪ ₪

На лиса є гончак.

₪ ₪ ₪

Як вовченя не годуй,

Воно вити не перестане.

₪ ₪ ₪

Вовка не привчиш до прив'язі,

Свині — у плузі ходити.

₪ ₪ ₪

Лис на ніч місця не вибирає.

₪ ₪ ₪

Місяць ясний — заєць худий.

₪ ₪ ₪

Заєць своєї тіні боїться.

₪ ₪ ₪

Сові ніч ясніша за день.

₪ ₪ ₪

Одне око ворони на дулі рушниці,

Друге — на смітнику.

₪ ₪ ₪

Ворона кряче — зове зиму,

Гусак гелгоче — кличе літо.

₪ ₪ ₪

Прилітають ворони — будуть приморозки,

Прилітають гуси — настане літо.

₪ ₪ ₪

Із пташеняти в свій час кібчик виросте.

₪ ₪ ₪

Зозуля сама своє ім'я називає.

₪ ₪ ₪

Душа риби — у воді.

₪ ₪ ₪

Кожен місяць свою назву має.