ТуТ види казахських легенд:
казахська легенда
У давні часи в Кизилкумах і Каракумах батрачили у баїв два молодих джигіта, брати Агибай і Арнабай. І ось, якось, завівся в тих місцях величезний і страшний дракон. Несподівано накинувся він на них, бажаючи проковтнути їх. Щоб хоч на час відвести від себе біду, брати стали кидати в роззявлену пащу дракона по вівці, яких це чудовисько з'їдало в одну мить. Так, лякаючись дракона, за кілька днів брати залишили в пащі дракона всю байську отару, а коли вівці скінчилися, вони зрозуміли, що тепер їм самим прийшов кінець. Якщо не дракон, то тепер бай здере з них шкуру - живцем, за погублену отару. Тому йти або бігти їм було нікуди. І розпач охопив їх ...
Раптом перед братами з'явився якийсь старець в білому одязі і запитав, чим вони так стурбовані. Брати не стали нічого приховувати і розповіли все не приховуючи й дрібниць.
— Діти мої, — сказав їм білобородий старець, — ви не зробили нічого поганого, але хіба це зможе зрозуміти жадібний бай? Тепер ви повинні піти звідси, ступайте на схід, пройдете безводний Кизилкум і потрапите в благодатну, багату водою землю. Там і осядете, там і заживете чесною працею. А земля та, за вашу працю, не пошкодує віддячити своїми багатствами.
Джигіти запитали старця:
— Скажіть, шановний, а як називається ця земля?
На що старець відповів:
— Ім'я тієї землі - Сир (таємниця).
І після цих слів зник, начебто його й не було. Джигіти, в пошуках свого щастя, покинули рідні місця і, перебравшись через безводну пустелю, досягли річки Сир-Дар'ї. Вони попили чистої і прохолодної водиці, втамували спрагу, а потім стали шукати людей. Незабаром вони виявили їх безліч, що розташувалися уздовж річки Сирдар'ї. Ці люди займалися землеробством.
Брати приєдналися до них, стали працювати, не шкодуючи своїх сил, посіяли пшеницю, посадили фрукти й овочі й зажили на березі річки Сир, як їм і сказав великий сивобородий старець. Праця їх була винагороджена гарним урожаєм.
Брати обзавелися сім'ями, стали розводити худобу і були щасливі до кінця своїх днів.
переклад Дарії Когутяк
Про легенди
Легенда / Атаунама (від латинського слова «legenda» — те, що слід прочитати). Легенди - це є усні народні оповідки про чудесну, дивовижну подію, яка за переказом оповідача - сприймається як достовірна. Легенди доволі близькі до переказів і відрізняються від них: тим, що в їх основі закладені релігійні чи світсько-історичні сюжети і вся оповідь базується на підтвердження цієї додуманої, прикрашеної, оповідачем, події.
клацайте ... і читайте
ТуТ підбірочка казахських легенд:
Щодо легенд про рідну землю
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
Легенда про дружину бія та його невістку
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
Легенда про старця, що зупинив річку
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
Легенда про походження Борового
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
~ ~ ~
На нашому ресурсі представлено добірку казахських легенд, дуже близьких до переказів, в яких історичні факти, особистості та події змінені народною фантазією настільки, що справжнє, насправді колишнє, стало тепер, після часу, легендарним історичним минулим. Так, для прикладу, деякі легенди про знаменитого правителя монголів Чингизхана, його сина Жоши-хана і багато інших.
клацайте ..... читайте - перекладайте
Наші застереження
* Усі права на даний переклад легенди — застережено.
© переклад українською мовою Зенко і Даринка Когутяк © Zenko and Daria Kogutyak
* Жодну частину перекладу не можна видруковувати-тиражувати, відтворювати в будь-якій (електронній, поліграфічній) формі та будь-якими засобами без попередньої письмової згоди автора. ...контакти ТуТ
Нас читають
Наші проекти