Казахські прислів'я про працю

Український переклад

₪ ₪ ₪

Життя без праці — погаслий жар

₪ ₪ ₪

Праця, праця і праця — ось три віковічні скарби.

₪ ₪ ₪

Труд — другий батько людини.

₪ ₪ ₪

Ключі від щастя — в праці.

₪ ₪ ₪

Праця — багатство народу.

₪ ₪ ₪

Труд прикрашає життя.

₪ ₪ ₪

Малі труди — мізерні плоди.

₪ ₪ ₪

Добрий кінь пізнається в їзді,

Людина — в труді.

₪ ₪ ₪

Праця до геройства веде,

Слава героя знайде.

₪ ₪ ₪

Чесна праця до людей веде;

Лінощі й хитрощі — до самоти.

₪ ₪ ₪

По роботі й достаток.

Робота пішла — достаток прийшов.

₪ ₪ ₪

Добро, нажите без труда,

І зникає без сліда.

₪ ₪ ₪

Що покладеш у казан,

Те потрапить у ложку.

₪ ₪ ₪

Чесно заробиш — спокійно з'їси.

₪ ₪ ₪

Чим важча робота,

Тим смачніша їжа.

₪ ₪ ₪

Попрацюєш до поту — поїси в охоту.

₪ ₪ ₪

Роботящому — солодкий хліб,

Ледарю — солодкий бік.

₪ ₪ ₪

Коли верблюдові потрібна колючка,

Він простягне шию.

₪ ₪ ₪

Хто горобців боїться — проса не сіє.

₪ ₪ ₪

Виростиш урожай — матимеш що їсти.

₪ ₪ ₪

Що посієш, те і жатимеш.

₪ ₪ ₪

Не посієш — не збереш врожаю,

₪ ₪ ₪

Не вчитимешся — не матимеш знань.

₪ ₪ ₪

Хто жати лінується,

Далеко обідати ходить.

₪ ₪ ₪

Хоч тобі й лишилося жити до обіду,

Зароби стільки, щоб вистачило до вечора.

₪ ₪ ₪

Посіявши просо,

Не чекай пшениці.

₪ ₪ ₪

Поганий жнець довго серпа вибирає.

₪ ₪ ₪

Що треба для зими — збирай улітку.

₪ ₪ ₪

Без праці нема насолоди.

₪ ₪ ₪

Поганої роботи нема.

₪ ₪ ₪

Кожна справа у свій час цікава.

₪ ₪ ₪

Праця спритних поважає.

₪ ₪ ₪

У кого руки вправні,

У того й харчу вдосталь.

₪ ₪ ₪

Якщо твій син моторний,

Вважай, що твоя нива зорана.

₪ ₪ ₪

Хто добре дмухає — розпалить,

Хто думає — знайде.

₪ ₪ ₪

Якщо уміло розпалювати,

Навіть сніг займеться.

₪ ₪ ₪

Хто риби ловити не вміє,—

Тільки воду каламутить.

₪ ₪ ₪

Хто не мав овець,

Той отару, пасучи, замучить.

₪ ₪ ₪

Курки не вміє нагодувати,

А береться дівчину наряджати.

₪ ₪ ₪

Розумній людині й сімдесяти ремесел мало.

₪ ₪ ₪

У кого пальці довгі — музикою стане,

У кого вуха довгі — співаком стане.

₪ ₪ ₪

Джигіту і пісня — мистецтво,

І ремесло — мистецтво.

₪ ₪ ₪

У майстра — руки золоті,

В акина — слова.

₪ ₪ ₪

Щасливий той майстер,

Якого учень обганяє.

₪ ₪ ₪

Хто не поспішає, залишиться позаду.

Хто біжить — обганяє,

Хто лежить — задніх пасе.

₪ ₪ ₪

Хто на багато весіль поспішає,

На жодне не встигне.

₪ ₪ ₪

Не хвали каші,

Ще й проса не сіявши.

₪ ₪ ₪

Ще й вола нема,

А землю під посів уже поливає.

₪ ₪ ₪

Де багато пастухів,

Там вівці дохнуть.

₪ ₪ ₪

Де багато чоловіків — дров нема;

Де багато жінок — води нема.

₪ ₪ ₪

В одній руці двох кавунів не втримаєш.

₪ ₪ ₪

Хто чіпляється за два човни — потоне.

₪ ₪ ₪

Короткої нитки у вузол не зав'яжеш.

₪ ₪ ₪

Ложкою озера не вичерпаєш.

₪ ₪ ₪

Людина, що працю любить замолоду,

Від роботи не стомлюється.

₪ ₪ ₪

Замолоду — праця,

На старість — шана.

₪ ₪ ₪

Як малого до діла не привчив,

Дорослого не привчиш.

₪ ₪ ₪

Що раніш почнеш працювати,

То швидше виростеш.

₪ ₪ ₪

Одрізуй дерево довше — вкоротити можна;

Одрубуй залізо коротше — подовжити можна.

₪ ₪ ₪

Перш ніж говорити про срібло на своїй рушниці, скажи, як вона стріляє.

₪ ₪ ₪

Робиш руками,

Відпочиваєш головою.

₪ ₪ ₪

Хто не може справитись з конем,

Періщить голоблі.

₪ ₪ ₪

Не затикай за пояс дрюка,

Якого не піднімуть руки.

₪ ₪ ₪

Кроїш одяг —

Крій із запасом,

Звузити легше.

₪ ₪ ₪

Не працюючи, кінця роботи не знайдеш,

Не прагнучи, до свого щастя не дійдеш.

₪ ₪ ₪

Краще робити задарма,

Ніж блукати без діла.

₪ ₪ ₪

Сів на баского сірого —

Добре тримай поводи.

₪ ₪ ₪

Хоч і твій син викував меча,

Перевір, чи нема на лезі щербини.

₪ ₪ ₪

Поганий швець довго шило вибирає.

₪ ₪ ₪

Кожен шиє кожух на свій зріст.

₪ ₪ ₪

У рибалки кінь гине від спраги.

₪ ₪ ₪

Коваль доброго ножа не має,

Швець без чобіт ходить.

₪ ₪ ₪

Місце, де побував,— не далеко,

Камінь, який підняв,— не важкий.

₪ ₪ ₪

На готове діло багато критиків,

На готову їжу багато охочих.

₪ ₪ ₪

Не гань вугілля — воно змушує залізо розбризкувати іскри.

₪ ₪ ₪

Щоб зваляти повстяний килим —

Треба докласти і рук, і сили.

₪ ₪ ₪

Чобіт береже підкова,

Джигіта — сила.

₪ ₪ ₪

Перемагає не той, хто пнеться,

А хто силу має.

₪ ₪ ₪

Не вір силі, що похваляється,

Вір ділу, що робиться.

₪ ₪ ₪

Кінець праці — радість.

₪ ₪ ₪

Не кажи, що в нього лук старий,

Спершу подивись, як він стріляє.

₪ ₪ ₪

У кого снага в душі,

У того в ділах здобутки.