Анісімов Семен - АНИСИМОВ СЕМЕН

український переклад

Анісімов Семен Михайлович (народився в червні 1911 року в селі Красноярскому - помер в 1970 році) - поет, прозаїк, член Спілки письменників Казахстану учасник Великої Вітчизняної війни. Семен Анісімов нагороджений орденом Червоної Зірки і кількома бойовими медалями.

Коротка біографія:

Народився Семен Анісімов в червні 1911 року в селі Красноярському Усть-Каменогорського повіту Семипалатинської області (нині Східно-Казахстанська область) в родині селянина - візника (ямщика). Дитинство було голодним і важким. У 1914 році, коли Семенові не виповнилося ще й трьох років, його батько пішов на фронт рядовим солдатом і загинув в 1916 році, під Перемешлем. Від холери в 1923 році померла його мати Пелагея Іванівна. З семи років Семен працював батраком і погоничем у власного заможного діда Феодосія Івановича. Саме з цього часу він починає писати свої несміливі вірші. Свій перший вірш поет опублікував 1928 року в газеті «Нове село».

Закінчив школу - семирічку, в яку пішов з 9-ти років. У шкільні роки займався в драмгуртку, режисером якого був Андрій Крючков, який згодом став народним артистом СРСР. Потім Семен Анісімов навчався в Усть-Каменогорському педагогічному технікумі, але відчував, що не в цьому його покликання. Тому, невдовзі, його навчання в Усть-Каменогорському педтехнікумі, перервалося - невдалою поїздкою юного Анісімова до Москви, з метою присвятити себе театру і кіно. Повернувшись з Москви, він продовжив навчання в педтехнікумі, вже Семипалатинська. Але і його не довелося скінчити, тому що в 1931 році Анісімова запросили на роботу в газету "Приіртишска правда". З цього часу і все своє життя він присвятив літературі, журналістиці. А відтак в 1931-1933 роках, і в 1936-1941 роках він працював в обласній газеті «Приіртишскій правді» завідуючим сектором, завідуючим відділом. В 1941 році він закінчив Ленінградський інститут журналістики. До війни служив в Азербайджані.

Війна застала поета в Семипалатинську. Під час війни Семен Анісімов був рядовим піхотинцем на Брянському фронті, Курській дузі, в Поліссі. З травня 1944 року був військовим кореспондентом, секретарем дивізійної газети «В бій за Батьківщину» і «Радянський танкіст». Закінчив війну на Ельбі.

З 1946 по 1970 роки Семен Анісімов був літературним співробітником обласної газети «Приіртишска правда». В цей же період С.М.Анісімов став учителем і наставником для письменників 50-70 - х років. Головною його темою творчості стали Іртиш та іртишани.

Творчий доробок:

Свої перші літературні спроби - несміливі вірші Семенко Анісімов складав ще в дитинстві (і навіть дитячу поему про маленького поштарика - прототипом був він сам). А першого вірша поет опублікував 1928 року в газеті «Нове село».

Семен Михайлович - автор багатьох поетичних збірок: «Приіртишшя», «Джерельце», «Смородинка», «Вікно в юність», а також прозових збірок «Таємниця Парамона Крутихіна», «Мідна верстатка». Вірші його сповнені музики і світла. Вони ліричні та задушевні.

Почавши писати вірші ще в 30-і роки, Семен Анісімов не відразу голосно заявив про себе. Можливо, тому, вірші його не розпещені увагою критики. Але очевидно одне: поет працював в індивідуальній манері. Він не викриває, не проповідує, він пропонує заглянути в "низенькі вікна" рідного дому, "як в материнські очі", помилуватися тріском берестяним, що "пахне полем, м'ятою і кропом" або послухати "казки бабусі Зері, служити добру-добром"

Поетичний світ Семена Анісімова ясний і гармонійний. У ньому немає нічого плутаного, туманного, хиткого, поет стверджує століттями перевірені моральні цінності.