Чому Айсан Кайги нареклим "сумним"

казахська легенда

У минулому Асана звали Асан-Мирза, тобто «Асан пан» (господар). Оскільки, був він багатою людиною, баєм. Одного разу, коли разом зібралися дуже відомі та знатні люди, один з них сказав: «Я чув, що якийсь рибалка зловив в річці небачену рибу!» Почувши про дивовижну рибу, Асан і його вірний друг вирушили до річки, щоб подивитися на неї. Коли вони підійшли до річки, рибалки закинули в річку два невода. Побачивши знаменитого поета-жирау і мудреця, вони сказали, що добуток одного з неводів повністю віддадуть Асану. Коли перший невід витягли з води на берег, у ньому виявилося дуже багато риби.

У ті ж часи, в одного демона-пери була дочка, а у неї було семеро братів. І ось дівчина-пери виросла і сказала своїм братам: «Вийду заміж тільки за людину. Ви повинні поєднати мене з одним з них!» Тоді, семеро братів змайстрували скриню, обв'язали її зовні сріблом, і посадили в туди свою примхливу молодшу сестру та спустили цю скриню - вниз за течією річки.

Коли ж рибалки витягли другий невід, у ньому виявилася та сама скриня. Побачивши таке диво, Асан сказав присутнім, довкола, людям:

— Гей, гідні люди! Що належить вам: те, що зовні, а чи те, що всередині?

Люди, бачачи скриню, яка переливається сріблом, сказали на це:

— Ми візьмемо те, що зовні!

— У такому разі, — сказав Асан, — я візьму те, що всередині!

Коли ж відкрили скриню, всередині неї виявилася незвичайної краси дівчина. Асан залишив рибу і срібну скриню рибалкам, а сам взяв дівчину і повіз її додому. Дівчина сказала Асану про свої три умови, за яких вона згодна буде з ним жити.

— Перше - коли ляжемо спати, ти не будеш гладити мою шкіру.

Асан погодився з цією першою умовою.

— Друга умова, - виїхавши з дому, ти не вертатимешся додому раптово, і не будеш за мною підглядати через щілини домівки!

Асан погодився і з цією умовою.

— І третє, - я не буду говорити з тобою і людьми три роки. Три роки буду мовчати. А ти за цей час не будеш змушувати мене розмовляти і нікому не скажеш про те, чому я мовчу.

Ось такі три складні умови поставила дівчина-пери.

Люди, побачивши, що Асан одружився на дівчині, яка не вміє розмовляти, стали засуджувати його за це.

— Багач Асан одружився на дівчині, яку ніхто не хотів брати в дружини, бо вона німа. З усіх дівчат степового народу йому, мабуть, сподобалася тільки ця, глухоніма.

Асан сильно переживав, що його засуджують люди, але нічого з цим поробити не міг. І ось, щоб випробувати свою дружину, раптом вона заговорить раніше призначеного нею терміну, він найняв одного чоловіка і попросив його відвезти її на багатолюдний базар, де народ і торговці сильно шумлять, кричать і сперечаються. Раптом при виборі покупок дружина його обмовиться кількома фразами ... Але на галасливому базарі вона не сказала жодного слова. Тоді Асан навантажив верблюда великими бурдюками з кумисом і наказав тому ж чоловіку відвезти на цьому верблюді його дружину у безводну пустелю і там на її очах перекинути бурдюки в пісок. А раптом, його дружина, побачивши, що дорогоцінний в пустелі кумис виливається з бурдюка, вигукне що-небудь і заговорить. Але коли та людина відвезла його дружину у безводну пустелю і в неї на очах перекинула бурдюки з кумисом, дружина його не вимовила ані слова. Вона мовчки злізла з верблюда, зав'язала шийки бурдюків з виливавшимся кумисом, а сама повернулася додому.

У Асана був хороший друг. Одного разу Асан поїхав до нього погостювати. Друг його, знаючи про все що коїться з Асаном, дивувався:

— Слухай, Асане, ти мій хороший і єдиний друг, дуже багата людина. Що ж ти одружився на глухій і німій, невже не знайшов жодної гідної тебе жінки? Невже серед безлічі жінок і дівчат Великго степу не знайдеться жодної, що підходить для тебе, не німої і не глухої? Якщо у тебе не вистачає грошей і худоби на калим за наречену, візьми у мене стільки, скільки тобі потрібно!

Асан мовчки слухав ці докори свого кращого друга, а той, і далі, не вгамовувався:

— Люди мені кажуть: багач Асан - твій найкращий друг - одружився на глухонімій, то й ти повинен тепер одружитися на глухій і німій!

Цими словами він сильно засмутив Асана. І той, не витерпівши докорів, сказав своєму найкращому другові: — Моя дружина сказала, що три роки не буде розмовляти зі мною і з людьми, але я полюбив її, тому й одружився. Що там, три роки, в порівнянні з усім життям!

Асан забув, що за умовами договору він не повинен був про це нікому говорити. Тому, коли він приїхав додому, то побачив, що дружина його роздяглася зовсім і збирається полетіти в тундук (верхній отвір в юрті). Перш ніж полетіти, як птах, вона сказала Асану:

— Ех, Асане, пане мій, я за тебе вийшла заміж, думаючи, що ти як справжній чоловік зумієш витримати випробування. Я просила тебе про три речі: не гладити моєї руки, але ти не зміг втриматися і погладив. Я просила тебе, щоб ти не повертався додому раптово, і не підглядав за мною. Але ти не виконав і цю умову. Нарешті, ти не виконав і третьої моєї умови в нашому договорі: не розповідати нікому про те, що я не буду розмовляти з людьми три роки. Ти розповів про це своєму найкращому другові. Вивозив мене на галасливий базар, показував людям. Твій чоловік повіз мене в пустелю і там проливши біле молоко, змусив мене бродити по солоним пісках ...Тепер мене немає для тебе, а тебе немає для мене. Але всередині мене твій п'ятимісячний син, з ним я відлітаю від тебе в країну Місхр (Єгипет), там я його народжу, ти знайдеш його там! А тепер прощавай навіки!

І дружина Асана вилетіла через верхній отвір в юрті і зникла. Асан-Мирза сильно тужив за своєю красунею-дружиною. Сім років він подорожував по всьому світу на своїй чарівній верблюдиці, яка бігає по землі швидше вітру, всюди він шукав свою дружину, всюди шукав щасливу землю - Жеруюк, але так і не знайшов ні дружини, ні Щасливої землі.

З тих пір впав Асан в сильний смуток і став називатися в народі Асан Кайги - Асан Сумний, який шукав, але так і не знайшов Щасливої землі, як і не знайшов він щастя для людей.

переклад Дарії Когутяк