Кін. ІХ ст в Малу Азію прийшли турки-сельджуки. Міць їхньої держави (назвали Римом) підірвав напад монголів.
1071 р перемогли Візантію біля м. Манцикерта, 1076 біля Міріонкефала.
70-х роках XI ст. на території Малої Азії утворився Кенійський (або Румський) султанат сельджукідів.
У ХШ ст. він був підкорений монголами
Осман І (1300-1326) був природжений воїн, який вірив у справедливість “священної війни” (джихаду). Він розширив кордони своїх володінь, об’єднав під своєю владою інші тюркські племена, які стали називатися турками-османами.
Він і його син Орхан (1326-1359) Бурса - столиця.
Ленні володіння умовне тимчасове «утримання» на час зайняття певної посади чи довічне володіння за певні заслуги
Закони: шаріат та звичаєве право т. зв. тюре.
Податок людьми має назву іспендж.
Мурад І (1359-1389), завоювання на Балканах.
1389 р. битва на Косовому полі Хоробрий сербський патріот Мілош Обілич зміг потрапити в табір османів і вбити Мурада I. Але син султана Баязид І (1389-1402) завдяки рішучим діям розгромив їх.
День св. Вітовта (Відовдан), 28 червня, вважається у сербів днем національного трауру, оскільки ним датується початок багатовікової втрати незалежності (убивство в 1914 р. ерцгерцога Австро-Угорщини Фердінанда, який прибув цього дня на провокаційні маневри у Сараєво, послужило приводом до Першої світової війни).В 1393 р. столицю Болгарії Тирново.
25 вересня 1396 - В битві біля Нікополя (Болгарія) турецька армія під керівництвом Баязида I розбила війська хрестоносців, очолюваних угорським королем Сигізмундом І.
Падіння Візантії було відстрочене Тамерланом (Тімура (1370-1405), на прізвисько Залізний кульга).
В битві під Анкарою 1402 р. війська Тамерлана розгромили армію турків, Баязид потрапив до полону.
Тамерлан розпалював ворожнечу між чотирма синами султана Баязида. Переміг Мухаммед, у 1413 р.
Немусульмани: платили джизію, подушний грошовий податок на «невірних».
Флорентійська унія 1439 р.
Історія: Михайло VIII Палеолог 1274 р. уклав Ліонську унію, василевс Іоанн V просив допомоги проти турків, прийняв католицизм (Римська унія 1369 р.) повернувшись зрікся.) Базельський собор Католицької Церкви (1434 року), де було ухвалено рішення про скликання спеціального собору для об'єднання Греко-Православної й Католицької Церков. Іоанн VIII Палеолог відновив переговори, На Флорентійський собор приїхали представники Візантії, З Москви разом з митрополитом Київським і всієї Русі Ісидором, Александрійської, Антіохійської і Єрусалимської церков, делегації Валахії і Грузії. Укладено унію на умовах визнання вищості папи, прийняття догм католицького віровчення із збереженням обрядів східної християнської церкви. Військова допомога Заходу проти турків не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів.
Де факто рішення Флорентійського собору не скасовано, оскільки досі не було скликано «Вселенського православного собору», який міг би відмінити ті рішення, що були узгоджені на «Флорентійському соборі» (скликанню такого собору перешкоджає РПЦ).
Мехмед II Фатіх, тобто Завойовник (1451 —1481)
29 травня 1453 р. після 50-денної облоги Константинополь впав, загарбання міста турками означало кінець Візантійської імперії.
1463 р. підкорили Боснію. В 1468 р. Албанія.
У Волощині (Румунії) боротьбу проти турків проводив господар (феодальний титул) Влад Дракула.
Торгівля немусульман обкладалася подвійним митом.
Венеція і Генуя вели у 1463-1479 pp. війну проти Туреччини. Наслідки втрата генуезцями володінь у Криму. м. Кафа (Феодосія) в 1475 р. 1476 р Молдавія – васал.
1478 р. протекторат щодо Криму, де правила татарська династія Гіреїв.
Перша кодифікація турецького феодального права, відома як Канун-наме. права і обов'язки релігійних общин.
У XVI ст. майже всі арабські країни були завойовані турками. Сирія (також Палестина та Ліван) і Єгипет. Ліквідований Мамлюцький султанат 1516 р. у битві при Халеба (Алеппо).
Мамлюки - гвардійці єгипетських султанів, що набиралися з ХШ ст. з рабів тюркського та кавказького походження. В 1250 р-1517 p.; фактично вони зберігали панівне становище в Єгипті до поч. 19 ст., коли були винищені єгипетським правителем пашею Мухаммедом Алі.
Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон і виховувалися як воїни, віддані султану та Аллаху.
На чолі імперії стояв султан, який на початку XVI ст. став ще й халіф — релігійним лідером мусульман. При султані діяла вища рада — диван, яка виконувала дорадчі функції.
Турецькі воїни сіпахи отримували у користування землю і за це мусив брати участь у воєнних походах. На відміну від рицарів на своїх землях виступав збірником з яких отримував матеріальне забезпечення, розмір якого був фіксованим.