Китай
З перших століть нашої ери в Китаї поширюється буддизм
Від ІІІ ст. до н. е. і до кінця VІ ст. роки кризи, розпаду і взагалі зникнення імперії, у 589 р. полководець Ян Цзянь силою зброї відновив єдність Китаю. Він був проголошений імператором і заснував династію Суй (581—618 рр.). Наступник Ян Цзяня Ян Ді столиця містоЛоян. Будівництво Великого каналу між Хуанхе та Янцзи, зв’язав господарство півночі й півдня, добудував Великий Китайський мур, вів постійні війни проти сусідів. Був убитий змовниками. Династія Суй припинилася.
Династія Тан (618—907 рр.) Лі Юань і Лі Шимінь розквіт Китаю: перерозподіл землі, активну завойовницьку політику проти тюрків-кочівників і розгромив їх на початку VІІ ст. - контроль над Великим шовковим шляхом. Також імперія встановила свою зверхність над Кореєю, Індокитаєм, Тибетом.
С\г рис та чай, виготовлення цукру з цукрової тростини. Техніка: одинадцять типів плугів, поливне колесо із глечиками, що приводилося в рух робочою худобою. Повсюди діяли водяні млини. З’явилися перші вироби з порцеляни. Столиця Чан-ань налічувала близько 2 млн. жителів.
Від середини VІІІ ст. влада династії Тан почала слабшати. 874 р. селянська війна під проводом Хуан Чао оволоділо столицею. Згодом почали поводитися ще гірше, ніж колишні імператорські чиновники. Це допомогло придушити повстання. Династія Тан повернулася до влади.
907 по 960 р.— «п’ять династій та десять царств». Китай об‘єднаний полководцем Чжао Кун Інь.
Династія Сун (960—1279 рр.). проект реформ Вань Аньші по подаланню кризи припинені.
Північ захопили племена чжурчженів. Держава Цзінь — Золота (1115—1234 рр.). На півдні, династія Південна Сун (1117—1279 рр.). Вирощування рису, чаю, виробництво шовку, виготовлення порцеляни. Винайдено папір, порох, книгодрукування, паперові гроші — асигнації. Наозброєнні могутні метальні пристрої, посудини із запалювальною сумішшю, рухомі башти з таранами, перші гармати.
Однак військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі. Вона продовжувала розпадатися, поки не стала здобиччю монголів.
У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію — Юань (1280-1368) (засновником династії був онук Чингісхана Хубілай). Столиця – Ханбалик (сучасний Пекін).
«-» людськими жертвами, нищенням надбань китайської цивілізації,
«+»влився у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Марко Поло.
Монголи китайську систему від імператора до чиновника, мову, писемність, культуру та ін. Середина 14 ст. – повстання «Червоних пов‘язок» припинило планування монголів.
Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання («червоних пов’язок»), виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, у 1368 р. одного з керівників селянського повстання чернеця Чжу Юаньчжана проголосили імператором - династя Мін до 1644 р. Столиця - Нанкін, а згодом Даду (Пекін).
Середньовічна культура: ієрогліфічне письмо основа для писемності корейців, в’єтнамців, японців. Папір і книгодрукування вирізували на дерев’яних дошках. На початку VІІІ ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до ХХ ст. Бібліотеки. Компас, порох. У VІІІ ст. в країні відкрилась Академія наук, у ХV ст. були створені багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.
VІІІ—ІХ ст. «золотою добою» китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів, у яких оспівував рідну природу. Інший поет Ду Фу мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім і в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».
Архітектура: стиль, дахи із загнутими вгору краями, став візитною карткою Китаю. Заборонене місто –збудовано в 1406-1420 рр., служило резиденцією 24 імператорам з династій Мін і Цін впродовж 491 року.
