Р.Рейган – боротьба з «імперією зла», НАТО, Китай, Японія. Стабілізація ринку енергоносіїв, як джерела ракетно-ядерного паритету СРСР.

Геронтократія («влада старців»): 1982 Андропов: зміцнення дисципліни, боротьба з корупцією, 1984 Черненко: бездіяльність. 1985 р., Михайло Горбачов

Основні напрями політики реформ М. Горбачова:

·                     Демократизація суспільства. Створення правової держави

·                     Гласність

·                     Плюралізм – кілька точок зору.

·                     Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади

·                     Утвердження багатопартійності

·                     Запровадження інституту президентства

·                     Підготовка нового союзного договору

·                     Політика нового мислення у зовнішніх відносинах

·                     Підтримка демократичних революцій у Східній Європі

1987 р. «нове мислення», закінчення «холодної війни». 

Мета: скорочення непосильних витрат на ВПК. Керівник МЗС замість Громико, Е.Шеварнадзе. Зустріч Горбачева з Рейганом Жеенева (1985), Рейкʼявіку (1986), на Мальті (1989), 15 березня 1989 р. вивід радянських військ з Афганістану, виведення військ з НДР та інших країн, 1990 об’єднання Німеччини, розпад ОВД та РЕВ (1991).

Квітневий пленум - про потребу докорінних змін «Прискорення», «демократизації» та «гласності» (поняття "перебудова" з'явилося значно пізніше, переросла у некерований згори процес).

Мета: оновлення системи, "гуманний, демократичний соціалізм"

Консолідація консервативних сил (секретар ЦК КПРС Є.Лігачов), публікація в газеті "Советская Россия" статті ленінградського викладача хімії Ніни Андреєвої ("Не могу поступиться принципами"), в якій фактично відстоювалося консервативна (сталінська) модель радянської історії.

1988 р. Президія Верховної Ради УРСР Указ «Про відповідальність за порушення встановленого порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». Сформовані загони міліції особливого призначення (ОМОН рос.) для розгону мітингів і демонстрацій. Запроваджувалося патрулювання спільними нарядами міліції та військових підрозділів.

1985—1987 Україна "заповідник застою". Володимир Щербицький (1972-1989) - консерватор. З 1989 р. Володимир Івашко.

Економіка: Квітневий пленум 1985 р. прискорення - за три п'ятирічки мав створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже існуючому

Першочергова реформа економіки на принципах госпрозрахунку, принцип трьох С самостійність, самоокупності та самофінансування.( орендних та акціонерних форм, кооперативів), децентралізацією управління, економічних методів господарювання. дотаційні галузі – вугільна, залізорудна, чорна металургія тощо.

Запровадження нової адміністративної ланки управління — Держагропрому, розвиток колективного, сімейного та інших видів підряду, створення агрокомбінатів, агрофірм, аграрних цехів підприємств та організацій

ХХVІІ з‘їзд КПРС 1986 р. за три п‘ятирічки створити виробничий потенціал всіх попередніх років.

1985 сухий закон, антиалкогольна компанія, знищення виноградників на Закарпаті та в Криму, самогоноваріння та наркоманія

1986 році програма житлового будівництва до 2000 року, провалилася.

1986 постанова про боротьбу з нетрудовими доходами, тінізація економіки, супротив.

1986 Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»

1987 Закон «Про державне підприємство» - самостійність, самоуправління, самоокупність, самофінансування, зовнішньоекономічна діяльність

1988 орендних і кооперативних форм господарювання, «неперспективні» села

1989 державної комісії з питань реформи: Абалкін – поступові, Паталін « 500 днів» — перехід до ринкової економіки шляхом «шокової терапії» - обидві відхилені, пʼяирічний план 1991-1995.

1989 стрімке підвищення цін, інфляція, бартерні обміни,

1990 р. Закон УРСР «Про економічну самостійність»

Осінь 1990 р. картки споживача з купонами

Страйковий рух 1989 р. шахтарські страйки: 15 липня 1989 р. гірники шахти «Ясинуватська-Глибока» в Макіївці, перемісився в Донецьк.

Мовне питання: «Мовний, духовний Чорнобиль» Плачинда - конфлікт з Щербицьким

На IX з'їзді письменників України (червень 1986 р.) проблема становища української мови та культури. О.Гончар . І.Драч  «ми навчилися говорити досить відверто про правду, як ми жили і живемо».

Влітку 1987 р. пленум Правління Спілки письменників України, вимогу конституційного захисту. До Президії Верховної Ради УРСР було відправлено відповідного листа за підписами Ю.Мушкетика, Б.Олійника, Д.Павличка, О.Гончара.

1988 р. у Львові обласна організація Товариство рідної мови ім. Т.Шевченка, клуб «Рідне слово» у Полтаві, Товариство ім. Д.Яворницького у Дніпропетровську, Клуб шанувальників української мови при Спілці письменників України та ін.

Республіканськє об'єднання – Товариства української мови ім. Т.Шевченка 9 лютого 1989  (з осені 1991 р. – Всеукраїнське товариство «Просвіта» Д.Павличко). Виступило за надання українській мові статусу державної.

В жовтні 1989 р. прийнято Закон Української РСР «Про мови».

Історія: Голод 1932-1933 р. 1983 р. за ініціативи Конгресу США комісія. Горбачов зберігав табу. Створена спеціальна комісія ЦК КПУ, повинна «викрити фальсифікації буржуазних націоналістів» Рішення визнати факт голоду. В.Щербицьий згадав у доповіді, причини неврожай. Щоб керувати процесом, виокремити курс історії УРСР в школах та вузах.

Релігійне питання

«Комітет по захисту УГКЦ» (І.Гель) 1988 р. папа римський Іоанн Павло II М. Горбачову листа про долю українських греко-католиків. Заходи для приборкання

1989 голодування 6 священників у Москві. На заклик М. Любачевського акції, звернення до Верховної Ради СРСР про легалізацію, О.Гончар, Б.Єльцин

1989 зустріч Горбачова у Ватикані, заявив про легалізацію.

1990 скликали синод, який проголосив легалізацію Української греко-католицької церкви, передали собор Святого Юра

1991 з еміграції повернувся кардинал М.Любачевський

1990 Перший Собор Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Прагнучи зберегти свій вплив на українських віруючих, Руська православна церква в особі Московського патріархату взяла під свій контроль святкування 1000-ліття хрещення Русі. Центром свята була Москва, а Києву, де 988 р. князь Володимир провів масове хрещення, відводилась другорядна роль. Як відзначив український історик Михайло Брайчевський: «Коли у Києві (в 988 р.) хрестили Русь, то на тому місці, де пізніше через багато років виникла Москва, ходили хіба що ведмеді».

1990 Собор Руської православної церкви - Український екзархат Московського патріархату - Українською православною церквою( митрополита Філарета)

1991 питання про надання УПЦ автокефалії. Патріарх відмовив.

«Неформальні обʼєднання»

Контроль громадських організацій.  – без дозволу влади.

1989 р. неформальні газети «Вибір» (Київ), «Вільна Україна» (Дрогобич), «Поступ» (Львів).  відновили видання громадсько-політичного журналу «Український вісник» (В.Чорновіл, офіційний орган УГС), Спілка письменників України та її газета «Літературна Україна».

Український культурологічний клуб (УКК) 1987 р. повернення спадку М.Куліша, М.Хвильового, М.Зерова, В.Підмогильного, В.Винниченка, М.Грушевського, М.Костомарова, Д.Яворницького та інших.

Львів - 19 жовтня 1987 культурно-просвітницьке Товариство Лева та молодіжний дискусійний політичний клуб.

В Будинку вчених АН України клуб «Спадщина», а невдовзі в Київському університеті студентське об'єднання «Громада». На його основі виникла Українська студентська спілка (УСС).

1988 з УГГ утворилася Українська гельсінська спілка. Голова Л.Лукʼяненко (звільнений у 1988)

Молодіжні організації: Спілка незалежної української молоді (СНУМ), Демократична спілка студентів (ДСС), Студентське братство.

Екологічна асоціація «Зелений світ» ( письменник Ю.Щербак)

1988 масовий мітинг у Києві з екологічних проблем, Чорнобиль.

У липні 1991 р., З’їзд армійських офіцерів –громадян України, висловились за те. щоб Україна мала власні збройні сили. Спілка офіцерів за парламентський шлях розбудови збройних сил України, за повернення на Батьківщину тих офіцерів, які є громадянами України, але несуть службу на території інших республік.

1987 інтелігенції Український культурологічний клуб(вивчення історії), культурологічне Товариство Лева (Львів), Олесь Гончар, Дмитро Павличко, Іван Драч, Сергій

26 березня 1989 р. на мітингу у Львові пам'яті Чорнобильської трагедії вперше замайоріло синьо-жовте знамено. 1 травня 1989 р. колона львів'ян з національними прапорами, прорвавшись через міліцейські кордони, взяла участь у демонстрації. Національна символіка стала поширюватись в усій Україні. 24 липня 1990 р. національний прапор, освячений на площі біля Софійського собору, замайорів на щоглі перед будинком Київської міської Ради. Все частіше в різних аудиторіях став звучати гімн-пісня П.Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Організації: "Меморіал" 1989 (Київ - Л.Танюк), Львів - І.Юхновський, Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Студентського братства та ін.

Звільнення політв'язнів

Народний рух України – ідея 1988 р. в середовищі українських письменників: І.Драч, Д.Павличко, В.Яворівський, Б.Олійник, П.Мовчан та інші.

Заснований 8-10 вересня 1989 року у Києві «Народний Рух України за перебудову». В січні 1989 р. загальні збори київської письменницької організації проект програми Народного руху України за перебудову (назва до 1990 р.).

У жовтні 1990 р. у Києві другі Всеукраїнські збори Руху, перехід від підтримки офіційного курсу в рамках «перебудови» – до опозиції КПРС (КПУ).

Гасло: «Від народного руху за перебудову – до народного руху за відродження суверенності України». І.Драч «Тільки повний суверенітет українського народу, цілковито незалежна Українська держава відповідають сучасному розвиткові світової цивілізації».

Реформування влади На січневому (1987 р.) пленумі ЦК КПРС - демократизація .

1987p. «Про перебудову і кадрову політику» 1988р. XIX Всесоюзна конференція КПРС, розподіл влади, плюралізм, багатопартійність, опозиція

1987 перші альтернативні вибори до місцевих Рад

1988 конституційна реформа, руйнування Ленінського тандему «партія-ради», вибори до рад.

1989 р. Перший з'їзд народних депутатів СРСР(2\3 на альтернативній основі, та 1\3 висуванці від організацій), сформував Верховну Раду СРСР.

Протест Народного руху проти висуванців, відміна. Опозиційні партії створили Демократичний блок.

березень 1990 вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад (альтернативні)

Склад: Більшість група 239 («За суверенну Радянську Україну», О.Мороз) і опозиційна Народна рада (І.Юхновський). Голова ВР В.Івашко. пішов з посади голови КПУ (С.Гуренко).

1990. скасування Статті 6, "Про порядок реєстрації громадських об'єднань"

1990 Законом СРСР "Про пресу та інші засоби масової інформації", свободу.

1990 розкол КПУ, «Демократична платформа», відмова від демократичного централізму, перетворення на парламентську партію. не було підтримки, створили Партію демократичного відродження України.

Політична ініціатива перейшла від ЦК КПУ до Верховної Ради (Л.Кравчук 1990-1991)

Парад суверенітетів. В 1988 р. державний суверенітет проголосила Естонія.  Литва, Латвія, Азербайджан, Молдова. 12 червня 1990 р. була прийнята Декларація про державний суверенітет Росії. Б.Єльцина на загальних прямих виборах було обрано президентом Росії.

16 липня 1990 Декларація про державний суверенітет України  під тиском опозиції.

Проголошення незалежності:

Референдум 17 березня 1991 р. про майбутню долю Союзу, на якому 3/4 населення проголосували за Союз (питання було сформульоване так, що виборцям доводилось вибирати або старий Союз, або оновлений), не зупинило його розпад. У референдумі офіційно взагалі не взяли участь республіки Прибалтики, Грузія, Вірменія, Молдова.

Наприкінці квітня 1991 р. у підмосковній резиденції Ново-Огарьово М.Горбачев угоду з керівниками 9 республік, про найшвидшу підготовку нового союзного договору. Опублікований проект союзного договору декілька раз змінювався і носив компромісний характер. Переговори за формулою "9+1" і тривала з травня по липень 1991 р., яким повинен бути союз – федерацією чи конфедерацією. Найбільш непримириму позицію займали Росія і Україна.

19 серпня по радіо і телебаченню було оголошено про хворобу Горбачова, про те, що перебудова, розпочата ним, зайшла у глухий кут і що всю повноту влади на себе бере Державний комітет по надзвичайному стану (ГКЧП) Г.Янаєв, В.Павлов, Б.Пуго, В.Крючков, Д.Язов, Г.Бакланов – заступник Горбачова по Раді оборони, В.Стародубцев – голова Селянського союзу і А.Тізяков – один з керівників військової промисловості. У Москву були введені війська. У маніфесті ГКЧП говорилось про безпорядки в країні, про знищення радянських людей. Обіцялось, що буде підтримана приватна власність і що кожна сім’я одержить 0,15 га землі, що будуть знижені ціни і піднята заробітна плата і що кожна сім’я отримає житло.

Але проти заколоту піднялась демократична громадськість. Центром опору проти заколоту стала Верховна Рада Росії. Б.Єльцин видав серію указів, які кваліфікували заколот як державний переворот, зажадав зв’язку з Горбачовим (зв’язок з яким був повністю відключений), звернувся до робітників – почати загальний страйк, а військовим не виконувати накази ГКЧП. 21 серпня організатори заколоту були заарештовані. Була заборонена діяльність КПРС, оголошено про реформи КДБ, прийнято рішення про радикальну військову реформу. Але головне було те, що всі союзні республіки проголосили свою незалежність, стали створювати власні армії, брати під контроль союзне майно.

24 серпні 1991 року ВР прийняла Акт проголошення незалежності України, через тиждень біля прапору УРСР піднято жовто-блакитний прапор.

26 серпня указ про тимчасове припинення діяльності КПУ

В жовтні 1991 створили нову Соціалістичну партію України (О.Мороз)

9 вересня 1991 запроваджено в обіг купони багаторазового використання (перші українські гроші), започаткувало вихід з рубльової зони.

жовтень 1991 закон «Про громадянство України», концепцію розбудови збройних сил.

листопад закон «Про державний кордон»

1 грудня Референдум (понад 90%), обрання Л.Кравчука президентом України (62%). (У виборах брали участь В.Чорновіл та Л.Лукʼяненко)

Прагнення стати нейтральною, позаблоковою та без’ядерною.

8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі під Брестом керівники Росії, України і Білорусії Єльцин, Кравчук і Шушкевич уклали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав, в якій констатувалось, "що Союз РСР як суб’єкт міжнародного права і геополітичної реальності припиняє своє існування". Потім Єльцин зателефонував президенту США Бушу, а Шушкевич – Горбачову і повідомили, що Радянського Союзу вже немає.

На шляху до незалежності I Пишемо історію

 Українська республіканська партія (УРП) була створена 29 квітня 1990 на основі Української гельсинської спілки (1988 з УГГ, Л.Лукʼяненко) і зареєстрована 5 листопада 1990. На президентських виборах 1 грудня 1991 кандидат від УРП Левко Лук'яненко посів третє місце після Леоніда Кравчука й В'ячеслава Чорновола, набравши 4,49 % голосів. Після ІІІ з'їзду партії (1 — 2 травня 1992), від УРП відпала Українська консервативна республіканська партія (УКРП) під керівництвом заступника Лук'яненко — Степана Хмари. 12 грудня 2001 УКРП саморозпустилася й влилася в Батьківщину.