Виразне читання вивчених поетичних творів (конкурс читців).ГР1.

Тема.Виразне читання вивчених поетичних творів (конкурс читців).ГР1. 

Мета:Підсумувати вивчений матеріал з розділу поезії, узагальнити знання учнів про зміст, тематику, художні особливості прочитаних віршів.Перевірити рівень сформованості навичок виразного читання, уміння передавати інтонацією почуття, настрій і зміст поетичного твору.Розвивати мовленнєву, емоційно-естетичну та читацьку компетентності — уміння відчувати ритм, мелодику, образність української поезії.Формувати в учнів уміння аналізувати поетичні тексти, визначати головну думку, художні засоби та емоційне забарвлення твору.Виховувати любов до українського слова, поезії, літературної спадщини, гордість за духовні цінності народу.

Мої вітання ,любі діти!

Продовжуємо роботу над віршами,сьогодні ви виразно читатимете вірші.

Опрацюймо презентацію 👇

Прочитайте виразно вголос👇

Як дитиною, бувало 

Як дитиною, бувало, 

Упаду собі на лихо, 

То хоч в серце біль доходив,

 Я собі вставала тихо.

 “Що, болить?” – мене питали, 

Але я не признавалась

 – Я була малою горда, 

– Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене 

Жартом злим кінчиться драма 

І от-от зірватись має Гостра, 

злобна епіграма, 

– Безпощадній зброї сміху

 Я боюся піддаватись, 

І, забувши давню гордість, 

Плачу я, щоб не сміятись.

 2.02.1897

Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Тарас Шевченко

Іван Підкова

Було колись — в Україні

Ревіли гармати;

Було колись — запорожці

Вміли панувати.

Панували, добували

І славу, і волю;

Минулося — осталися

Могили на полі.

Високії ті могили,

Де лягло спочити

Козацькеє біле тіло,

В китайку повите.

Високії ті могили

Чорніють, як гори,

Та про волю нишком в полі

З вітрами говорять.

Свідок слави дідівщини

З вітром розмовляє,

А внук косу несе в росу,

За ними співає.

Було колись — в Україні

Лихо танцювало,

Журба в шинку мед-горілку

Поставцем кружала.

Було колись добре жити

На тій Україні...

А згадаймо! може, серце

Хоч трохи спочине. 

Домашнє завдання:Уміти виразно читати поезії.