26.02.2024

Тема.Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

Мета уроку.Навчальна:Ознайомити учнів з поняттям "відокремлене означення".Навчити знаходити відокремлені означення в реченні.Вивчити правила розстановки розділових знаків при відокремлених означеннях.Розвиваюча:Розвивати навички аналізу тексту, виразного читання, зв'язного мовлення.Виховувати увагу до мовних явищ, пунктуаційну грамотність.Виховна:Виховувати любов до української мови, бажання вдосконалювати свої мовні знання.

Очікувані результати:Учні знають, що таке відокремлене означення.Учні вміють знаходити відокремлені означення в реченні.Учні правильно розставляють розділові знаки при відокремлених означеннях.Учні розуміють роль відокремлених означень у мовленні.

Слово вчителя.

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення другорядних членів речення. Відокремлення застосовують для того, щоб надати їм більшої самостійності. 

Означення відокремлюються:

1.  Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова:
   Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь події з життя та діяльності установи(3 посібн.);
   Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення:
   Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (П.М.).
   Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Л. У.).

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А.Ш).

3. Якщо означення відносяться до особового займенника:
Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (О.Г.).

4. Якщо означення виражається прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок:
Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А.Ш.).
Зморена денними клопотами, Зачіплянка поринає в сон (О.Г.).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення:
Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних:
В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Л.).

Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються за допомогою тире лише в тому разі, якщо вони виділені інтонаційно й можна підставити а саме:
Талант Шевченка служив великій меті – оспівувати народ, піднімати його з віковічної темряви.

Не відокремлюються:

1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудок: Стоїть ліс темний і сумний (М.Р.).

2. Означення, що характеризують неособові займенники: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам’ятника.

3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (А.М.).

Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆 , опрацюйте навчальний матеріал підручника на с.147,вправу 310-усно.

Д/З:с.147,вправа 312-виконати письмово,прикріпити на перевірку в ЕЩ.