19.04.2024

Тема.РМ. План розгорнутого усного виступу на суспільно- політичну тему. Тези, конспект публічного виступу. 

Мета:Навчити учнів планувати, готувати та проводити розгорнутий усний виступ на суспільно-політичну тему.Розвинути навички аргументації, логічного мислення, чіткої та лаконічної мови.Виховати активну громадянську позицію учнів.

Очікувані результати:Учні зможуть:Самостійно обирати тему для розгорнутого усного виступу.Складати план виступу, формулювати тези.Добирати аргументи, факти, приклади на підтримку тез.Вільне володіти матеріалом під час виступу.Чітко та лаконічно висловлювати свої думки.Використовувати мову відповідно до норм і правил.

Слово вчителя.

План розгорнутого усного виступу на суспільно-політичну тему:

1. Вступ:

• Привітання аудиторії.

• Коротке введення в тему виступу.

• Визначення мети та завдань виступу.

2. Основна частина:

• Розкриття основних тез виступу.

• Використання аргументів, фактів, прикладів на підтримку тез.

• Логічний перехід від однієї тези до іншої.

• Вільне володіння матеріалом, чітка та лаконічна мова.

3. Висновок:

• Узагальнення вищесказаного.

• Підведення підсумків виступу.

• Заклик до дії (за бажанням).

Тези публічного виступу:

• Теза 1: (коротке формулювання основної думки)

• Теза 2: (коротке формулювання основної думки)

• Теза 3: (коротке формулювання основної думки)

Конспект публічного виступу:

Вступ:

• Вітаю вас, шановні друзі!

• Сьогодні я хочу поговорити з вами про... (тема виступу).

• Мета мого виступу -... (мета виступу).

Основна частина:

• Теза 1:

  • ... (розкриття тези 1).

  • ... (аргументи, факти, приклади).

• Теза 2:

  • ... (розкриття тези 2).

  • ... (аргументи, факти, приклади).

• Теза 3:

  • ... (розкриття тези 3).

  • ... (аргументи, факти, приклади).

Висновок:

• Отже, ми з'ясували, що... (узагальнення вищесказаного).

• ... (підведення підсумків виступу).

• Я вірю, що... (завлик до дії).

Поради щодо підготовки до виступу:

• Ретельно вивчіть тему виступу.

• Сформулюйте чіткий план виступу.

• Підготуйте аргументи, факти, приклади на підтримку своїх тез.

• Запишіть конспект виступу або вивчіть його напам'ять.

• Прорепетируйте виступ перед дзеркалом або з друзями.

• Впевнено тримайтеся під час виступу, чітко та лаконічно висловлюйте свої думки.

• Використовуйте міміку та жести, щоб зробити ваш виступ більш емоційним.

• Звертайтеся до аудиторії, ставте їм запитання.

• Не бійтеся пауз, вони роблять ваш виступ більш природним.

• Завершіть виступ чітким та лаконічним висновком.

Важливо!

• Під час підготовки до виступу рекомендується використовувати різні джерела інформації: книги, статті, інтернет-ресурси.

• Необхідно також враховувати особливості аудиторії, до якої ви звертаєтеся.

• Пам'ятайте, що успішний виступ - це результат ретельної підготовки та впевненості у собі.

Логічна структура виступу, а також послідовність та взаємозв’язок думок фіксується у вигляді плану. Пунктами плану зазвичай є ключові поняття або стисло сформульовані судження.

 Подбавши про зміст, смислову наповненість виступу, необхідно зосередитись на формі виступу.

 На думку давньоримських ораторів, кожна промова повинна включати:

• екзордіум – кілька вступних зауважень щодо теми виступу;

• експозицію – характеристику обсягу й важливості порушеної у виступі теми;

• каузу – логічні аргументи, що підтверджують правильність висловленого у виступі судження, дедуктивні докази;

• контраріум – спростування думки супротивника;

• сіміле – перерахування подібних явищ в інших сферах, аналогії;

• екземплюм – приклади з історії і повсякденного життя;

• тестимоніум – висловлювання славетних людей, прислів’я, авторитетні судження;

• конклюзіо – резюме, висновки.

 У перекладі на сучасні умови перші два компоненти мають складати вступ (початок) виступу, останній є завершальною його частиною, яку прийнято називати висновком.

 Вступ є необхідною частиною навіть найбільш  стислих виступів. Він включає  кілька   речень,   за   допомогою  яких  оратор має привернути увагу

слухачів, сформулювати й пояснити свій задум і взагалі підготувати підґрунтя до сприйняття того, про що йтиметься у промові. Бажано, щоб оратор-початківець хоча б стисло відобразив ці моменти вступу в конспекті.

 Підхід до теми. Чи відомо вам…

 Конкретна мета виступу. Сьогодні ми з’ясуємо… Хотілося б навести кілька міркувань про…

 Пояснення (мотивація). Все це має стосунок до нашого щоденного життя, оскільки…

 Найстисліший огляд основних пунктів викладу. Не можна не замислитись над тим, що… Відразу впадають в око такі моменти…

 За умов обмеженого часу виступу можна скомбінувати два або три з-поміж названих моментів. З метою активізації уваги слухачів можна не повністю пояснити задум свого виступу. Головну думку промови розкривати у вступі недоцільно, якщо оратор знає, що слухачі сприймають її неприязно. Якщо ж вони знають промовця або поінформовані про проблему виступу, вступ може бути якнайкоротшим.

 Слід завжди пам’ятати: якщо закінчення має стосуватися суті порушеної у виступі проблеми, то вступ повинен стосуватися слухачів. Саме роблячи вступ до виступу, необхідно зацікавити слухачів, завоювати їхні симпатії. Оратор не має права говорити аудиторії, що він не мав можливості підготуватися як слід, що він має недосить досвіду і т. ін. Слухачі не хочуть спілкуватися з маленькою і слабкою людиною, яка неспроможна приховати свого страху. Слухати хочуть людину компетентну та впевнену в собі.

 Вступ не повинен бути надто серйозним, надто сухим і надто довгим. Ще оратори Давнього Риму рекомендували вже у вступі привернути увагу слухачів приємними для них речами. Чим краще знає оратор свою аудиторію, тим кращий початок він зробить.

 Готуючи основну частину виступу (виклад), найкраще рухатись від простого до складнішого. Необхідно навчатися ставити себе на місце слухачів яким буває важко стежити за змістом промови, важко збагнути зв’язки між окремими думками, подіями, фактами. Через те аудиторія починає слухати неуважно, відволікатися.

 Окремі думки промовець може розвивати по-різному: розповідати, описувати, пояснювати, доводити.

 Слід пам’ятати, що найцікавішою формою викладу є розповідь про певні події та їхніх учасників. Чому?  Тому що найбільш цікавим для слухачів  є те, що відбувається з живими людьми, те, що перебуває в русі, розвитку,  динаміці.

 Нерухоме й неживе цікавить слухачів менше. Тому описи предметів і навіть живих істот, зокрема, деталей їх вигляду, якщо вони не пов’язані з розвитком та з дією, слухачам, як правило, менш цікаві.

 Якщо промовець доводить певне твердження, він повинен бути максимально об’єктивним. Упередженість і необ’єктивність дратують слухачів, викликають у них спротив.

 Закінчення виступу дуже важливе. Існує кілька способів завершити свій виступ:

1. Підбити підсумки всього сказаного, повторивши основні положення виступу.

2. Закликати до конкретних дій.

3. Зробити слухачам комплімент.

4. Процитувати доречні поетичні рядки.

5. Пожартувати, викликавши сміх.

6. Створити кульмінацію.

    Якщо виступ щодо його цікавості й вагомості зобразити графічно, ми мали б перед собою криву, яка на початку виступу піднімається досить високо, далі трохи спадає, а відтак повільно, але неухильно піднімається до найвищої точки – кульмінації – в кінці промови. Кожна наступна фраза закінчення повинна підсилювати враження, здійснене фразою попередньою, аж поки думка не сягне кульмінаційного ефекту.

 Не слід закінчувати вислів словами «Оце все, що я хотів сказати», пам’ятаючи, що саме від сказаного у закінченні залежить, що з виступу залишиться пам’яті слухачів. Тому прикінцеві фрази є дуже важливими, і обміркувати їх потрібно якнайретельніше.

(За І. Томаном, Д. Карнегі[1]) Джерело:Структура публічного виступу - Майстерня Лева (masterlev.com.ua) 

Завдання на урок:Опрацюйте відеоуроки 👇,теоретичний матеріал 👆 ,с.201-опрацювати,впр.513-усно,515-письмово.  

Д/З:Виконати тести на платформі Мій+ за 19.04.2024.Повторити тему "Дієприслівник". 

ПОВТОРЕННЯ: