Тема.Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Т. Шевченком. 

Мета:Проаналізувати образи героїв роману П. Куліша "Чорна рада" та визначити їхні загальнолюдські риси.Розкрити значення ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку для формування особистості.Висловити власне ставлення до героїв роману та їхніх вчинків.Розвинути навички критичного мислення та аналізу художнього тексту.Виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.

Очікувані результати:Після уроку учні повинні:Знати зміст роману П. Куліша "Чорна рада".Вміти характеризувати образи героїв роману, визначаючи їхні загальнолюдські риси.Пояснювати значення ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку.Висловлювати власні думки та аргументувати свої судження.Використовувати цитати з тексту роману для підтвердження своїх думок.Працювати в команді, поважаючи думку інших.

Слово вчителя.

1. Ініціативність - у романі "Чорна рада" можна побачити ініціативу героїв у боротьбі за свої права та свободу. Герої виявляють активність та рішучість у протистоянні з соціальними та політичними неправдами.

2. Працьовитість - у творі підкреслюється працьовитість українського народу, який працює на землі та за її захист. Герої демонструють наполегливість у своїй боротьбі та супротив ворогам.

3. Лицарство - у "Чорній раді" виявляється лицарський кодекс героїв, які гідно стоять за своїми переконаннями та вірно служать своєму народу.

4. Благородство - герої роману відзначаються великодушністю та благородством у вчинках і вчиненнях, навіть у найскладніших ситуаціях.

5. Вірність почуттю та обов'язку - герої "Чорної ради" виявляють відданість своїм ідеалам, виконують свої обов'язки перед своїм народом та історією.

Щодо оцінки роману "Чорна рада" Тарасом Шевченком, то це твір, який вважається одним із найважливіших українських літературних творів. Він відображає трагічну історію України, її боротьбу за свободу та незалежність. Роман розкриває тему соціальної та політичної несправедливості, а також показує героїчний дух українського народу. "Чорна рада" широко відома своєю глибокою символікою, витонченою мовою та сильним емоційним зарядом. Вона залишається актуальною і нині, і продовжує вражати своєю силою та енергією.

Пантелеймон Куліш — Чорна рада (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: епос.

Жанр: історичний (історико-пригодницький) роман.

Напрям (течія): романтизм.

Тема: події, що відбувалися напередодні та під час "чорної ради" (1663) — виборів гетьмана Лівобережної України; суспільно-політичне життя в Україні в другій половині XVII ст. після приєднання до Московського царства та смерті Богдана Хмельницького; кохання в умовах драматичних суспільних подій.

Ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави; викриття антинародних і антидержавницьких сил; возвеличення людей із високими моральними принципами й водночас критика аморальної поведінки владної верхівки та "дрібних" козаків; оспівування краси й сили кохання; возвеличення минулого як часу, де були справжні герої й патріоти.

Композиція, композиційно-стильові особливості: нагадує побудову історико-пригодницьких творів Вальтера Скотта: історична епоха й історичні постаті — це лише тло, на якому розвиваються романні сюжети: 1) події, пов'язані з підготовкою й проведенням ради; 2) події, пов'язані із зародженням кохання Петра Шраменка й Лесі Череванівни. Роман складається з 18 частин: (I) (експозиція) навесні 1663 року Шрам і Шраменко їдуть до Києва — завертають до Хмарища, Череваневого хутора — їм відчиняє ключник Василь Невольник — розповідь про Шрама, синів (троє, живий лише Петро) та польські безчинства — (II) історія Божого Чоловіка — розмови Череваня й Шрама — Божий Чоловік розказує про нелад між козаками, про змагання Сомка й Брюховецького — (зав'язка 1) Шрам зізнається, що їде до Сомка-гетьмана, сподіваючись, що саме той зможе об'єднати розділену Україну — (III) (зав'язка 2) Петро закохується — Шрам просить руки Лесі — по дорозі до Києва Череваниха розказує про сон стосовно жениха Лесі — (IV) прочани в Києві — суперечка Шрама й Череваня щодо громадянської байдужості останнього — (V) картина прощання козака зі світом перед тим, як іти в монастир — Кирило Тур, побачивши Лесю, каже, що буде його — (VI) Черевані зі Шрамами зустрічають Якима Сомка — Шраменко дізнається, хто наречений Лесі — розмови про розірвану Україну, про чорну раду (VII) Кирило обіцяє вкрасти Лесю — Лесі стає зле, вона бачить, що Сомку байдуже — (VIII) Петро бачить, як Кирило краде Лесю — женеться за Кирилом — (кульмінація 2) б'ються на смерть — їх розбороняють, Шрам кидається до сина, а Сомко до запорожця — Леся відвертається від Сомка — Леся лікує Петра й закохується — (IX) до Переяслава прибувають царські воєводи — три полки Сомка перейшли на бік Брюховецького, цар теж на його стороні — сутичка між козаками й селянами, які погрожують їм "чорною радою" — (X) подорожні у Гвинтовки, де бенкетують запорожці, а їм прислуговує дружина Гвинтовки, колишня польська княжна, яку чоловік так "окозачує" — Гвинтовка веде подвійну гру — (XI) Шрам їде в Батурин до Васюти, щоб домовитися — Петро на хутірці зустрічає Кирила Тура — миряться — Кирила викликають на покару козаки — (XII) в урочищі Романівський Кут зібралася чернь, якій Брюховецький обіцяв віддати Ніжин на пограбування — судять Кирила біля стовпа — Кирило ледь живий — (XIII — XIV) Сомко прихиляє до себе Васюту — писар Вуяхевич підбурює козаків — Черевань бачить, що Гвинтовка із козака перетворився на байдужого до загальної справи багатія — перед радою в Ніжині Гвитовка дає усім блакитні стьожки до комірів, а не червоні, як звикли носити козаки — (кульмінація 1) біля міста збирається чорна рада — червоних стрічок на козаках мало, більше блакитних — князь Гагін читає царську грамоту — одні кричать за Брюховецького, інші — за Сомка — зчиняється бійка (б'ють усіх, хто не з блакитною стрічкою) — Гвинтовка зраджує, московський князь Гагін підкуплений — (розв'язка 1) новий гетьман Брюховецький велить схопити Сомка й Васюту, а Вуяхевичу написати листа цареві, ніби Сомко бунтує проти нього козаків — (XV) селян і міщан обдурюють — козаки сміються з черні — на Лесю претендують писар Брюховецько-го, Кирило Тур, а Петро в розпачі — (XVI) Брюховецький бенкетує в Ніжині з князем Гагіним — козаки-діди розуміють, що їх одурено — Брюховецький думає вбити Сомка — (XVII) до Брюховецького приходить Кирило Тур і каже, що вб'є Сомка — гетьман дає йому персня, щоб пройти у в'язницю — Тур хоче врятувати Сомка, той відмовляється — (XVIII) (епілог 1) Шрам бере на себе провину перед Тетерею за бунт паволочан — Шрама страчують — того ж року карають Сомка з Васютою — (розв'язка 2) Петро йде на Запорожжя, але по дорозі потрапляє в Хмарище — Черевань хоче віддати Лесю за Вуяхевича — приїздить Кирило Тур із перснем і допомагає Петру забрати Лесю — (епілог 2) Петро залишається в Череванів, а через півроку вони з Лесею одружуються.

Яким Сомко відмовляється від порятунку, бо, як він каже сам, не хоче чужим життям діставати собі волю. Разом із тим більш глибинна ідея цього вчинку криється в тому, що Сомко є лицарем, який не здатен, зігнувшись, ганебно тікати від смерті. Образ Сомка, така його лицарська поведінка й смерть — цілком у річищі романтизму з його прагненням знайти й показати ідеального, але трагічного героя.

Головні герої та їх образи: людей: реальні історичні особи: Павло Тетеря; Яким Сомко; священик-полковник Чепурний на прізвисько Шрам; Іван Брюховецький; Васю-та; Вуяхевич; боярин Гагін; вигадані персонажі: Петро Шраменко; Кирило Тур; Пугач — січовий дід; Василь Невольник; "Божий чоловік" — народний співець; Михайло Черевань, Меланія Череваниха — дружина, Леся Черевань; Гвинтовка — брат Меланії; предметів і явищ: дорога, хутір, спів, стовп, рада, стрічки-пов'язки та ін.

Символічні образи: Запорозька Січ (символ волелюбності); дорога (символ нелегкої долі); хутір (символ ідеального мікросвіту, бажаного суспільного устрою, способу життя); Чоловік Божий (символ ідеальної людини — будучи сліпим і вбогим, самовіддано служить людям, викуповуючи їх із неволі, лікуючи тілесні та душевні рани); кохання Петра й Лесі (символ сімейної ідилії, символ незнищенності українців та України); Кирило Тур (символ запорозької вольниці та козацького лицарства, харктерництва); Сомко, Шрам (символи патріотів); Сомко (символ ідеального правителя). 

Образ дороги П. Куліш використовує передусім для рельєфного показу тогочасного суспільства: герої, подорожуючи, стають учасниками або спостерігачами напружених соціальних конфліктів між козацькою верхівкою й козацькими низами; селянами й козаками; міщанами й козаками; українцями й поляками, жидами й московитами; багатими й бідними тощо. 

Час подій: 1663 р. Місце подій: хутір Хмарище — Київ — урочище Рома-нівський Кут — хутір Хмарище — Ніжин. 

Мотив: "сильна особистість як трагічна особистість"; "ідеальний правитель"; "справжнє кохання"; "Запорізька Січ як ідеальна держава"; "козаки як справжні патріоти"; "дорога".

Проблематика:

• незалежності України;

• патріотизму і зради;

• ролі державного діяча;

• ставлення влади до народу;

• боротьби добра і зла;

• батьків і дітей;

• кохання і подружнього щастя;

• людини і народної моралі;

• козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії;

• вірності обов'язку, козацької честі;

• цінності людського життя.

🔴 Завдання на урок: перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆,зробити конспект прочитаного.

Перевірте себе: "Чорна рада" - Вікторина (wordwall.net) 

Д/З:Уміти аналізувати твір "Чорна рада".