08.03.2024

Тема.КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ЛІТЕРАТУРА.Ервін Умеров– король сучасної кримськотатарської малої прози. Життєвий і творчий шлях кримськотатарського письменника як відображення історії народу. Тема депортації кримських татар - наскрізна у творчості митця. 

Мета уроку:Ознайомити учнів з життям та творчістю Ервіна Умерова, видатного кримськотатарського письменника.Розкрити особливості його малої прози, визначити її місце в сучасній кримськотатарській літературі.Проаналізувати тему депортації кримських татар у творах Е. Умерова,Виховати почуття поваги до трагічної історії кримськотатарського народу.

Очікувані результати:Після уроку учні зможуть:Надати біографічні відомості про Ервіна Умерова.Визначити основні теми та мотиви його творів.Проаналізувати особливості стилю та мови письменника.Висловити власні думки та судження про прочитане.Аргументувати свою точку зору.Використовувати здобуті знання під час вивчення інших тем з кримськотатарської літератури.

Слово вчителя.

КРИМСЬКОТАТАРСЬКА́ ЛІТЕРАТУ́РА

Література кримських татар зародилася у 13–15 ст. у рамках для тюркських народів древньої літератури. Із прийняттям ними ісламу виникла палацова поезія (відома також як літ-ра дивана, тобто світська), орієнтована на традиції арабської і перської літератур. Вона вирізнялася пишномовністю, численними ремінісценціями з Корану, дидактичністю; її авторами були хани та аристократи (формування завершилося в ранній пе­ріод розвитку Кримського ханства).

Одним із перших писемних літературних тво­рів кримських татар є написана в 1223 р. тюркською мовою поема «Хикяети-и Юсуф ве Зулейха» («Повість про Юсуфа і Зулейху», сюжет запозичено з Корану) М. К’иримли, якого вважають зачинателем Кримської літератури. Питання про спадщину і спадкоємців тюркомовної літератури 13–14 ст. донині відкрите. Усі пам’ятки 15–18 ст. написано арабською графікою. У середні віки з’явилася плеяда видатних кримських поетів: А.-М. Ефенді, У. Кефевій, М. Ґірей, Б. Гази, Р. Ходжа, А. Умер, М. Джевхерій, Л. Бікеч, А. Аріф, Е. Ефенді та ін.

Основні поетичні жанри К. л.:

1) газель – ліричний вірш любовного чи філософсько-медитаційного змісту ;

2) ґита – невеликий вірш філос. змісту, що формою нагадує газель;

3) кошма – вироблена народними співцями-ашиками;

4) месневі – жанрова форма поезії Близького і Серед. Сходу;

5) семаї – жанр близькосх. поезії, подібних до співомовок із ритмікою при­танцьовування.

У серед. 19 – на поч. 20 ст. Кримська література перебувала під впливом ідей пантюркізму. Письменники об’єд­налися навколо І. Гаспринського, який заклав основи оповідан­ня та роману. Зі встановлення у Криму радянської влади переважала поезія, наснажена пафосом будівництва нового життя (О. Аміт, М. Сулейман, Б. Чобан-заде, Е. Шем’ї-заде та ін.). Серед визначних поетів – А. Гірай­бай, Ш. Бекторе, А. Дерменджи, А. Лятіф-заде. У 1930-х рр. під впливом російської літератури відбулося становлення кримськотатарської драматургії (п’єси Ю. Болата, С. Джетере, І. Тархана); розвивалася проза (романи, повісті, оповідання У. Іпчі, Р. Тин­черова та ін.). Роман класика рад. періоду Ш. Алядіна «Запрошення на бенкет диявола» – енциклопедія культури й побуту кримськотатарського народу поч. 20 ст. (нац. специфіка стосунків між подружжям, кухня, традиц. побут, особливості відносин між різними частинами кримськотатар. етносу).

На розвиток кримської літератури післявоєнного періоду негативно вплинула де­портація кримських татар в Узбекистан, оскільки було перервано літературну традицію. Сам факт існування літератур і найважливіших її авторів замовчувався в СРСР до 1970-х рр. Вважалося, що кримської літератури не існує взагалі. Найбільш обдарованих, найвідоміших літераторів забуто разом з їхніми творами, заборонено навіть згадува­ти їхні імена. Тому нині вивчення історії кримської літератури – одне з найважливі­ших завдань. У 1970–80-х рр. роз­вивали прозу А. Осман, У. Едемова, Е. Умеров та ін. Кримськотатар. автор Дж. Дагджи писав турецькою мовою. До опозиції поетів належали Л. Ібраїмов, Ю. Османов, Е. Фазилов, політичну лірику писав І. Асанін. У 1990-і рр. майже всі кримськотатарські письменники повернулися у Крим. Серед перших – Ш. Се­лімов, Ю. Кандим. Найстарші кримськотатар. письменники, які повернулися на батьківщину, – М. Аблялімов, Дж. Аметов, Ш. Алядін, А. Осман. Завдяки їхній активній діяльності у Криму почалося відродження сучасної кримської літератури , яка зазнавала значних втрат упродовж історії. Твори кримськотатарських письменників зберігаються у книгосховищах Туреч­чини, Румунії, РФ, Франції, Великої Британії, США та ін. На батьківшині знищено сотні тисяч томів у вирі воєнних і політичних подій 18–20 ст., тому непросто знахо­дити тексти творів. 1992 кримськотатарські письменники увійшли до складу НСПУ (нині – понад 30 осіб).

«Самотність» - розповідь про останній день життя пса Сабирли, через відчуття якого подано найдраматичнішу сторінку в історії кримських татар. Символічність образу Сабирли. 

В оповіданні присутні характерні риси кримськотатарської літератури:

Джерело:Літературний дивосвіт - 11 - Кримськотатарська література.Ервін Умеров. (google.com) 

Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆 , прочитайте  👉Самотність — Ервін Умеров, читати повністю текст твору онлайн. УкрЛіб : Українська Бібліотека (ukrlib.com.ua) ,дайте усні відповіді на питання:

 1. Яка тема твору?

 2. У чому полягає його ідея?

 3. Яка основна думка оповідання?

 4. Чому автор обирає за героя пса? Символом чого зазвичай постає собака?

 5. Чому Сабирли постійно відчуває свою самотність?

 6. Як пес реагує на смерть Сулеймана?

 7. Як скла­даються стосунки з Айдером?

 8. Чому інші собаки поважають Са­бирли?

9. Як переживає депортацію Сабирли? Що пес думає з цього приводу?

Д/З:Зробити хронологічну таблицю Ервіна Умерова.