Тема.П.Куліш «Чорна рада» – перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява, романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет.
Мета уроку:Навчальна: Ознайомити учнів з образами головних героїв роману П. Куліша "Чорна рада", розкрити їхні складні долі, романтичні пригоди, психологічні особливості, моральні якості; проаналізувати майстерність письменника у створенні образів.Розвивальна: Розвивати навички аналітичного мислення, уміння характеризувати літературних героїв, висловлювати власні оцінки та судження щодо їхніх вчинків.Виховна: Виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу, його традицій та культури; формувати ціннісні орієнтири учнів.
Очікувані результати:Учні зможуть:Розповісти про життя та долі головних героїв роману "Чорна рада";Дати характеристику образам;Визначити риси романтизму у зображенні героїв;Висловити власні оцінки щодо вчинків та поведінки героїв;Аргументовано підтверджувати свої думки прикладами з тексту;Використовувати цитати з роману для характеристики героїв.
Слово вчителя.
“Чорна рада” Куліш аналіз твору (паспорт)
Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”
Автор: П. Куліш Рік: 1857 Літературний рід: епос
Літературна течія – романтизм
Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка
Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України;утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.
У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману. Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.
Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика “Чорна Рада” Історична доля України. Взаємини між панством та біднотою. Стосунки між Україною та Росією. Вірність обов’язку, козацька честь. Місце Запорозької Січі в історії України.Любов і ненависть. Вірність і зрада.Батьки і діти.
Історична постать і сучасність Цінність людського життя “Усякому єсть своя кара і награда од бога.” Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.
Головні герої “Чорна Рада”
Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник ,
Павло Тетеря – правобережний гетьман Васюта Золотаренко – ніжинський полковник,
Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запорозької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман ( НЕ є історичною особою);
полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму. Петро Шраменко – його син;
Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора,
Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся ,
Божий Чоловік ,
Матвій Гвинтовка,
Вуяхевич.
Сюжет “Чорна Рада”.
-Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком.
— бажання Шрама заручити Петра й Лесю.
— Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами.
— знайомство Лесі з Кирилом Туром.
— зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі.
— вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі.
— нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком.
— гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина.
— зустріч Петра Шраменка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома.
— покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому.
— перипетії в Ніжині — Чорна рада в Ніжині.
— обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому.
— пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього.
— засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника») — одруження Петра Шраменка й Лесі.
Джерело:Пантелеймон Куліш «Чорна рада» - Література українського романтизму (ukrlit.net)
🔴 Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆.Дайте усні відповіді на питання:
1. Що таке композиція та сюжет епічного твору?
2. Скільки основних сюжетних ліній у романі «Чорна рада»?
3. Визначте основні етапи розгортання кожної сюжетної лінії (експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку).
4. Знайдіть у творі позасюжетні елементи (портрети, пейзажі, авторські відступи). З якою метою вони використовуються?
Д/З:Зробити характеристику героя на вибір.Прикріпити на перевірку в ЕЩ.