Заходи до Дня української писемності

Вітаю з Днем рідної мови

Тема: 27 жовтня – День української писемності та мови

Мета: формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати навички роботи в групах, пам’ять, увагу, швидкість мислення; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, глибоку повагу до рідної мови.

Щорічно 27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 27 жовтня в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

Пропоную сьогодні пригадати, що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у інтелектуальній грі-конкурсі знавців української мови « Мово українська, мово солов’їна!»

Цей урок  ми присвячуємо рідній українській мові. Саме тій мові, якою ми розмовляємо, пишемо, читаємо. Адже, однією із найчисленніших мов слов’янського походження є саме українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!

Писемність народу-це ознака його високого культурного рівня.  Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку,його заповіт.

Коріння української мови сягає сивої давнини. Дійшла вона до нас з тисячолітніх віддалей такою,як була створена нашими пращурами.
Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках ,починаючи з найдавніших джерел,датованих   ХІ ст.

У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоровім».

Славнозвісна праця печерського Нестора «Повість минулих літ» з’явилася,з даними істориків,у 1113році.

Сучасна українська мова пов’язується з датою виданням «Енеїди» І.Котляревського у 1798 р.

Ще одну дату-1840 р.,коли вперше було видано «Кобзар» Т.Шевченка ,- можна вважати доленосною,адже з того часу українська мова стала на важкий шлях розвитку.

Ще про одну видатну постать хочеться сказати теплі слова вдячності.

Нестора – літописця. Цей юнак в 17-річному віці прийшов до Києво-Печерської лаври,назавжди залишився там. Давньоруський письменник та історик, високоосвічена людина свого часу,укладач і редактор «Повісті минулих літ» – особа не легендарна, а історична.(Виховний захід на тему "День української писемності та мови" )

Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала

                тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша

                невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу  наймогутніших

                царських сатрапів та посіпак шляхетсько – панських і своїх панів.

 1720р. – російський цар Петро І заборонив друкувати книжки українською

                               мовою.

              1775р. –  зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових

                               козацьких канцеляріях.

              1796р. – видано розпорядження про вилучення у населення України

                               українських букварів та   українських  текстів із церковних книг .    

             1862р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували

                              видатні діячі української культури.

             1863р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок

                              українською мовою.

             1876.р – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот

                              українських пісень.

             1884р. – закрито всі українські театри.

             1908р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом

                              Росії шкідливою, « могущей вызвать последствия, угрожающие 

                              спокойствию и безопасности Российской империи».  

             1914р. -  російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу - газети і

                              журнали.

             1938р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення

                              російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

             1983р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови

                              в школах  і поділ класів в  українських школах на дві групи, що

                              привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

             1989р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як

                              офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було

                              відсунуто на третій план,що позначається ще й сьогодні.(Позакласний захід до Дня української писемності та мови )