Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й] (правила милозвучності).

Ласкаво прошу на урок в Zoom  

ТЕМА.Основні випадки чергування [у] – [в], [і] – [й] (правила милозвучності). 

Мета: пояснити закономірності чергування звуків як одну з умов милозвучності мови; формувати уміння і навички вживати  у – в, і – й в усному й писемному мовленні відповідно до правил; пояснювати орфограму в тексті;розвивати мовний слух, чуття мови; критично ставитися до власного мовлення; виховувати любов і повагу до рідного краю. 

Слово вчителя.

Актуалізація і корекція опорних знань. 

1.Які приголосні звуки чергуються у словах: нога – ніжка, на нозі.

2.Чергуються звуки чи букви?

3.Якими звуками різняться корені слів?

Летіти – літати.

4.Утворіть прикметник від слова щастя.

5.Визначити кількість букв і звуків у слові день.

6.Поділіть на  склади для переносу слово милозвучність.

Опрацюйте навчальний матеріал:

Правила милозвучності української мови

Українську мову недарма називають солов'їною й співучою.  Звуки в ній  завжди  поєднуються так, щоб вимову ніщо не ускладнювало. Одна з найважливіших умов милозвучності мови: слова можна розібрати й відділити одне від одного в процесі мовлення.

Мелодійність мови досягається завдяки певним правилам:

• Уникаємо збігу голосних. Таке в українських словах допускається лише на межі префікса і твірної основи:  наодинці, виорав, неуважний.

• Уникаємо важкого для вимови збігу приголосних: користь — корисний, сердечний — серце, виїзд — виїзний

• Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то насамперед усуваємо збіг голосних (хай навіть при цьому виникне збіг приголосних): жити в природних умовах, ходжу в старому одязі.

Зверни увагу!

Надалі користуватимемось такими умовними позначками: П — будь-який приголосний звук, О — будь-який голосний звук.

Чергування  У— В

В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах.

У пишемо:

• На початку речення, якщо наступне слово починається на приголосний: У нашому місті проходить фестиваль народної пісні. У П... .
   

• Між двома приголосними: ходив у чоботях, лазив у болоті, наш учений. П у П.
   

• Після розділових знаків (тире, двокрапки, коми, крапки з комою, трикрапки, дужок тощо) незалежно від того, як закінчується попереднє слово: 1. Ясен, дуб, береза — усі ці дерева ростуть в українських лісах. О — у... . 2. Усюди лунає наша пісня: у лісах, у горах, у містах і селах.  У... : у П ..., у П ..., у П ... .
   

• Якщо наступне слово починається на приголосні в, ф, буквосполучення св, хв, льв, тв, рв, зв тощо, незалежно від того, як закінчується попереднє слово: побували у Львові, написано у творі, гуляти у рваних джинсах. О у Льв... , тв..., рв... .

В  пишемо:

• На початку речення перед голосним: В Одесі сьогодні чудова погода. В О... .
   

•  Між голосними: полетіли в Австрію, стрибнула в озеро. О в О.
   

• Після голосного перед більшістю приголосних ( крім в, ф, буквосполучень св, хв, льв, тв, рв, зв): заблукали в лісі, увімкнути світло в кімнаті, прийшли вперше, відомі вчені. О в П.

Зверни увагу!

Чергування НЕ відбувається:

У словах іншомовного походження: увертюра, ультиматум.

 У власних назвах:  Урал, Ужгород, Угорщина, Владивосток, Владислав, Володимир. АЛЕ: Україна — Вкраїна (у віршах, піснях).

У словах, що вживаються лише з У або В: влада, взаємини, власний, властивість, вплив; увага, ударник, узбережжя, указ, умова, установа, уява.

Можливі паралельні форми слів: учений — вчений, увічливий — ввічливий, увібрати — ввібрати, указати — вказати,  учора — вчора, улітку — влітку, угору — вгору, удома — вдома.

Інколи чергування У — В розрізняє значення слів:

вправа (завдання) — управа (керування, правління);

вступ (початок) — уступ (виїмка, що нагадує східці);

вдача (характер) — удача (везіння, фортуна);

вклад (грошова сума в банку; внесок) — уклад (порядок, договір).

Джерело:Милозвучність мови (чергування У — В) — урок. Українська мова, 5 клас НУШ.