15.05.2024
Тема.Вигук.Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням.
Мета уроку:Навчальна: Сформувати уявлення про вигук як особливу частину мови, його ознаки, групи за значенням; навчити використовувати вигуки в мовленні відповідно до їх функцій.Розвиваюча: Розвивати логічне мислення, мовну кмітливість, пам'ять, увагу; удосконалювати навички усного та писемного мовлення.Виховна: Виховувати повагу до української мови, її багатства та виразності; сприяти збагаченню емоційної сфери учнів.
Очікувані результати:Після уроку учні зможуть:Давати визначення вигуку як особливої частини мови;Наводити приклади вигуків;Визначати групи вигуків за значенням;Використовувати вигуки в мовленні відповідно до їх функцій;Розуміти роль вигуків у мовленні;Виразно читати тексти, що містять вигуки.
Слово вчителя.
Вигук - це незмінна частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, але не називає їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови.
Ознаки вигуку:
Незмінність: вигуки не змінюються за відмінками, числами, особами.
Відсутність граматичного значення: вигуки не називають предметів, ознак, дій, не мають граматичних категорій.
Емоційна забарвленість: вигуки виражають емоції, почуття, волевиявлення мовця.
Звуконаслідування: деякі вигуки звуконаслідують звуки природи, мови, тварин.
Групи вигуків за значенням:
Вигуки емоцій: виражають радість, смуток, страх, здивування, біль, захоплення тощо.
Приклади: ах, ой, ех, гаразд, чудово, жах, тьху.
Вигуки мовного етикету: вживаються при вітаннях, прощаннях, вибаченнях, подяці тощо.
Приклади: здрастуйте, до побачення, вибачте, дякую, будь ласка.
Вигуки волевиявлення: спонукають до дії, виражають наказ, заборону, заклик.
Приклади: гей, цур, стій, кидай, тихо, тьху.
Вигуки, що звуконаслідують: наслідують звуки природи, мови, тварин.
Приклади: гав-гав, дзень-дзень, ку-ку, тьху-тьху, киць-киць.
Функції вигуків у мовленні:
Вираження емоцій та почуттів: вигуки роблять нашу мову більш емоційною, виразною, живою.
Вплив на співрозмовника: вигуки можуть спонукати до дії, висловити прохання, наказ, заборону.
Етикетне оформлення мовлення: вигуки вживаються при вітаннях, прощаннях, вибаченнях, подяці тощо.
Звуконаслідування: деякі вигуки допомагають нам імітувати звуки природи, мови, тварин.
Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів
Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)
Зверніть увагу! Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.
Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.
Зверніть увагу! Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.
Окремо пишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо.
Розділові знаки при вигуках
При вигуках, як правило, ставиться кома або тире.
Якщо вигук вимовляється без окличної інтонації, то він виділяється комою: О, дзвени голосніш, розвивайся повніш, казко-пісня майової ночі (Олександр Олесь). Але! Не відокремлюються комами підсилювальні частки а, ой, ох, ну: Ну що б, здавалося, слова… (Шевченко). Ой не шуми, мій темний гаю! (Олександр Олесь). Не відокремлюються і вигуки о, ой, що стоять при звертанні: Ой дівчино, не журися.
Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? (Олександр Олесь).
Якщо вигук вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой леле! не нуртуй! Хатинки не руйнуй! (Леся Українка).
Якщо вигук стоїть у середині речення, то він виділяється комами або тире (при окличній інтонації): Порадь, ох, як прожити без долі! Раптом у тиші садів – тьох! тьох! – солов’їна пісня прозвучала. Всі, у кого серце вірне сонцю нашої весни, сійте зерно – гей! – добірне в нерозмежені лани (М.Рильський).
Звуконаслідувальні слова зазвичай уживаються як пряма мова: «Кап-кап», – почулося за вікном.
Джерело:Вигук як частина мови. Правопис вигуків – Українська мова та література (zno.if.ua)
Вивчення вигуків - це важлива частина вивчення української мови, адже вони роблять нашу мову більш емоційною, багатою та виразною.
Завдання на урок:
опрацюйте відеоуроки 👇,
теоретичний матеріал 👆,
на сторінці 215-вивчити правила,впр.496-виконайте усно,
виконати тести на платформі Мій+ за 15.05.2024.
Перевірте себе:Вигук та службові частини мови (learningapps.org)
Д/З:Повторити тему "НЕ з дієсловами".
