Тема.Діалог (читання за ролями творів усної народної творчості) РМ, ПО,ГР 1 (УВ) .

Мета:Навчальна: навчити учнів правильно інтонувати діалоги, розкривати характери персонажів через мовлення, розуміти роль діалогу в усній народній творчості.Розвивальна: розвивати навички виразного читання, слухову пам'ять, творчу уяву, здатність до аналізу.Виховна: прищеплювати любов до усної народної творчості, виховувати інтерес до читання та акторської майстерності.

Тип уроку:Урок-практикум.

Хід уроку

I. Організаційний момент

• Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

• Створення позитивного настрою.

II. Актуалізація опорних знань

• Бесіда:

  • Що таке усна народна творчість?

  • Які жанри ви знаєте? (Казки, легенди, міфи, прислів'я, загадки).

  • Що таке діалог? Чим він відрізняється від монологу?

III. Мотивація навчальної діяльності

• Вступне слово вчителя: Розповідь про важливість діалогів у житті та літературі, про те, як вони допомагають краще зрозуміти героїв та події. Запропонувати учням перетворитися на справжніх акторів.

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Теоретична частина:

   • Діалог і дія - це те, як ви керуєте сюжетом, розвиваєте стосунки персонажів та розповідаєте свою історію. Діалог також використовується для розкриття внутрішніх емоцій персонажів, їх минулих переживань або їх вразливості та розчарування. 

   • Роль інтонації, тембру, темпу мовлення для передачі характеру персонажа.

   • Обговорення, як голос може показати, що герой злий, добрий, хитрий чи сміливий.

2. Практична частина:Прочитайте діалоги вголос.

Прийом у запорожці (народний переказ)

Запорожці як підмовлять, було, до себе на Січ якого хлопця з Гетьманщини*, то перше пробують, чи годиться бути запорожцем. Ото звелять йому варити кашу:

— Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла, а ми підемо косити. То ти, як уже буде готова, вийди на такий-то курган да й клич нас, а ми почуємо да й прийдемо.

От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де там їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу й зачне гукати. А вони й чують, але не озиваються. То він гукав, гукав да й давай плакати:

— От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові да при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть да битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя головонька! Чого мене понесло між сії запорожці!

То вони, лежачи в траві, вислухають усе та й кажуть:

— Ні, се не наш!

А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коня й грошей на дорогу да й скажуть:

— Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!

А як же которий удасться розторопний і догадливий, то, вийшовши на могилу, кликне разів зо два:

— Гей, панове-молодці! Ідіть кашу їсти!

Да як не озиваються, то він:

— Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я й сам їсти. — Да ще перед відходом ударить на могилі гопака: "Ой тут мені погуляти на просторі!" Да затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу.

То запорожці, лежачи в траві, і кажуть: "Оце наш!"

Да побравши коси, ідуть до куреня.

А він:

— Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболілось; да щоб каша не перекипала, то я почав сам їсти.

То запорожці споглянуть один на одного да й скажуть йому:

— Ну, чуро **, уставай! Годі тобі буть хлопцем. Тепер ти рівний козак.

І приймають у товариство.

* — Гетьманщина — напівофіційна назва території Лівобережної України, якою в середині XVII ст. управляв гетьман.

** — Чура (джура) — у XVI—XVІІІ ст. — зброєносець у козацької старшини; тут: козак.

V. Закріплення вивченого матеріалу

• Перевір себе: Переказ "Прийом у запорожці" - Вікторина 

VI. Підсумок уроку

• Рефлексія:

  • Що нового ви дізналися сьогодні?

  • Чи складно було читати за ролями? Чому?

  • Як діалог допомагає розкрити характер героя?

VII. Домашнє завдання:уміти переказувати легенди та перекази.

Для самоперевірки 👇: