Посилання на урок      

Тема.РМ. Публіцистичний стиль, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Підстилі. Основні жанри публіцистичного стилю. Інтерв'ю.

Мета уроку:Ознайомити учнів з публіцистичним стилем мовлення.Вивчити сферу використання, призначення, основні ознаки та підстилі публіцистичного стилю.Ознайомити з основними жанрами публіцистичного стилю та особливостями інтерв'ю.Розвивати мовленнєву культуру учнів.

Очікувані результати:Учні зможуть:Визначити поняття публіцистичного стилю.Визначити сферу використання публіцистичного стилю.Визначити основні ознаки публіцистичного стилю.Розрізняти підстилі публіцистичного стилю.Визначити основні жанри публіцистичного стилю.Написати текст в публіцистичному стилі.Провести інтерв'ю.

Слово вчителя.

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ МОВИ: ЖАНРИ, ПРИКЛАДИ, ОСОБЛИВОСТІ

Публіцистичний стиль вважається одним з найбільш рухливих і розвиваються в мові. У перекладі з латинської мови, цей термін означає «суспільний, державний». Стиль розбитий на окремі підстилі, що відображають спрямованість терміна. Специфічні властивості публіцистичного стилю використовуються для інформування шляхом викладення фактів, а також для застосування виразності і впливу на емоції слухачів.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Публіцистичний стиль мови відноситься до функціональних стилів в літературній мові. Сфера застосування охоплює різні погляди на суспільне життя, серед яких науковий, обивательський, соціальний та інші. Він включає в себе:

• газетний жанр;

• телевізійний;

• ораторський;

• рекламний;

• комунікативний.

У деяких підручниках, цей стиль називають газетно-публіцистичним або суспільно-політичним. Однак, що застосовується назва і визначення, більше відповідають дійсності, так як крім газет, воно зустрічається в електронних ЗМІ та по телебаченню. Крім політики, стиль охоплює і інші тематики. Це спорт, культура, науково-популярна тематика та інше.

Публіцистика відноситься до журналістської і літературної роду. В її рамках вдається визначити економічний, філософський, правовий, науковий та інші питання сучасного суспільства.

А мета застосування виражається у впливі на думку громадськості і політичні сили для зміцнення або зміни відповідних позицій.

Предметом жанру є життя в різноманітних її проявах:

• нереальна і реальна;

• приватна і суспільна;

• у великому і малому масштабах.

МОВНІ ФУНКЦІЇ СТИЛЮ

Публіцистичний стиль мови виконує дві головні мовні функції:

• повідомлення;

• впливу.

Перші полягають в інформуванні авторами широкого кола осіб про серйозні суспільні проблеми. Ці функції, так чи інакше, включають в себе мовні стилі і підстилі. Особливість відбивається в тематиці, що повідомляється. Відрізняється і спосіб подачі. Наприклад, викладається науковий факт – одночасно висловлюється думка і настрій авторів, роздуми. Така риса ілюструє відміну від офіційно-ділового тону. Публіцист сам вибирає інформацію, на яку варто звернути увагу. Він самостійно вирішує, як визначити її в повідомленні.

Разом з викладенням фактів, що носять науковий, громадський, політичний чи інший інтерес, реалізуються і функції впливу. З їх допомогою, автор переконує слухачів щодо, поведінці. Тому стиль і підстилі можна визначити, як тенденційні, емоційні, полемічні.

У жанрах публіцистичного стилю, функції розподіляються нерівномірно. Одна з них завжди буде переважати. Важливо, щоб вони не змінювали один одного. Це означає, що переконання має грунтуватися тільки на достовірних даних при повному розкритті інформації.

ЛЕКСИЧНІ ОЗНАКИ ТЕКСТІВ

Мовні особливості публіцистичного стилю яскраво виражаються через лексику. Позначення: мораль і економіка, етика, культура, науковий діалект, психологічні переживання та інше. Основні особливості і приклади.

• Текст має готові соціальні стандарти. Вони в значній мірі відображають часовий період. Актуальні приклади: «ін’єкція брехні», «фінансова еліта», «дерев’яний рубль» і так далі.

• Між автором і читачами виникає таке взаємовідношення, яке нагадує зв’язок між актором і аудиторією. Це ще одна характеристика стилю. Тут лексика навіть набуває «сценічні» відтінки. Так, кажуть: «боротьба за лаштунками», «розгорнулася драма», «знаменитий трюк» тощо.

• Нерідко можна почути емоційно-оціночні судження, але не індивідуального, а соціального плану. Серед них зустрічаються слова носять схвальну (жалісливість, процвітання) і негативну (обивательський, расизм) оцінку.

• Окреме місце віддано пластів урочистого, риторичного і цивільно-патетичного характеру (самопожертву). А старослов’янізми, вставлені в текст, надають йому пристрасний і злегка пафосний відтінок (держава).

• У переносному значенні використовується військова термінологія (мобілізація резервів).

• Приклад оцінного інструменту – архаїзми (лікарі, бариші).

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТЕКСТІВ

Дані ознаки публіцистичного стилю позначають таке вживання різних граматичних форм, яке відрізняється частотою. У порівнянні з лексичними ознаками, текст їх містить не так вже й багато. це:

• іменник в однині, що використовується замість необхідного множинного (Учитель завжди знає учня);

• імперативні дієслівні форми (Будьте на ТБ з нами);

• дієслова теперішнього часу (1 травня триває);

• причастя, що закінчуються на -омий (ведений);

• іменник в родовому відмінку (вихід із ситуації);

• похідні прийменники (на основі).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ТЕКСТІВ

Особливістю розділу є яскраве вираження впливає функції. З різних форм вибираються конструкції, що володіють потенціалом впливу. Вони беруться не з науково-популярної, а з розмовної мови. У той же час забезпечується доступна структура для масового сприйняття. До них відносять такі ознаки і приклади:

• Специфічні пропозиції тексту і повторювані або короткі і уривчасті, що ілюструють загальну картину того, що відбувається.

• Питання риторичне характеру: Чи хочуть росіяни війни?

• Замовчування виражається трьома крапками, натякаючи на невисказанность: Хотіли, як краще …

• У питально-відповідному прийомі, автор спочатку задає питання, а потім сам відповідає. Завдяки цьому, у читача газет зростає інтерес до теми: Як ставляться до переселенців? Вважають, що вони поглинають основні частини коштів – посібників.

• Пропозиції, в яких змінено порядок застосування початку і кінця: Виняток становив науковий блог, замість: Науковий блог був винятком.

• Оклику типи: Вперед, на голосування!

• Заголовки тексту рекламного змісту: Лютий лютий – таке жарку пору для розпродажу.

Заголовкам притаманне відображати текст через епітети і метафори. Завдяки цьому, в стислому вигляді розкривається суперечливість того чи іншого явища.

ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ ЖАНРІВ

Особливість сьогоднішнього дня полягає в тому, як змішуються жанри публіцистичного стилю. На їх основі виникають гібридні види. Характеристика викладу і поєднання стандартних і оригінальних засобів мови, залежать від поставленого завдання. У різних обставинах їх вирішення відрізняються. Види змішаного жанру і приклади застосування:

• замітку і репортаж як різновид інформаційного жанру;

• статтю, як аналітичного жанру;

• есе або нарис, як форму художньо-публіцистичного.

Замітка є різновидом інформування про те, що відбувається в науково або суспільно-політичному, культурному та інших сферах життя. Газети містять їх завжди. Повідомлення являє собою маленьке виклад важливої ??новини без подробиць. Нерідко, в хроніці газет немає навіть заголовка, але розповідається про подію, з використанням широкого діапазону засобів мови в залежності від заданої тематики.

РЕПОРТАЖ

У число провідних публіцистичних стилів входить репортаж. Відмінні риси:

• об’єктивність;

• точність відображення того, що відбувається;

• яскравість і емоційність висловлювань.

Репортаж відноситься до динамічних жанрами. У ньому поєднуються чудові епізоди і використовуються різноманітні стилістичні вираження. Інформація подається з елементами аналізу та авторської оцінки.

СТАТТІ

Ще одним публіцистичним жанром вважають статті, які публікують газети, журнали, сайти. Їх мета полягає в аналізі нагальних проблем. Але на відміну від ЗМІ, тут інформація звернена тільки до кола читачів, зацікавлених в конкретній проблемі. Структура статті:

• початковий тезу;

• обгрунтування;

• опис епізодів, цитати і міркування автора;

• висновок.

Використання лексики і стилістичного забарвлення залежить від того, яка сфера зачіпається, і який тип викладу вибирається.

ПУБЛІЦИСТИЧНЕ ЕСЕ

На статтю схоже публіцистичне есе – етюд, що включає міркування, які розкривають проблеми у вільній природній формі. Його розглядають і у вигляді нарису. Присутні яскраві ілюстрації, службовці приводом для роздумів. Крім того, виклад подається через авторське сприйняття. А значить, від письменника залежить доля есе: від переконань, аналізу, знань, співпереживання і здатності втілювати це в промові.

Публіцистика є головним важелем виникнення і подальшого поширення неологізмів в мові. Вона впливає на розвиток живої мови. Тому важливо, щоб стиль вивчався досконально. Недбале та неточне вплив призводить до серйозних негативних наслідків при тиражуванні, коли люди сприймають мовну помилку за норму.

Джерело:Публіцистичний стиль мови: жанри, приклади, особливості (lyalyuk.com.ua) 

Завдання на урок:Опрацюйте відеоуроки 👇,теоретичний матеріал 👆, зробити конспект прочитаного.

Д/З:с.148-опрацювати теоретичний матеріал,впр.480-виконати письмово.

ПОВТОРЕННЯ: