14
Тема.Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»). ТЛ: «стоїчна» поезія; екзистенціалізм (поглиблено).
Мета: учні знають біографію В. Стуса та за допомогою тестових завдань демонструють свої знання; знаходять значення поняття «стоїчна» поезія та слів, використовуючи ІКТ; розвивають навички виразного читання поезії; аналізують твір; визначають ціннісні пріорітети життя на засадах екзистиційного світобачення; висловлюють власну думку про поезію, її значення та доводять її.
Очікувані результати: учні вміють характеризувати тематику й проблематику творів поета, виразно та вдумливо читати вірші, робити їх ідейно-художній аналіз, висловлювати власну думку про поезію митця.
Слово вчителя.
Робота зі словником
Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.
Екзистенціалізм – течія модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.
26 січня 1972 року, уже після пред’явлення звинувачення, Василь Стус пише вірш «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», в якому вияскравлюється той шлях самоусвідомлення, що його проходить ліричний герой.
Прослуховування поезії «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…».:
Словникова робота.
Щовб — сходинка, перекладина драбини;
хлань — безодня;
врочить — передрікає;
запрагла — захотіла.
В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра і правди. Але там чекають його «сотні сумнівів», «сто зневір» і треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем («йти з щовба на щовб»), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — «предтеча».
Екзистенційна лірика – вірші, у яких розкривається внутрішня суть людини, те глибинне, внаслідок якого кожна особистість є неповторною.
Прослуховування поезії «Господи, гніву пречистого…».
За жанром твір – віршована молитва. Характерним для неї є звернення до Бога з проханням потрібного. Мужня, стоїчна поезія «Господи, гніву пречистого…» В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде «на амбразуру», на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу.
Завдання на урок:опрацюйте навчальний матеріал ☝️,перегляньте відеоуроки👇,дайте усні відповіді на питання:
Яку мету ставить перед собою ліричний герой твору — автор?
Який пафос поезії?
Що відчуває ліричний герой на цьому шляху?
Що говорить ліричний герой про те, звідки у нього такий стоїцизм?
Д/З:с.246-253-опрацювати статтю,проаналізувати поезію В.Стуса на вибір,прикріпити на перевірку в ЕЩ.