13.05.2024

Тема.Відокремлені члени речення. 

Мета:Ознайомити учнів з поняттям відокремлених членів речення.Навчити учнів знаходити відокремлені члени речення в мовленні.Розвинути вміння учнів правильно розставляти розділові знаки при відокремлених членах речення.Збагатити мовлення учнів.

Очікувані результати:Учні знають:Що таке відокремлені члени речення.Які види відокремлених членів речення існують.Як знаходити відокремлені члени речення в мовленні.Які розділові знаки ставляться при відокремлених членах речення.Учні вміють:Визначати вид відокремленого члена речення.Правильно розставляти розділові знаки при відокремлених членах речення.Використовувати відокремлені члени речення у власному мовленні.Аналізувати синтаксичну будову речення.

Слово вчителя.

Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлються тільки другорядні члени речення.

Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме?

Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами:

• Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.

Відокремлені означення

Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.

Поширені означення відокремлюються, якщо:

• стоять після означуваного слова, вираженого іменником:
  За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.

• стосуються особового займенника:
  З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.

• стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини:
  У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.

• стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами:
  Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Зверніть увагу! Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.

Непоширені означення відокремлюються:

• якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення:
  Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.

• перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
  А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.

• перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
  Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.

• перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
  Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.

• якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення: Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.

Комами не відокремлюються:

• два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
  Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті.

• означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
  Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире:
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю.

Відокремлені прикладки

Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення. Відокремлюється комами, якщо:

• стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
  Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

• стосується особового займенника:
  Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.

• стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
  Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.

• приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
  Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення.

• приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
  Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.

Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.

Відокремлені прикладки відділяються тире:

• якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
  У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка.

• якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
  Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.

Відокремлені додатки

Відокремлюються: додатки зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, щодо, що ж до, часто, часом, завжди, особливо, навіть, хоч і:

Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку.

Зверніть увагу! Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:

• замість можна замістити прийменником за:
  Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі);

• якщо додаток можна замінити іншим:
  Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).

Відокремлені обставини

Відокремлюються обставини, якщо вони:

• виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій частині речення:
  Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима.

• виражені одиничним дієприслівником і означають додаткову дію, причину, час, умову дії (якщо стоять перед присудком):
  Повечерявши, полягали спати.

• мають прийменники незважаючи на, починаючи з, кінчаючи:
  Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає.

Комами не відокремлюються:

• одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії і своїм значенням близькі до прислівника:
  Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись.

• обставини перед неповторюваними сполучниками і, та = і, або, чи, які з’єднують дві відокремлені обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами:
  Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе.

• дієприслівникові звороти фразеологічного типу:
  Говорити не переводячи руху.
  Бігти не чуючи ніг.
  Тікати не пам’ятаючи себе.

Зверніть увагу! Обставини з прийменниками внаслідок, залежно від, у зв’язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від ролі в реченні або бажання автора: 

Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця.

Відокремлені уточнювальні члени речення

Уточнювальні члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?:
Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько.

Уточнювальні члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире:
Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти.

Відокремлюються уточнювальні члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються:
Людям хотілося жити, тобто творити. Людині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва.

Завдання на урок:

• Опрацюйте відеоуроки 👇,

• теоретичний матеріал 👆,

• с.144-опрацювати теоретичний матеріал,впр.298-виконати усно.

• виконати тести на платформі Мій+ за 13.05.2024.

Д/З:с.164,впр.303-виконати усно.