29.03.2024
Тема.Ю.Іздрик як один із творців «Станіславського феномену»; пошук форм вираження нового світовідчуття і нового світогляду у поезії; роль візуалізація у творчості поета (ідея і візуальний прояв «вишиванки»); синтез національного і загальнолюдського у його творчості; спосіб поетичного вираження почуттів в естетиці постмодернізму. «Вишиванка», «Молитва» .
Мета уроку:Ознайомити учнів з творчістю Юрія Іздрика.Проаналізувати особливості його поезії.Розвивати навички аналізу тексту, критичного мислення, інтерпретації.Виховувати інтерес до української літератури.
Очікувані результати:Учні знатимуть про Юрія Іздрика та його роль у "Станіславському феномені".Учні зможуть аналізувати тексти, визначати їх особливості.Учні зможуть висловлювати власні думки та судження про прочитане.Учні будуть зацікавлені у читанні української літератури.
Слово вчителя.
Юрій Іздрик – український письменник, поет, культуролог, один із творців "Станіславського феномену".
Пошук форм вираження нового світовідчуття і нового світогляду у поезії:
Іронія, гротеск, абсурд: поєднання серйозного та комічного, трагічного та буденного.
Міфотворчість: використання міфів, легенд, фольклорних мотивів.
Інтертекстуальність: алюзії, цитати, ремінісценції з інших творів.
Метафоричність: створення яскравих образів, що передають глибинні думки та почуття.
Роль візуалізація у творчості поета:
Візуальна поезія: поєднання слів та зображень, створення нових сенсів.
Колажі: поєднання різних текстів, зображень, фотографій.
Мультимедійні проекти: поєднання поезії, музики, візуальних мистецтв.
Ідея і візуальний прояв «вишиванки»:
Символ української ідентичності: зв'язок з традиціями, історією, культурою.
Об'єднання різних культур: поєднання українських мотивів з елементами інших культур.
Засіб самовираження: візуалізація особистих почуттів, думок, світоглядних позицій.
Синтез національного і загальнолюдського у його творчості:
Універсальні теми: пошук сенсу життя, кохання, смерть, війна.
Національний колорит: використання українських мотивів, символів, образів.
Створення нового культурного контексту: поєднання українського та світового досвіду.
Спосіб поетичного вираження почуттів в естетиці постмодернізму:
Відмова від традиційних форм: експерименти з віршованими розмірами, римою, строфою.
Фрагментарність: розірваність тексту, множинність інтерпретацій.
Гра з читачем: іронія, пародія, інтертекстуальність.
«Вишиванка», «молитва»:
«Вишиванка»: візуалізація української ідентичності, зв'язок з традиціями, код української культури.
«Молитва»: пошук духовного зв'язку, звернення до Бога, вираження віри.
Вірш «Вишиванка»
У вірші світ постає як густа вишиванка, де переплутано кольорові нитки,
нав'язано чимало вузлів і перехрещено людських доль:
за що не візьмешся - вузлів плутанина
заплетені сіті пропущені петлі
між схрещених нитей прошито людину
недбалою стьожкою гладдю чи хрестиком
стежки ніби стяжки затягнуті туго
у мережу що межує з мереживом...
«Я не знаю, як змінити світ на краще, але потроху вчуся змінювати на краще себе». Юрій Іздрик
Митець надзвичайно уважний до художніх засобів: «стежки ніби стяжки», «кожна дорога - тонка павутина», «невидиму нитку на інші несхожу / виплутує кожен... ну мало не кожен».
Умовно цю поезію, як і кожен вірш Ю. Іздрика, можна поділити на кілька частин, але остання завжди буде життєствердною. Торжествують оптимізм, добро і світло й у цьому вірші:
кохана
дитинко
ми й в сутінках світу
де поспіхом навхрест прострочено мить
знайдемо свою павутинку зі світла
вона не урветься -
вона задзвенить.
У своїх віршах «Іздрик будує віртуальну постмодерну реальність». Тамара Гундорова
Вірш «Молитва»
До молитви як спілкування людини з Богом Ю. Іздрик звертався не раз. Інша річ, що до розшифрування смислу молитви як дійства ставлення у поета неоднозначне. У вірші «Аргентина» Ю. Іздрик писав: «я бачив молитву як камінь / я бачив молитву як танець / я бачив молитву маленьку як вічко у дверях на дно».
Вірш набув особливо широкого розголосу після демонстрації проекту відеопоезії «Україна. З вірою в серці». Тоді його прочитав актор Остап Ступка. Причиною ж появи самого ролика стали події Антитерористичної операції на сході України, починаючи з квітня 2014 р. й до кульмінації в момент Іловайського котла в серпні, коли загинули сотні українських захисників. Чи не з цієї причини читачі вважають вірш «Молитва» проханням бійця, зверненим до Бога, щоб той не залишав його у хвилину страшної небезпеки.
Передчуття покинутості на початку вірша переконують читача, що розмова з Богом ліричного героя у критичній ситуації стає ниточкою Аріадни й допомагає людині вибратися з пекельних обставин:
коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять
і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити.
Постійне повторення слова «говори» звучить як заклинання. Людина в небезпеці відчуває себе безсилою, не здатною щось змінити на краще, починає розуміти силу слова, яке може статися тілом, тобто допомогти вціліти живій істоті з плоті й крові:
я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом.
Діалог із текстом
✵ Юрій Іздрик - один із творців «Станіславського феномену» - своєрідного мистецького угруповання літераторів Івано-Франківщини, котрі, як вважають, найповніше втілили український варіант постмодернізму у своїй творчості.
Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆, Проаналізувати й записати в зошит одну із поезій .
Д/З:Зробити хронологічну таблицю життя і творчості Ю.Іздрика.
ПОВТОРЕННЯ: