08.02.2024

Посилання на урок   

Тема.Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини. Значення роману у житті України. Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах). 

Мета: допомогти учням осмислити проблеми та ідеї твору, з'ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість; розвивати навички виділення елементів композиції, сюжету, характеризування образів, їх порівняння; поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків, морального вибору героїв; виховувати тверді моральні переконання, повагу до мистецтва та митців.

Очікувані результати: учні вміють характеризувати проблеми й образи твору, висловлювати власне ставлення до них, визначати художні засоби характеротворення.

Слово вчителя.

««Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття народу… Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу», — пише відомий літературознавець М. Слабошпицький. 

Твір складається з 9 розділів, різних за розміром. Сюжет розгортається двома лініями: кохання Марусі та Гриця; боротьба українського народу, очолюваного Богданом Хмельницьким, проти польських загарбників. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи. 

«Образи твору»

Головною героїнею роману є Маруся Чурай. Це  незвичайна дівчина з Полтави, дуже вродлива, талановита. Її образ виступає в єдності з образом України. Всі свої найсвітліші почуття вона висловила в піснях. Маруся чиста серцем, розумна, окрім того, наділена поетичними і музичними талантами. Творення пісні для Марусі є чи не головним способом самовираження.

Матір  Марусі була матір’ю по своїй суті, «матір’ю усьому на землі» (дуже добра та чуйна людина). Не випадково Гриць казав, звертаючись до Марусі, напрочуд точні слова:

          «Тут двоє матерів, твоя і Божа».

Гордій Чурай – батько Марусі. Був полум’яним патріотом, мужнім оборонцем своєї землі. Швидкий на розум, чистий серцем, Чурай не терпів кривди, знущання над людьми. Про його славні подвиги складено пісні, які передаються з покоління в покоління:

         «…пішов у смерть — і повернувся в думі,

         і вже тепер ніхто його не вб’є»

Гриць Бобренко – хлопець, якого покохала Маруся. Вiн був вродливим парубком i сміливим на війні, проте в особистому житті слабовольним i безхарактерним:

«Грицько ж, він міряв не тією міркою, 

В житті шукав дорогу не пряму. 

Він народився під такою зіркою, 

Що щось в душі двоїлося йому. 

Від того кидавсь берега до того. 

Любив достаток і любив пісні…» 

Гриць перебував пiд впливом своєï матерi Бобренчихи, меркантильної та дрібної за духовними якостями жінки, котра не хотiла нiчого знати про одруження сина з бідною Марусею. Марусина ж любов до Гриця була  безоглядною й сильною. Трагедiя дiвчини полягає в тому, що ïï велике почуття поглинули буденні проблеми: Гриць шукав заможну дівчину, а Маруся була бідною.

«Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі».

Іван Іскра – хлопець, що щиро кохає Марусю. Козак, полковий обозний, звиклий до випробувань і битв.

«Таке нещастя хоч кого знеможе. 

Це ж можна тут рішитися ума. 

Любив же він Марусю, не дай Боже! 

Тепер сидить, лиця на нім нема» 

Іван, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду), звертається за допомогою до самого гетьмана Хмельницького. Коли заграли знову труби до походу, Іван відразу відгукується на поклик гетьмана, він у перших лавах, під корогвами. Для нього обов’язок – найперше і святе. Прощаючись з Марусею, він говорить:

             «І знов земля кипить у боротьбі,                                                                                                                                                                             

              І знову я належу не собі».

Проблематика:

Завдання на урок:опрацюйте навчальний матеріал ☝️,перегляньте відеоуроки👇,перевірте себе:Вікторина за романом "Маруся Чурай"Ліни Костенко - Ігрова вікторина (wordwall.net) :   


Д/З:Вивчити напам’ять  уривок з роману «Маруся Чурай".

     Я, може, божевільним тут здаюся.

Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа!

     Коли в похід виходила батава, -

її піснями плакала Полтава..

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

     Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

     А ви тепер шукаєте їй кару.

Вона ж стоїть німа од самоти.

Людей такого рідкісного дару

хоч трохи, люди, треба берегти!

     Важкий закон. І я його не зрушу.

До цього болю що іще додам?

Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишає нам.

     Ще тільки вирок - і скінчиться справа.

І славний рід скінчиться - Чураї.

А як тоді співатиме Полтава?

Чи сльози не душитимуть її?