29.01.2024

Тема.РМ.Повідомлення про мову, що потребує зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі (речення з однорідними членами, односкладні речення). 

Мета уроку:поглибити знання восьмикласників про особливості побудови усного повідомлення на тему про мову в науковому стилі; сформувати вміння й навички самостійно складати повідомлення на лінгвістичну тему, що вимагає зіставлення й узагальнення; удосконалювати вміння аналізувати, аргументувати власну позицію, рецензувати відповідь; розвивати усне монологічне мовлення; виховувати самокритичність, тактовність. 

Очікувані результати:Учні зможуть визначити спільні та відмінні ознаки речень з однорідними членами та односкладних речень. Учні зможуть скласти повідомлення про речення з однорідними членами та односкладні речення у науковому стилі.Учні зможуть використовувати речення з однорідними членами та односкладні речення у своєму мовленні.

Слово вчителя.

Усна розгорнута відповідь на уроці — це закінчене зв’язне монологічне висловлювання в науковому стилі, для якого характерні композиційна завершеність, чітка послідовність у викладі матеріалу. Це своєрідний звіт про роботу з мови за певний період.

Невміння побудувати зв’язну розгорнуту відповідь призводить до зниження оцінки за знання мовного матеріалу.

Отже, розгорнута відповідь на лінгвістичну тему — це переважно роздум. У ньому визначаються теоретичне положення (тези) і докази. Як вам відомо, доказова частина такої відповіді складається з аргументів, прикладів і їх пояснення, самостійне наведення яких указує на свідоме засвоєння вивченого матеріалу. Завжди дбайте про те, щоб мовний приклад відповідав суті теоретичного положення, яке висувається; думайте, коли достатньо навести для прикладу слово, словосполучення чи речення, а коли — порівняльні ряди певних мовних явищ.

Висловлювання на лінгвістичну тему має вступ, основну і завершальну частини.

ПАМ'ЯТКА

«Як готувати усну відповідь на лінгвістичну тему»

1. Продумайте тему й основну думку висловлювання.

2. Повторіть теоретичний матеріал з мови, необхідний для розкриття теми.

3. Подумайте про будову усної відповіді (зачин, пояснення, висновок).

4. Доберіть приклади.

5. Для переходу від однієї думки до іншої використовуйте слова-«місточки»: по-перше, по-друге, таким чином, отже тощо.

6. Пам’ятайте, що відповідь має бути в науковому стилі мовлення.

Науковий стиль — різновид літературної мови, що використовується в наукових працях для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.

Вимоги до наукового стилю:

■ чіткість та однозначність викладу думок;

■ уникання громіздких конструкцій;

■ чітке структурування;

■ логічна завершеність думок.

Прочитайте уважно тексти. Зіставте теоретичний матеріал і розкрийте спільні й відмінні ознаки односкладних та неповних речень.

Текст 1

Односкладними називають речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми і відповідної інтонації. Другого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяють на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові; до іменних односкладних речень — називні.

Односкладні речення можуть бути поширеними і непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні (За М. Плющ).

Текст 2

Неповним називають речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не порушує їх смислової завершеності.

Неповні речення за своєю структурою поділяють на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяють на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називають неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувались у контексті, або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними називають неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).

Джерело:(subjectum.eu) 

Завдання на урок:опрацюйте вищезазначений матеріал.На основі опрацьованих текстів узагальніть матеріал у вигляді таблиці. Підготуйте усне повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень». 

Д/З:Підготувати повідомлення в науковому стилі (на вибір):

■ «Головні і другорядні члени речення»;

■ «Речення, його основні ознаки»;

■ «Простий і складений дієслівний присудок»;

■ «Тире між підметом і присудком».