01.05.2024

Тема.Продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів – людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі. 

Мета уроку:Проаналізувати зображення народного життя в повісті "Інститутка";Розкрити антилюдяну суть кріпосництва та солдатчини;Зіставити образи персонажів з народу та панночки;Зрозуміти авторську позицію у творі.

Очікувані результати:Учні зможуть визначити основні теми та ідеї, пов'язані з народним життям, в повісті "Інститутка";Учні зможуть проаналізувати, як автор зображує кріпосництво та солдатчину;Учні зможуть порівняти образи персонажів з народу та панночки;Учні зможуть аргументовано висловити свою думку щодо авторської позиції у творі.

Слово вчителя.


У повісті "Інститутка" Марка Вовчка, продовження теми народного життя виявляється через розкриття антилюдяної суті кріпосництва та солдатчини, а також за допомогою образів персонажів із народу та панночки. Авторська позиція у творі є яскраво вираженою через протиставлення героїв із селянського середовища та представників пануючого класу.

Загалом, у повісті "Інститутка" Марко Вовчок вдається продовжити тему народного життя через жорстокість кріпосницького ладу, яскраві образи персонажів із різних соціальних верств, а також через вираження авторської позиції у боротьбі за соціальну справедливість і гідність людини.

Тема народного життя посідає одне з центральних місць у повісті "Інститутка". Марко Вовчок з глибоким співчуттям та щирим ліризмом змальовує життя українського селянства середини XIX століття. Її герої - це прості люди, які живуть у злиднях і поневоленні, але при цьому зберігають свою людську гідність, працьовитість, щирість та духовну красу.

Письменниця зображує різні аспекти життя селян: їхню працю, побут, звичаї, вірування, фольклор. Вона показує, як кріпосництво руйнує життя людей, позбавляє їх свободи, гідності, людських прав.

Особливо яскраво автор змальовує образи селянських персонажів: Устини, Назара, Катрі, бабусі.

На противагу образам селян, автор зображує образ панночки. Панночка - це егоїстична, байдужа до чужих страждань людина, яка живе лише для себе. Її образ є втіленням жорстокості та несправедливості панівного класу.

Авторська позиція у творі чітко проступає через його зміст. Марко Вовчок глибоко співчуває людям з народу, засуджує кріпосництво та солдатчину, вірить у можливість кращого життя.

Повість "Інститутка" - це не лише реалістичний твір, але й глибоко гуманістичний. Вона змушує читачів замислитися над трагічною долею українського селянства, над жахливою несправедливістю кріпосницького ладу.

Важливо зазначити, що тема народного життя в повісті "Інститутка" тісно пов'язана з іншими темами твору, такими як тема кохання, тема жіночої долі, тема соціальної несправедливості.

Ця тема є актуальною і донині, адже вона змушує нас задуматися над цінністю людського життя, над свободою та справедливістю.

Опрацювання твору Марка Вовчка «Інститутка».


Історія написання


Марко Вовчок почала писати в Немирові на Вінниччині, продовжила в Петербурзі, а завершила в Парижі.


Поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат, дало враження майбутньої письменниці від перебування в Харківському пансіоні. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини – носія зла.


Паспорт твору


Жанр: перша в українській літературі соціальна повість.


Рік написання – 1858-1859


Присвята: твір присвячений Т.Г. Шевченку.


Тема: зображення тяжкого становища кріпаків і наростання стихійного протесту проти кріпацтва, перші прояви непокори поміщикам, протиставлення моралі панів і трудового народу.


Ідея: засудження антилюдяної суті кріпосництва та солдатчини. 

Проблематика: важке становище селян; жорстокість кріпосників; наростання протестних настроїв у селянському середовищі; сімейно-побутові стосунки; вибір життєвих цінностей.


Композиція


Експозиція: знайомство з героями, вдача Устини.


Зав’язка: приїзд панночки з міста, Устину обрали покоївкою.


Розвиток дії: стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, одруження інститутки, переїзд подружжя на хутір.


Кульмінація: панночка намагається побити Устину, за неї заступається Прокіп.


Розв’язка: Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить у місто наймичкою.


Опрацювання термінів «кріпацтво» та «солдатчина»


Кріпацтво – правова система, яка встановлювала залежність селянина від пана. Кріпаки були прикріплені до землі, яка належала пану і який мав право на все майно селян. Кріпацтво – один із видів рабовласності.


Солдатчина – військова служба, на яку віддавали молодих юнаків та чоловіків. 

Рекрутська повинність – комплектування війська в Російській імперії. 

🔴 Завдання на урок:

Д/З:Зробити характеристику улюбленого персонажа.