29.02.2024
РМ. Переклад текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.
Мета уроку:Ознайомити учнів з особливостями перекладу текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.Навчити розрізняти стилі, типи і жанри текстів.Опанувати прийомами перекладу текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.Розвивати навички аналітичного мислення, зв'язного мовлення, культуру перекладу.Виховувати увагу до слова, повагу до мови та культури інших народів.
Очікувані результати:Учні знають особливості перекладу текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.Учні вміють розрізняти стилі, типи і жанри текстів.Учні володіють прийомами перекладу текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.
Слово вчителя.
ОСОБЛИВОСТІ РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДІВ
Існує думка, що редагування перекладів відноситься не до професії перекладача, а до професії редактора. Далеко не кожний перекладач може успішно виступати в ролі редактора чужих перекладів. Редакторські навички необхідно опановувати, набуваючи відповідного досвіду. Із професією перекладача професію редактора об’єднує й те, що вона передбачає професійну роботу з текстами та високопрофесійний рівень мовної компетенції (як іноземної, так і рідної мов). Редагування чужих перекладів ускладнюється тим, що редактор не завжди має уявлення про рівень кваліфікації перекладача, отже не знає, на які саме аспекти перекладу варто звернути додаткову увагу. Гіпотетично ми можемо припустити, що всі перекладачі однаково високого професійного рівня перекладуть більш-менш однаково текст середнього рівня складності. Відмінності будуть, скоріш за все, визначатися лише певними лексичними преференціями та стилістичними нюансами. Тому, редагуючи переклад рівного тобі за фахом перекладача, ти неначе редагуєш переклад, автором якого міг би бути сам. У цьому випадку редагування фактично полягає у вичитуванні тексту з метою «відлову» випадкових пропусків та помилок.
У наш час редагування як допоміжний вид перекладацької діяльності використовується лише в особливих випадках, оскільки цей вид діяльності вимагає багато часу та інтелектуальних зусиль. Тому вважається, що редагувати має сенс лише відносно хороший переклад. Редагування слабкого або відверто поганого перекладу неминуче перетворюється на майже повне переписування тексту редактором. Як наслідок, результат не завжди виходить ідеальним: одне речення написане одним стилем, наступне – вже іншим. Одні й ті самі терміни так само можуть виявитися перекладеними по-різному. Тоді такий переклад необхідно знову віддавати – вже іншому редакторові, який, у свою чергу, знайде похибки в роботі першого. У Радянському Союзі існував досить довгий технологічний ланцюг підготовки тексту до видання. Перш, ніж розпочинати процес редагування, необхідно обов’язково з’ясувати, якими є цілі редагування. Вони можуть бути такими: – виявити та виправити смислові помилки, викривлення та неточності; – покращити стиль; – привести зовнішній вигляд у відповідність до норми, відформовувати; – забезпечити одноманітність.
За умов правки-вичитки завдання редактора полягає в тому, аби звірити текст із авторським варіантом перекладу та виправити технічні огріхи. Цей вид правки застосовується при редагуванні 1) офіційних матеріалів різних рівнів; 2) творів художньої літератури; 3) перевиданнях; 4) виданнях історичних документів. При підготовці документальних або дефінітивних текстів передусім варто звернути увагу на точну відповідність тексту, що перевидається, до авторського примірника або тексту попереднього видання.
Більш детально 👉 ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА ЗАВДАННЯ ТЕОРІЇ РЕДАГУВАННЯ (mu.edu.ua)
Тож,переклад – це не просто заміна слів з однієї мови на іншу. Це передача змісту тексту з урахуванням його стилю, типу, жанру, а також культурних особливостей мов оригіналу та мови перекладу.
Завдання на урок:Опрацюйте відеоуроки 👇,теоретичний матеріал 👆,с.266-опрацюйте теоретичний матеріал,впр.802-усно.
Д/З:с.267,впр.805-письмово,прикріпіть на перевірку в ЕЩ.
ПОВТОРЕННЯ: