06.03.2024
Тема.Роман Іваничук «Мальви» - історичний роман про зраду і яничарство. Історична основа твору – активна діяльність яничарського корпусу в Османській імперії 1638 – 1648 рр. Особливості характеротворення персонажів.
Мета уроку:Ознайомити учнів з романом Романа Іваничука «Мальви».Розкрити історичну основу твору.Проаналізувати особливості характеротворення персонажів.Визначити роль історичного роману у вивченні минулого.Розвивати мовленнєві та аналітичні здібності учнів.Виховувати повагу до історичної спадщини.
Очікувані результати:Після уроку учні зможуть:Охарактеризувати роман «Мальви»:Визначити жанр твору.Розкрити його проблематику.З'ясувати особливості композиції.Проаналізувати систему образів.Визначити роль символів у романі.Проаналізувати історичну основу твору:З'ясувати, які історичні події лягли в основу роману.Розкрити роль яничарського корпусу в Османській імперії.Проаналізувати, як автор зображує історичні події.Визначити особливості характеротворення персонажів:З'ясувати, як автор розкриває психологію персонажів.Проаналізувати, як автор використовує різні засоби для створення образів героїв.Визначити, якими є головні герої роману.
Слово вчителя.
У радянські часи звернення до історії дозволяло (хай і в завуальованій формі) розглядати деякі актуальні проблеми. Ось і в романі «Мальви» порушено важливу проблему яничарства, тобто національного відступництва (у широкому сенсі яничари — це зрадники свого народу, які віддано служать чужинцям).
Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 року в селі Трачі Косівського повіту Станіславівського воєводства (тоді — Польща, нині — Івано-Франківська область України) у сім'ї вчителя. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Львівського університету, після чого вчителював, працював у журналі «Жовтень». До літератури прийшов у середині 50-х років, писав прозу, зокрема створив низку історичних романів, що здобули читацьке визнання: «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі».
Роман «Мальви» побачив світ 1968 року. Основні події цього твору відбуваються не лише в Україні, а й у Криму та в Туреччині XVII століття. Пишучи про минуле, автор частково спирався на народні історичні пісні. Ось фрагмент такої пісні: «Зажурилась Україна, / Бо нічим прожити, / Витоптала орда кіньми / Маленькії діти, / Котрі молодії — / У полон забрано; / Як заняли, то й погнали / До пана до хана».
Народну трагедію письменник відтворив у людських долях — зобразив життя й поневіряння представників однієї родини. Від руки ворога гине козацький полковник, а його дружина Марія й діти опиняються в неволі. Усі змушені прийняти чужу віру. А Мальва, дочка Марії, зрештою остаточно асимілюється в чужому середовищі й забуває про свої українські корені. Один із синів потрапляє до ханської варти, інший — до турецького корпусу яничарів.
Цих вояків-яничарів набирали з числа полонених християнських дітей, яких виховували в мусульманських традиціях. «На яничарах виросла Османська імперія, на яничарах держиться», — зауважує автор. Ось він подає загальну картину яничарського війська: «З казарм почали виходити яничари — сини Греції, Болгарії, Грузії й українські мальви. В коротких шароварах і кунтушах, у високих з білого сукна шапках з довгими шликами, вони вишикувались в ряд для зустрічі султана».
Письменник про свій роман
Мій перший історичний роман «Мальви» — про зраду, про яничарство. Через нього мав багато клопоту, заборони й цькування. Але роман був популярний, відомий усім українцям у світі.
«Мальви» видали й в Америці — у видавництві «Тризуб», та ще й із тризубом на обкладинці. Про це дізналися тут. Чекав арешту. Але якось минулося, може, не схотіли зчиняти галас іще й з Іваничуком. Їм досить було Горинів, Калинців, Сверстюка. Мене вже не чіпали.
У київському видавництві «Дніпро» «Мальви» вийшли стотисячним накладом. Потім — іще 30 тисяч примірників. Коли наклали заборону, книжка вже розійшлася. Назва була нейтральна — «Мальви». Але всі розуміли, що в романі я мав на увазі тих, хто зрікся рідної мови, батьківщини, став її ворогом. Тема споконвіків у нас дуже актуальна. Актуальна вона і донині.
Коли писав цю книжку, в Україні здійснювали русифікацію — люди відмовлялися від своєї ідеології, мови. Чому зраджували? Це вже інше питання. Зрада — гріх, який зваблює людей слабких, а їх у нас дуже багато.
Роман Іваничук
Джерело:Роман про зраду («Мальви» Романа Іваничука) - Література «соціалістичного реалізму» (ukrlit.net)
Аналіз роману Р. Іваничука “Мальви”.
Рік написання – 1965—1967 рр.; надрукований у 1968 році. Первинна назва — «Яничари», під цією виданий вдруге.
Жанр – історичний роман
Тема – зображення поневірянь українців на чужині
Ідея – утвердження патріотизму і необхідність визволення України від загарбників
Проблематики роману “Мальви”:
Збереження духовних святинь, відповідальність сучасників за минуле й майбутнє
Проблема виродження особистості. Безславний шлях яничарства
Історична пам’ять у романі.
Батьки і діти
Композиція та сюжет твору “Мальви”
Дія в романі «Мальви» відбувається в середині XVII ст. – напередодні та під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, коли відроджується українська державність.
Головні герої – звичайні українці, які потрапили у турецький полон, вони приречені на забуття своєї Вітчизни, звичаїв, але їхні долі складаються по-різному.
Це історія поневіряння на чужині українки Марії та її доньки Соломії, яку вона називає Мальвою – на згадку про квіти під вікнами рідної домівки.
У творі зображено два світи: український, що подано крізь призму сприйняття невільників; мусульманський загарбницький, який підтримує Кримське ханство.
Марія мріє знайти своїх синів–близнят Андрія і Василя (Аліма і Селіма), які ще в Україні малими хлопчиками були викрадені циганами, для продажу на невільничих ринках Туреччини або Кримського ханства. Саме в пошуках синів Марія втрачає на чужині й дочку, бо вона, закохавшись, стає дружиною Кримського хана Іслам-Гірея.
Всі ці події змальовані в той час, коли Україна протистояла двом державам-загарбницям: Османській імперії та Кримському ханству, що воюють проти України силами її дітей.
Українці позбавлені рідної землі, знаходили розраду біля ікони божої матері, а предковічну церкву Успіння пресвятої богородиці вони назвали кримським Афоном. До цієї чудотворної ікони приходила Марія. Вона бачила поряд із Дівою Марією не ангелів, а синів, не тільки своїх, а й синів усіх осиротілих матерів.
Саме в образі Марії письменник розкрив непересічну любов до Батьківщини. Навіть у неволі жінка не втратила людської гідності, самоповаги, залишилась людиною.
Завершується роман епізодом, як Марія намагається повернутись на рідну землю, засвідчуючи генетичний патріотизм цієї жінки: «Пустіть мене, яничари, пустіть свою матір за мур Перекопський, в мене грамота від хана. Заробляла ж її тяжко, усе спродала для неї: Бога свого, дітей своїх і здоров’я. Мушу вмерти на тій землі, де коноплі по стелю, а льон по коліна, де мальви вище соняхів ростуть – білі, голубі й червоні…».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/roman-ivanychuk-malvy-analiz
Завдання на урок:Опрацюйте відеоуроки 👇,теоретичний матеріал 👆, зміст твору 👉 : Р. Іваничук. Мальви,після прочитання дайте усні відповіді на питання 👇:
1. Яке враження справив на вас роман?
2. Які проблеми порушив у ньому автор?
3. Як ви зрозуміли назву твору?
4. Схарактеризуйте головних героїв.
5. На вашу думку, чи властиві цьому твору риси «соцреалізму»?
Д/З:с.277-279-опрацювати статтю.Зробити конспект прочитаного.