21.02.2024
Тема.«Життя іде…» - роздуми поетеси про сенс життя. Засоби персоніфікації для передачі стрімкий стрімкості часу, миттєвість людського життя в часі.
Мета уроку:Ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом вірша Ліні Костенко «Життя іде…».Розкрити роль персоніфікації у передачі швидкої стрімкості години, миттєвості людської життя у годині.Розвивати навички аналізу ліричного твору.
Очікувані результати:Учні повинні:Знати основні відомості про творчість Ліні Костенко.Розуміти ідейно-художній зміст вірша «Життя іде…».Виявляти роль персоніфікації у передачі швидкої стрімкості години, миттєвості людської життя у годині.Аналізувати ліричний твір, виявляючи його ідейно-тематичний зміст, художні особливості.
Слово вчителя.
У невеликій поезії — цілий комплекс мотивів, що охоплює метафора «життя — книга». Лірична героїня переконана, що кожен, навіть того не усвідомивши, пише окрему книгу власного буття. Щоправда, його так просто не виправиш, адже все в ньому незворотне, «усе без коректур».
Так увиразнено філософські проблеми сенсу існування й індивідуальної відповідальності за пройдений земний шлях. І ця відповідальність стосується принаймні двох моментів. Перший, філософський, пов'язаний із темою вічності — про відповідальність за світ, який ми лишаємо після себе. Звідси випливає й гостро актуальний мотив співіснування людини і природи («...щоб землю завжди бачили в цвітінні»). А другий вимір відповідальності вже є більш особистісним — він стосується «екології людської душі» («Людині бійся душу ошукать...»).
Авторка поезії утримується від настирливого моралізування: обирає тон довірливої розмови — відверто ділиться своєю життєвою філософією з уявними співрозмовницями й співрозмовниками. Творча людина, адресуючи своє слово до читацької аудиторії, нагадує, що в певному сенсі всі ми теж творці, адже пишемо (звичайно, кожен по-своєму) уявну книгу життя.
Для вираження своїх думок авторка добирає гарні метафоричні образи, зокрема й персоніфікації: «час летить», «неба очі голубі». Вони допомагають художньо поєднати в єдине ціле людину і природу, «вписати» рядки кожного людського життя у загадкову книгу вічності.
У вірші «Життя іде і все без коректур» Ліна Костенко нагадує про те, що зробленого не перепишеш, життя не має чернеток, над усім володарює час.
Поетеса вдається до засобу персоніфікації, щоб передати стрімкий літ часу, миттєвість людського життя в часі. У поезії минулий час окреслений двома образами: біблійного потопу як розплати людства за гріхи та маркізи Помпадур — фаворитки французького короля Людовіка XV, яка мала на нього великий вплив і визначала, по суті, політику держави.
У розумінні Ліни Костенко, смисл людського життя полягає в тому, щоб «зробити щось, лишити по собі».
Авторка також тривожиться за майбутнє — як зберегти природу, як достукатися до серця людини, збудити її відповідальність за все суще на землі.
Звучить у вірші й мотив відповідальності творця за слово, за кожний написаний рядок, за творчість. Для ліричної героїні найголовніше — оберігати свою душу від гріхів, не примножувати вже зробленого колись зла.
Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.
Завдання на урок:Прочитайте поезію, дайте усні відповіді на питання(нижче).
* * *
Життя іде і все без коректур,
і час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.
1. Яке враження справила на вас ця поезія? До яких роздумів заохотила?
2. У яких образах постає в поезії час? Наведіть приклади застосування засобів персоніфікації для передачі стрімкості часу, миттєвості людського життя в часі.
Д/З: Зробити паспорт поезії "Життя іде..." Прикріпити на перевірку в ЕЩ.