07.02.2024

Посилання на урок  

Тема.Історичний  роман у віршах «Маруся Чурай». Історико-фольклорна основа твору.  Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. ТЛ: роман у віршах.

Мета уроку:Ознайомити учнів з романом у віршах Л. Костенка "Маруся Чурай".Допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст твору.Проаналізувати історично-фольклорну основу роману.Розкрити духовну життя нації крізь призму нещасливої ​​любові.Розвивати вміння аналізувати текст, висловлювати власні думки та почуття.Виховувати почуття любові до України, її історії та культури.

Очікувані результати:учні зможуть:Переказувати зміст роману "Маруся Чурай".Визначити тему та ідею твору.Розкрити особливості історично-фольклорної основи роману.Проаналізувати образ Марусі Чурай.Визначити роль нещасливої ​​любові у розкритті духовної життя нації.Висловити власні думки та почуття щодо прочитаного.

Слово вчителя.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліна Костенко написала у 1979 році ,але його шлях до читачів був нелегким. Рецензенти звинувачували поетесу в тому, що вона насмілилася у творі звеличити історичні постаті, які боролися за українську державність.  Вихід роману був під загрозою, та все ж після публікації розійшовся блискавично.

Літературознавець Павло  Охріменко про роман писав: «Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки в пресі. Так розпочала свій шлях «Маруся Чурай» Ліни Костенко».

Отже, і ми з вами сьогодні торкнемося до вічності, спробуємо осягнути глибинну суть історичного роману у віршах  Л.Костенко “Маруся Чурай”.  Спочатку дамо визначення поняттю «роман у віршах»

Теорія літератури

Роман у віршах — ліро-епічний жанр, якому властива багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начал; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв.

                                                                                  «Історична основа твору. Історія написання»

Маруся Чурай — напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.

Маруся Чурай  піднімала бойовий дух січового козацтва своєю творчістю, саме з її піснями вояки вирушали в походи,  щоб відстояти українську державність. Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.

Вона була вродливою дівчиною — стрункою, чорнявою, кароокою, з косою до колін. До неї залицялося багато парубків, особливо упадав за нею Іван Іскра (за деякими даними, син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці). Але Чураївна любила іншого — Григорія Бобренка…

Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста.

  «Композиція».

Роман має дві сюжетні лінії -  особисту та історичну.

Особиста лінія  - це Маруся Чурай-Гриць Бобренко

Історична -  національно-визвольна боротьба українського народу під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького проти польської шляхти.

Роман складається з 9 розділів.     

У І розділі «Якби знайшлась неопалима книга» мова йде про пожежу 1658 року , яка знищила Полтаву, про суд над Марусею  Чурай. 

У ІІ «Полтавський полк виходить на зорі»-мирні люди збираються і йдуть у похід.

У ІІІ р. «Сповідь»  розкрито душевний стан дівчини.  

ІV розділ —  « Гонець до гетьмана» Іван Іскра летить у Білу Церкву до Хмеля зі звісткою, що полк вирушає і з розповіддю про М.Чурай.                                                                                                                                                                                                                                                              У V «Страта» подано настрої натовпу, Марусі, Іскри, що встиг із листом Богдана.                                                                                                                                                 У VІ— «Проща» --правдиво змальовано страхітливі руйновища на Україні, введено образ мандрівного дяка-філософа, який розтлумачує Марусі все побачене й почуте. 

VІІ—«Дідова балка» - розкрито образ старого запорожця, якого козаки визволили з турецької каторги-галери, де він поневірявся 20 літ.  Старий живе усамітнено і спогадами про давню козацьку славу, пам’ятає про Марусю і розпитує про неї Івана Іскру.

VІІІ—«Облога Полтави». У цьому розділі мова йде про сміливість і стійкість полтавчан, які не здаються: «Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо по них.»  

 ІХ—«Весна і смерть, і світле воскресіння».  Змучена і виснажена Маруся Чурай чекає наближення кінця. Іде весна-пора, коли хворі на сухоти відходять за грань. Іван приходив: "А на Святвечір як вона сиділа,то вже од неї тіні не було".                                                                                                                Композиція:

Кульмінація 1 – суд і вирок.

Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.

Розвиток дії – Маруся йде на прощу.

Кульмінація 2 – облога Полтави.

Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.


Завдання на урок:опрацюйте навчальний матеріал ☝️,перегляньте відеоуроки👇,дайте усні відповіді на питання:  


Д/З:Скласти план до характеристики образів Марусі, Гриця, Івана. Прикріпити на перевірку в ЕЩ.