Тема.Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.
Мета: охарактеризувати образи головних героїв твору (Остапа, Соломії), дослідити, як випробування гартують характер людини, як відбувається боротьба проти будь-якого насильства над людиною; вчити восьмикласників осмислювати вчинки персонажів, визначати типові та індивідуальні риси, розвивати вміння робити власні висновки, аналізувати вчинки героїв; логічне мислення, увагу, пам’ять, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати волелюбність мужність, винахідливість, зневажливе ставлення до жорстокості і зла.
Очікувані результати:учні зможуть:Переказувати зміст повісті "Дорогою ціною".Визначити тему та ідею твору.Характеризувати образи Остапа та Соломії.Розкрити значення протесту Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги.Висловити власні думки та почуття щодо прочитаного.
Слово вчителя.
Пригадаймо композицію повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною».
Вступ (експозиція) — палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбивий дух.
Зав'язка сюжету - втеча Остапа і Соломії від пана;
Розвиток дії - переправа через Прут і поранення головного героя; перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Поєдинок юнака з вовком; головні герої у циган, арешт Остапа .
Кульмінація повісті - спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.
Розв'язка твору — загибель головної героїні.
Епілог — старий Остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою.
Головні персонажі твору "Дорогою ціною".
Остап Мандрика — герой оповідання М. Коцюбинського «Дорогою ціною» — виховувався на героїчних традиціях предків. Змалку він заслуховувався розповідями столітнього діда, який «ходив у Січ, а потім різав панів в Умані» (під час Коліївщини). Ці чарівні слова розпалювали кров у хлопця, будили і його уяві картини вільного життя.
Вирісши, Остап побачив, що пани перетворили народ на худобу, побудували свій добробут на злиднях і горі кріпаків. Сміливий і волелюбний юнак закликає селян «висунути шию з панського ярма». За це пан називав його бунтарем, гайдамакою, похвалявся з живого шкуру здерти, віддати в рекрути.
Він закликає селян «Висунути шию з панського ярма». Остап вирішив покинути рідний край і втікати на вільні землі по той бік Дунаю, де колись оселилися запорізькі козаки після зруйнування царськими військами Січі. Йому жаль було залишати старого, кволого дідуся, тяжко було розлучатися з коханою Соломією, покидати, може, навіки рідне село. Та хоч і вирвався від пана Остап, але ще багато злигоднів довелося йому зазнати в пошуках волі.
Мужність, відвага, волелюбність, готовність до боротьби, ніжність у ставленні до Соломії, вірність у коханні, любов до життя і рідного краю — такі основні риси Остапа.
Мужність не покидає його ніколи: ні тоді, коли він закликає народ скинути панське ярмо, ні тоді, коли він відважується на тяжку і ризиковану втечу, ні тоді, коли йому тяжко пораненому, безсилому доводиться віч-на-віч зустрітися з голодним вовком, ні тоді, коли він вступає у нерівну боротьбу з турецькою вартою.
Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся». Тяжким і нерадісним було життя Соломії, яку пан силою віддав заміж за нелюбого чоловіка. Щоб визволитись з цього подвійного рабства — від поміщика і нелюба — Соломія разом з Остапом тікає за Дунай. Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче переносить всі злигодні мандрівного життя і не раз допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди. Самовіддано бореться Соломія за життя Остапа: вона виводить його з плавнів, невтомно працює, щоб заробити собі й йому на проживання, продає свій одяг, щоб викупити Остапа в жовнірів. Найяскравіше виявився героїчний характер Соломії і готовність її на самопожертву, коли вона, рятуючи Остапа, гине у хвилях Дунаю. Як і поранений Остап у плавнях з останніх сил боровся за життя, так тепер Соломія, тонучи, напружує всі сили, щоб дістатися до берега, бо «там так гарно, там сяє сонце, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця». Трагічна доля Остапа і Соломії, їх поневіряння в Туреччині свідчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для себе щастя.
Тож,доля героїв твору трагічна. Не зібрав і не повів красень Остап хоробрі козачі полки на лютих панів. Не звила свого щасливого й вільного гнізда Соломія. Коротка була мить вільного життя цих людей. Але то була найщасливіша мить, безсмертна мить, виборена двома затятими волелюбцями. Нескореною пішла в небуття Соломія. Нескореним до віку залишився Остап. Тому вони, борці за свободу, за своє щастя, залишилися жити у віках. Вони й зараз наче промовляють до нас: любіть свободу, свій рідний край, будьте вільними.
Завдання на урок:перегляньте відеоуроки,опрацюйте теоретичний матеріал,продовжіть усно речення:
Продовжіть речення:
Я захоплююся героями, тому що...
Мені подобаються такі риси характерів героїв...
Цей твір мене навчив...
Перевірте себе:Літературний диктант "Дорогою ціною" М.Коцюбинський - Відкрийте коробку (wordwall.net)
Д/З:Підготуватися до контрольної роботи.