12.01.2024

Посилання на урок 

Тема.РМ. Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника (Т. Шевченка, М. Пимоненка, О. Мурашка та ін.) у художньому стилі з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів (за складним планом) .

Мета уроку: удосконалювати вміння складати опис зовнішності людини; формувати творчі вміння осмислювати живописний твір, його виражені засоби, помічати головні і другорядні деталі, збагачувати й уточнювати словниковий запас; розвивати пам’ять, логічне мислення, спостережливість, відчуття прекрасного;розвивати мовленнєво-комунікативні вміння будувати текст-опис у художньому стилі, використовуючи дієприкметники та дієприкметникові звороти; логічно й послідовно викладати матеріал, додержуючись єдності стилю мовлення;виховувати інтерес до образотворчого мистецтва, національну гордість за Великих українців. 

Очікувані результати:учні вміють:Писати твір-опис у художньому стилі. Складати чіткий план.Робити опис зовнішності людини, який відповідає картині.

Слово вчителя.

Скласти опис зовнішності людини – означає відтворити її індивідуальний вигляд, передати ознаки її образу. У словесному зображенні людини важливими є вказівки на вік, зріст, поставу, риси обличчя, одяг, манеру триматися й говорити, ходу тощо).

Опис зовнішності людини складається як опис предмета. “Даним” («відомим») є сам предмет або його “частини” (назви частин тіла, риси обличчя, елементи одягу тощо). “Новим” є ознаки.

Наприклад:

В Н Н Н В Н

Він був високий, гордий і красивий. Його лице тверде було, як мідь. Його

В Н

вуста були тугі, як лук, натягнутий дзвінкою тятивою (За Л.Костенко).

Опис зовнішності людини може бути складений у художньому, науковому або діловому стилях. Мета наукового та ділового описів людської зовнішності – максимально об’єктивно й точно передати особливості її вигляду. Такі описи є стислими й конкретними. Крім того, наукові описи можуть бути узагальненими, тобто відтворювати типову зовнішність, характерну для певної групи людей, підкреслюючи в їхньому вигляді найбільш істотне.

Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача, викликати певне ставлення до портретованого. Цього досягають вживанням оцінних слів (Що то за дівчина, Боже мій, світе мій! Да така ж красна, як маківочка! (Марко Вовчок) або добором відповідних художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор тощо (напр.: В такториста очі – наче дві волошки, на лиці рум’янім – ластовиння трошки. (О.Довгий.) Волосся руде, золоте ластовиння, як сонячний зайчик, мінливе лице. (М.Бажан).

Завдання на урок:Переглянути відеоурок та презентацію,скласти твір-опис зовнішності людини за картиною на вибір із презентації,прикріпити на перевірку в ЕЩ.

Д/З:Повторити типи мовлення.