16.05.2024

Тема.Література епохи «Соціалістичного реалізму». Розвиток мовлення № 4. Диспут « Чи є актуальними в наш час твори, написані в епоху соціалістичного реалізму?»

Мета:Проаналізувати основні характеристики літератури соціалістичного реалізму;Визначити актуальність творів соціалістичного реалізму в сучасному світі;Розвинути вміння учнів дискутувати, аргументувати свою точку зору, вести конструктивний діалог;Виховати повагу до різних думок та позицій.

Очікувані результати:Учні знають основні принципи та особливості літератури соціалістичного реалізму;Учні вміють аналізувати твори соціалістичного реалізму, визначати їхні ідейно-художні особливості;Учні вміють аргументувати свою точку зору щодо актуальності творів соціалістичного реалізму в сучасному світі;Учні вміють вести конструктивний діалог, поважати думки інших людей.

Слово вчителя.

Література епохи «Соціалістичного реалізму»

Соціалістичний реалізм – це метод художньої літератури та мистецтва, що панував у Радянському Союзі та інших соціалістичних країнах з 1930-х до кінця 1980-х років. Цей метод ґрунтувався на принципах комуністичної ідеології та мав на меті зображати дійсність з точки зору соціалістичного світогляду.

Основні характеристики літератури соціалістичного реалізму:

• Ідейність: твори мали пропагувати комуністичні ідеї та цінності.

• Партійність: література мала служити інтересам Комуністичної партії.

• Народність: твори мали бути зрозумілими для простих людей.

• Типовість: герої та події творів мали бути типовими для соціалістичного суспільства.

• Реалізм: твори мали зображати дійсність правдиво, але з точки зору соціалістичного світогляду.

Твори соціалістичного реалізму відігравали важливу роль у радянському суспільстві. Вони виховували людей у дусі комуністичної ідеології, формували у них радянську патріотичну свідомість.

Однак література соціалістичного реалізму не була без проблем. Їй часто закидали:

• Ідеологізацію та схематизм

• Нестачу психологізму та глибини образів

• Відсутність свободи творчості

Після розпаду Радянського Союзу література соціалістичного реалізму втратила свою актуальність. Більшість творів цього періоду зараз не читаються так широко, як раніше.

Проте література соціалістичного реалізму залишається важливим явищем в історії української та світової літератури. Вона дає нам можливість зрозуміти, як люди жили та думали в радянську епоху, які цінності та ідеали були для них важливими.

Важливо пам'ятати, що література соціалістичного реалізму була продуктом свого часу. Не можна судити про неї з сучасних позицій. Її потрібно оцінювати в контексті того часу, коли вона була створена.

Соцреалізм в українській літературі Соцреалізм (соціалістичний реалізм) — псевдохудожній метод, проголошений єдино можливим і найдосконалішим у радянській літературі, по суті — набір жорстких догм і шаблонів. Визначальними для нього були позалітературні й позаестетичні принципи: партійність (висловлення у творі позиції Компартії як єдино можливої ідеї), перекручені поняття народності та інтернаціоналізму, крайня заангажованість. Поняття прекрасного могло застосовуватися тільки для прославлення радянського ладу та його містифікованих, реально не існуючих героїв (Павлик Морозов, Олександр Матросов), потворне — у зображенні всіх представників інших суспільних устроїв та ворогів ладу.

З огляду поетики прикметними рисами (точніше, вимогами, які формулювалися на з’їздах і висловлювалися в постановах) соцреалізму є: історичний оптимізм (кінцевим результатом історичного прогресу є комунізм), конфлікт в радянській дійсності є боротьбою хорошого зі ще кращим, а потворне — окремими недоліками, обов’язково подоланими у творі, вузька робітничо-селянська тематика, сакралізація радянської історії та вождів, обов’язковою була наявність позитивних героїв (комуністів) і негативних. Соцреалістична критика твори сучасників оцінювала винятково з погляду втілення догм. У випадку їх недотримання творчість отримувала ярлики «буржуазна» та «націоналістична», твори вилучалася з бібліотек, надалі не публікувалася, автор піддавався «цькуванню» в пресі, а за значні відхилення — репресіям. Твори класики оцінювалися з погляду «передбачення» радянського ладу, у випадку невідповідності — генії перетлумачувалися у вигідному світлі й навіть містифікувалися (Т. Шевченко — атеїст), митці меншого масштабу просто замовчувалися. У той же час у середовищі соцреалізму з’являлися високомистецькі твори, які відповідали деяким його вимогам, але ставили гуманізм вище партійності (наприклад, «Собор» О. Гончара). Загалом соціалістичний реалізм був набором догм, створених для контролю партії над письменниками, перетворення літератури в агітацію.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2727-sotsrealizm-v-ukrajinskij-literaturi Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

🔴 Завдання на урок:

• перегляньте відеоуроки 👇,

• опрацюйте теоретичний матеріал 👆

• дайте письмову відповідь на питання:« Чи є актуальними в наш час твори, написані в епоху соціалістичного реалізму?»(5-8 речень),прикріпіть на перевірку в ЕЩ.

• дайте усні відповіді на питання:

• Які основні характеристики літератури соціалістичного реалізму?

• Яку роль відігравали твори соціалістичного реалізму в радянському суспільстві?

• Які плюси та мінуси літератури соціалістичного реалізму?

• Чому література соціалістичного реалізму втратила свою актуальність після розпаду Радянського Союзу?

• Як ви думаєте, чи є сенс читати твори соціалістичного реалізму в наш час?

Д/З:Повторити тему "Література епохи «Соціалістичного реалізму» ".

ПОВТОРЕННЯ: