01.05.2024

Посилання на урок    

Тема.Психоаналітичні підвалини системи персонажів. Урбаністичний психологічний роман новітнього часу. 

Мета уроку:Дослідити вплив психоаналізу на створення системи персонажів в урбаністичному психологічному романі новітнього часу.Проаналізувати психологічні портрети героїв, виявивши глибинні мотиви їхніх вчинків та поведінки.Розширити знання про психологічні теорії та їх застосування в літературознавстві.Розвинути навички критичного мислення та аналізу літературного тексту.Вдосконалити вміння аргументовано висловлювати власні думки та судження.

Очікувані результати:Учні зможуть:Визначити ключові психоаналітичні концепції, що вплинули на створення системи персонажів в урбаністичному психологічному романі.Проаналізувати психологічні портрети героїв, виявивши їхні внутрішні конфлікти, комплекси та прагнення.Зв'язати поведінку та вчинки героїв з психологічними теоріями.Аргументовано висловити власні судження щодо впливу урбаністичного середовища на психологію героїв.Порівняти психологічні портрети героїв з різних урбаністичних психологічних романів.

Слово вчителя.

   Роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» вийшов у 2014 році. Тоді ж він отримав особливу відзнаку «Форуму видавців», премію «ЛітАкцент» та нагороду «Книга року BBC».

   Назва роману завдячує відомому гаслу Австро-Угорської імперії «Нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби». Дія роману «Фелікс Австрія» розгортається у Станіславові (Івано-Франківську) кінця ХІХ – початку ХХ століття.

   Авторка називає свій твір психологічним романом в історичних декораціях, бо минуле й історія присутні у ньому на рівні фактажу, лексикону, але не на рівні сюжету.

   За словами Софії Андрухович, основа сюжету – це історія двох жінок, які виросли разом, проте не були родичками. Вони різні за етнічним походженням: українка із біднішої родини і донька лікаря німецького походження і польки. Саме коли вони народилися, у Станіславові відбулася мармулядова пожежа. «У цій пожежі, 28 вересня 1868 року, коли у Лотрінгера в саду смажили мармуляду і згоріло пів міста, загинула Аделина мати. Доктор Анґер так до самої смерті й не міг її віджалкувати, і навіть мармуляди з того часу ніколи не було на нашому столі. Тоді ж загинули і мої батьки, з маленької халупки поруч». Дітей врятували сусіди і так і віддали докторові «двох одразу».

 «Ми з Аделею – не подруги, не сестри. Немає такого слова, щоб описати зв’язок, яким ми зшиті».

  У романі дві центральні постаті – Аделя Анґер та Стефа Чорненько. Стосунки між жінками неоднозначні: вони зростали разом, ніби зведені сестри, але Стефа з дитинства була в оселі Анґерів прислугою: прала-мила-готувала-прибирала, але не отримувала за це плату.

Єврей Велвел найвідвертіший зі Стефою і так характеризує її стосунки із Аделею:

«Кажуть, що пані добровільно віддала своє життя якійсь іншій пані і робить для неї все, хоч та жінка не є хворою чи немічною. Що пані живе, як пес при господарі... Служниця мусить отримувати гроші за свою роботу. А пані, кажуть, не отримує. Не ставить себе ні в гріш!»

Оповідь – це щоденник Стефи Чорненько. Саме з її уст ми дізнаємося про все, що відбувається у місті, у домі, у душі.

Роман сповнений різноманітних таємниць і загадок. Серед них є авантюрно-пригодницька, яка й рухає сюжет: викрадення церковних скарбів у Станіславові.

Інша таємниця – ставлення доктора Анґера до Стефанії. Дівчина ретельно вишуковує і колекціонує докази його любові. Вона не розуміє, чим зумовлена прихильність чоловіка до неї, і намагається надати їй певного сенсу: «Серед моїх дитячих фантазій найулюбленішою була мелодрама про те, як я випадково довідуюсь, що доктор Анґер насправді мій рідний батько».

Чи не найзаплутаніша загадка – те, як оповідачка бачить саму себе, свої почуття, обґрунтовує свої дії. Ось тут, як на мене, і криється найбільша драма.

«Моя істота складається з одного лише служіння», – говорить Стефа. Її оповідь – це своєрідний самоаналіз, аналіз патологічної залежності, яка сприймається як норма. І спільний ноцник (нічний горщик), що шокує Петра, теж абсолютно природний у дівочому світі, адже хіба може бути інакше у тих, хто разом ще від створення світу і сприймає іншу як частину тіла. Трагізм ситуації, що склалася, розуміє і боляче переживає доктор Анґер, тому й порівнює дівчат із деревами, що переплелися стовбурами. Оповідь має терапевтичний ефект, адже й сама Стефа усвідомить це «каліцтво»:

«Мій викривлений стовбур попервах болітиме від незвички. Але з часом він навіть дещо вирівняється».

  У розробці сюжету авторці книги найбільше допомогла газета «Kurjer Stanisławowski» за 1900 рік. Софія Андрухович дуже ретельно працювала із фактологічним матеріалом і представила читачам широку панораму життя Станіслава 1900 року. Тут і назви вулиць і крамниць, описи фасадів будівель, побутові характерні дрібниці, етнографічні деталі, списки всього, чим торгували на ринку, до якого зайшла героїня, представлені фасони одягу, аксесуари, переліки продуктів і страв.

«Вулиця Липова проста, широка й довга, має вигідні рівні хідники, вимощені теребовлянськими плитами, на яких, під кожною розлогою липою – лава з кованими бильцями. Після вересня 1868-го року Липова почала карколомно змінюватись: майже повністю позникали одноповерхові дерев’яні хати, криті ґонтом, які займаються від найменшої іскри, натомість почали вигулькувати дедалі новіші двоповерхові кам’яниці з вигадливими елементами: шпилями й вежами, з флорентійськими вікнами, розділеними посередині малою колоною, із заскленими лоджіями, мозаїкою та вітражами».

У Стефи є талант – вона надзвичайно вправна кулінарка. Страви стають у творі тією деталлю, яка допомагає Стефі проявити себе. Дівчина прекрасно готує і підкорює своєю майстерністю ціле місто. І навіть сподівання на пізнання себе для себе Стефа пов’язує із кулінарією, коли піддається на умовляння Велвеле емігрувати до Америки й розпочати там ресторанний бізнес: «А я готую так, як не снилося навіть Францові Захеру в його ресторації у Відні».

   Критики неодноразово відзначали стилістичну вправність авторки книги, атмосферність роману, пропрацьованість деталей, психологізм. Літературознавиця Євгенія Нестерович зазначає:

«“Фелікс Австрія” для багатьох є і буде справді знахідкою і насолодою: з лоскітливим очікуванням сюжетних поворотів, з симпатіями та антипатіями серед персонажів, і з непередбачуваним фіналом».

  За мотивами роману «Фелікс Австрія» Софії Андрухович знятий Фільм «Віддана» режисерки Софії Сиволап. 

🔴 Завдання на урок:

Д/З:Визначити проблеми,порушені у творі. 

ПОВТОРЕННЯ: