Тема.Тарас Шевченко. «У нашім раї на землі…». Наскрізний ліризм творів Т. Шевченка про жіночу долю.
Слово вчителя.
Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.
Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.
«У нашім раї на землі» – це вірш, написаний Тарасом Шевченком у період його перебування на засланні. Він виражає трагедію жінки-матері, її боротьбу за своє материнство та жорстокість народної моралі.
У вірші поет описує молоду матір, яка з дитяточком малим відчуває райське щастя. Проте життя жінки-кріпачки, як і багатьох інших, не таке просте. Вона стикається з жорстокістю та невдоволенням оточуючих.
Вірш «У нашім раї на землі» має оптимістичний початок, але трагічне, сумне закінчення. Він відображає протиставлення між злиденним життям жінки-кріпачки та райським станом, який вона могла б відчувати.
Цей вірш – це не лише лірична поезія, але й глибока роздумів про жіночу долю та суспільні проблеми.Він залишає слід у серцях читачів, нагадуючи нам про важливість співчуття та розуміння один одного.
У творі зображено дві типові долі матері -кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері -покритки. Обидві долі трагічні.
Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка
втрачає дітей, які «розійшлись / На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити.
А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої напочатку — до сумної в середині й трагічної в кінці.
У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»): «То покритка попідтинню / З байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):
Щоб собак дражнила…
Про зображення знедоленої жінки в Шевченкових поезіях так писав М. Рильський: «Такого полум’яного материнства… і такої жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасливий в особистому житті, Шевченко найвищу й найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері».
Ліризм поезій Шевченка концентрується навкруги змалювання внутрішнього світу. У таких творах життя передається через думки, настої, почуття героя, а в нашому випадку-героїні.
Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆 ,дайте усні відповіді на питання:
У чому поет вбачає святість образу матері?
Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю?
Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя?
Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?
Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами?
Перевірте себе:Т. Шевченко, Катерина, Наймичка, У нашім раї на землі (learningapps.org)
Д/З:Скласти сенкан до "МАТИ".Прикріпити на перевірку.