Слово вчителя.
У повісті "Інститутка" Марка Вовчка, продовження теми народного життя виявляється через розкриття антилюдяної суті кріпосництва та солдатчини, а також за допомогою образів персонажів із народу та панночки. Авторська позиція у творі є яскраво вираженою через протиставлення героїв із селянського середовища та представників пануючого класу.
Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини: У "Інститутці" показано жорстокість та безжальність кріпосницького ладу, де селяни були об'єктами експлуатації та пониження. Відбиттям цього є виснажлива праця героїні Насті, яка змушена працювати на панночку і виконувати всі її накази без жодних прав.
Образи персонажів - людей із народу та панночки: У творі є живі та колоритні образи персонажів із народу - простих селян, які примушені боротися за виживання у тяжкому соціальному середовищі. Протиставленням їм є панночка - символ верхівки суспільства, що віддаляється від реальності та несправедливо експлуатує селян.
Авторська позиція у творі: Марко Вовчок виступає як відданий представник українського народу, що рішуче виступає проти соціальної нерівності та кріпосництва. Її твір відображає віру в справедливість та підтримку прагнень до визволення.
Загалом, у повісті "Інститутка" Марко Вовчок вдається продовжити тему народного життя через жорстокість кріпосницького ладу, яскраві образи персонажів із різних соціальних верств, а також через вираження авторської позиції у боротьбі за соціальну справедливість і гідність людини.
Тема народного життя посідає одне з центральних місць у повісті "Інститутка". Марко Вовчок з глибоким співчуттям та щирим ліризмом змальовує життя українського селянства середини XIX століття. Її герої - це прості люди, які живуть у злиднях і поневоленні, але при цьому зберігають свою людську гідність, працьовитість, щирість та духовну красу.
Письменниця зображує різні аспекти життя селян: їхню працю, побут, звичаї, вірування, фольклор. Вона показує, як кріпосництво руйнує життя людей, позбавляє їх свободи, гідності, людських прав.
Особливо яскраво автор змальовує образи селянських персонажів: Устини, Назара, Катрі, бабусі.
Устина - це головна героїня повісті, щира, чесна, працьовита дівчина, яка прагне до кращого життя. Її образ є втіленням кращих рис українського народу.
Назар - це хлопець, який щиро кохає Устину і готовий заради неї на все. Він також є жертвою кріпосницького ладу, який позбавляє його можливості жити щасливим життям.
Катря - це подруга Устини, яка також мріє про вільне та щасливе життя.
Бабуся - це мудрий та досвідчений персонаж, який дає Устині поради та підтримку.
На противагу образам селян, автор зображує образ панночки. Панночка - це егоїстична, байдужа до чужих страждань людина, яка живе лише для себе. Її образ є втіленням жорстокості та несправедливості панівного класу.
Авторська позиція у творі чітко проступає через його зміст. Марко Вовчок глибоко співчуває людям з народу, засуджує кріпосництво та солдатчину, вірить у можливість кращого життя.
Повість "Інститутка" - це не лише реалістичний твір, але й глибоко гуманістичний. Вона змушує читачів замислитися над трагічною долею українського селянства, над жахливою несправедливістю кріпосницького ладу.
Важливо зазначити, що тема народного життя в повісті "Інститутка" тісно пов'язана з іншими темами твору, такими як тема кохання, тема жіночої долі, тема соціальної несправедливості.
Ця тема є актуальною і донині, адже вона змушує нас задуматися над цінністю людського життя, над свободою та справедливістю.
Опрацювання твору Марка Вовчка «Інститутка».
Історія написання
Марко Вовчок почала писати в Немирові на Вінниччині, продовжила в Петербурзі, а завершила в Парижі.
Поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат, дало враження майбутньої письменниці від перебування в Харківському пансіоні. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини – носія зла.
Паспорт твору
Жанр: перша в українській літературі соціальна повість.
Рік написання – 1858-1859
Присвята: твір присвячений Т.Г. Шевченку.
Тема: зображення тяжкого становища кріпаків і наростання стихійного протесту проти кріпацтва, перші прояви непокори поміщикам, протиставлення моралі панів і трудового народу.
Ідея: засудження антилюдяної суті кріпосництва та солдатчини.
Проблематика: важке становище селян; жорстокість кріпосників; наростання протестних настроїв у селянському середовищі; сімейно-побутові стосунки; вибір життєвих цінностей.
Композиція
Експозиція: знайомство з героями, вдача Устини.
Зав’язка: приїзд панночки з міста, Устину обрали покоївкою.
Розвиток дії: стосунки панночки з кріпаками, деспотизм молодої пані, одруження інститутки, переїзд подружжя на хутір.
Кульмінація: панночка намагається побити Устину, за неї заступається Прокіп.
Розв’язка: Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить у місто наймичкою.
Опрацювання термінів «кріпацтво» та «солдатчина»
Кріпацтво – правова система, яка встановлювала залежність селянина від пана. Кріпаки були прикріплені до землі, яка належала пану і який мав право на все майно селян. Кріпацтво – один із видів рабовласності.
Солдатчина – військова служба, на яку віддавали молодих юнаків та чоловіків.
Рекрутська повинність – комплектування війська в Російській імперії.
🔴 Завдання на урок:
перегляньте відеоуроки 👇,
опрацюйте теоретичний матеріал 👆 та законспектуйте паспорт твору.
перевірте себе:Марко Вовчок "Інститутка". Вікторина. „Упізнай героя". (learningapps.org)
Д/З:Зробити характеристику улюбленого персонажа.