Біблія в житті Т. Шевченка. «Ісаїя. Глава 35». Світле пророцтво поета. Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності .
Біблія в житті Т. Шевченка. «Ісаїя. Глава 35». Світле пророцтво поета. Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності .
Тема.Біблія в житті Т. Шевченка. «Ісаїя. Глава 35». Світле пророцтво поета. Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її національної своєрідності у Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом моральності .
Очікувані результати:Учні знають:Про значення Біблії для Т. Шевченка.Зміст вірша «Ісаїя. Глава 35» та інших творів Шевченка, написаних за мотивами біблійних текстів.Особливості художньої інтерпретації Шевченком біблійних сюжетів.Учні вміють:Аналізувати тексти.Висловлювати власні думки та судження про прочитане.Аргументувати свою позицію.
Слово вчителя.
Біблія супроводжувала Т. Шевченка протягом усього його життя. Із цією Вічною книгою він познайомився ще в дитинстві: слухав біблійні легенди, пісні, житія святих, розглядав ікони. Уже в зрілому віці поет звертався до Біблії, щоб знайти відповіді на питання, які хвилювали його. З неї він запозичував сюжети, образи, мотиви, котрі переплавлялися завдяки його таланту в оригінальні твори. Так народилися «Псалми Давидові», «Ісаія. Глава 35», «Царі», «Подражаніє 11 псалму», «Во Іудеї во дні они», «Марія», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осії глава XIV», «Саул». З Біблії узяв Т. Шевченко епіграфи до таких творів, як «Тризна», «Сон» («У всякого своя доля...»), «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Неофіти». А, як відомо, епіграф — своєрідний компас у розумінні художнього твору, його основної думки.
Поет знав напам’ять частину Біблії, Псалтир. Він — свідомий християнин — вважав Бога всюдисущим і милосердним, оплотом духовності людини. Т. Шевченко звертався до Нього зі щирою молитвою, прохаючи про долю-талан, про натхнення, а найбільше — про любов («Молитва»):
Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!
Поет глибоко вірив, що Христос навчає людину, як жити на світі, любові й добру. Тому в укладений поетом «Буквар» включено уривки із Псалтиря та молитов.
Т. Шевченко схилявся перед подвигом Христа, у якому він убачав ідеальне втілення людини. Водночас поет сумнівався в тому, чи гідне людство такої самопожертви. Більше того, Т. Шевченко був переконаний, що з іменем Христа діялося у світі не лише добро, а й зло. Його обуренню не було меж, коли він спостерігав, як можновладці паразитували на Божому вченні, прикривали ним ниці вчинки й негідні думки. Не можна не погодитися із твердженням І. Дзюби, який писав: «... Тарас Шевченко був чи не перший, хто в Російській імперії на весь голос сказав про блюзнірство офіційного православ’я, що благословляло вбивство людей і нищення цілих народів».
Першим переспівом біблійних текстів Т. Шевченком стали «Псалми Давидові» (1845). Нагадаємо, що псалми — це молитовні пісні, у яких прославляється Бог. Іудейському царю Давиду (він відомий і як поет-гусляр) належить 73 псалми із 150, хоча, за традицією, говориться про Давидові псалми. Український поет вибрав для переспіву десять із них.
Вони були співзвучні мотивам його поезії періоду «трьох літ» — громадянським пафосом, закликом до боротьби за краще майбутнє рідного народу. Дуже слушно із цього приводу сказав І. Дзюба: у псалмах Т. Шевченко «немовби шукав підтвердження своєї правоти і свого права говорити з Богом про долю свого народу, як це робили біблійні псалмоспівці». Тому псалми Кобзаря позначені українськими реаліями, які художньо осмислюються як всесвітнє протистояння добра й зла. Поет згадує (картає) неправду, здирство, нелюдяність і лукавство багатих. Їхній світ він називає «беззаконієм», а сильних світу цього — «пребезумними», бо творять не боголюбні справи.
Отож Т. Шевченко використав біблійні псалми для рішучих закликів повалити самодержавний устрій. Написані в 1845 р., вони були опубліковані в «Кобзарі» 1860 р. Цей факт засвідчує, що форма релігійних піснеспівів допомогла обійти недремне око царської цензури.
Аспекти творчості Тараса Шевченка.
Світле пророцтво поета:
У цьому творі Шевченко використовує мотиви з Книги пророка Ісаї (з Нового Завіту).
Він відтворює образ Кармелю, гори в Палестині, яка символізує горду красу 1.
Це пророцтво віщує кару, помсту та пригнічення, які впали на грішників та експлуататорів.
Світогляд Т. Шевченка:
Його твори відображають гуманізм, моральність, героїзм та патріотизм.
Релігійна свідомість поета виявляється через його ставлення до авраамістичних релігій.
Християнські поняття:
Шевченко переспівав біблійні тексти, зокрема Давидові псалми.
Його твори відзначаються глибокою душевною чистотою.
Цей твір є важливим для розуміння світогляду Тараса Шевченка та його сприйняття біблійних мотивів.
Завдання на урок:перегляньте відеоуроки 👇,опрацюйте теоретичний матеріал 👆,прочитайте 👉Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) — Тарас Шевченко, читати повністю текст твору онлайн. УкрЛіб : Українська Бібліотека (ukrlib.com.ua)
Д/З:Виразне читання псалмів.