Тема.Історія написання стрілецької пісні Станіслава Чарнецького та Григорія Труха «Ой у лузі червона калина похилилася». Популярність пісні в наші дні.ГР4.
Мета: ознайомити учнів з Січовими стрільцями, з стрілецькими піснями, їхніми особливостями та різновидами; з історією написання гімну Січових стрільців – піснею С.Чарнецького та Г.Труха «Ой у лузі червона калина похилилася», проаналізувати твір, вивчити його особливості, мотиви та символи; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу; виховувати почуття патріотизму, повагу до стрілецьких пісень, їх авторів.
Мої вітання , любі діти!
Діти , ми продовжуємо роботу над розділом "Пісні літературного походження"
Тема уроку.Пісні січових стрільців
Сьогодні на уроці ви пригадаєте , хто такі Українські січові стрільці;дізнаєтеся історію виникнення пісні "Ой у лузі червона калина похилилася";дослідите художні особливості пісні;аналізуватимете мову пісні.
1.Пригадайте!
Що ви знаєте з історії про Українських січових стрільців?
2.Перегляньте відео:
3.Робота у зошитах
ТЛ Запишіть і запам'ятайте!
Стрілецькі пісні - це пісні , які були створені та побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу.
Пісні січових стрільців - це різновид українських народних козацьких пісень патріотичного звучання.
За жанровими ознаками і системою образів стрілецькі пісні майже ідентичні з козацькими піснями.
Відмінність - часові межі появи стрілецьких пісень (300років).
Різновиди пісень січових стрільців:
-соціально-побутові;
-героїко-патріотичні;
-жартівливі.
4.Руханка
5.Опрацюйте матеріал підручника(ст.31-32).
Зверніть увагу на історію написання пісні "Ой у лузі червона калина похилилася".
Аналіз пісні.
Основна думка: "А ми тую червону калину підіймемо, / А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" ‒ віра у перемогу й визволення України
Урочистий, піднесений тон. Настрій пісні – переможний, упевнений у своїй правоті.
Фольклорні риси: ритміка, емоційна мова, використання вигуків "Ой", "гей-гей", зменшено-пестливих форм ("буйнесенький вітер", "ярую пшеничку"), народна символіка (калина, пшениця тощо), повтори, що сприяють мелодійності й легкому запам'ятовуванню.
Епітети: "червона калина", "наша славна Україна", "кривий тан", "московські кайдани", "золотистий лан", "буйнесенький вітер" ‒ зменшено-пестливе слово; "широкі степи", "стрілецька слава".
Метафори: "червона калина похилилася" ‒ передає скорботний стан країни;
"Марширують наші добровольці у кривавий тан", "Розпочали стрільці українські з москалями тан" ‒ війна зображується як танець, що підкреслює трагічність і динаміку подій; "визволяти з московських кайдан", "тую стрілецькую славу збережемо", "…Україну розвеселимо" ‒ символізує звільнення та відродження держави.
Уособлення: "Україна зажурилася" ‒ Батьківщина зображена як жива істота, що сумує; "вітер прославить по всій Україні січових стрільців".
Риторичний оклик: "А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!".
Анафора: "А ми …".
Повтори (рефрен): "А ми тую... підіймемо / визволимо / ізберемо / збережемо", "А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" надають впевненість у перемозі.
Паралелізм: "А ми тую червону калину підіймемо, / А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!" ‒ структура рядків відображає однакову логіку: спершу йдеться про проблему чи образ, потім про дію героїв і результат, що робить композицію злагодженою й ритмічною.
Гіпербола: "То прославить по всій Україні січових стрільців".
Інверсія: "марширують добровольці", "розпочали стрільці українські", "повіє вітер".
Асонанс [а], [о], [і], [е] та алітерація [м], [н], [с], [в], [р].
Червона калина – символ України; її "похилення" означає тимчасову втрату сили, утиск. До того ж, за народними уявленнями, ягоди калини символізують кров, пролиту за рідну землю.
Україна – персоніфікований образ Батьківщини.
Добровольці, стрільці – колективний образ героїв-захисників, втілення національної гідності. Їм притаманні такі риси, як мужність, волелюбність, прагнення і вміння захищати рідний край, прийти на допомогу браттям, які перебувають у небезпеці.
Московські кайдани – символ неволі, гніту.
Москалі – вороги, зло.
Пшениця, лан – символ достатку, родючості української землі та майбутнього, за яке варто боротися.
Д/З:Виконати тести на пл.Мій+