Дата публікації допису: Nov 25, 2013 8:38:58 PM
Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.
Книга І. Документ №74
7 серпня 1941 р,
З вибухом німецько-большевицької війни рогатинська большевицька влади почала арештувати місцевих людей, передовсім українців. Між іншими арештували вчителя української СШ ч. І. Леся Ковбуза за доносом депутатки Гоголь. Над в'язнями знущалися енкаведисти, як тільки знали. Всім грозили смертю.
Над Рогатином літали вже німецькі літаки. Скидали бомби з літаків, спершу поза Рогатином, на залізничну колію, а одного ранку відразу в різних місцях на Рогатин. Серед большевиків постав переполох.
Вони безуспішно стріляли по літаках із зенітних гармат, із скорострілів, а навіть із звичайних крісів. Може поява німецьких бомбовиків вирятувала і в'язнів у тюрмі НКВД. Саме того ранку, коли НКВД почало викликати в'язнів на розстріл, появилася над Рогатином більша кількість літаків. Налякані енкаведисти вирішили випустити в'язнів. В'язні, тримаючись один за одного, вибігли з тюрми між наставлені на них скоростріли та дісталися на волю. НКВД розстріляло тільки кількох в'язнів.
Серед большевиків переполох, їх уряди пакуються. Через Рогатин переходить Червоноармійською вулицею все більше і більше большевицького війська. Ми дістали відомість від наших розвідувачів, що большевики задумують однієї ночі повбивати всіх українців у Рогатині, передовсім інтелігенцію. Але ми в це не вірили, бо не знали ще про страшні знущання над українцями у Львові та в інших містах.
В останніх днях червня втекли всі большевицькі уряди. Виїхала з ними й депутатка Гоголь...
А військо йде і йде, йде з-під Львова, з-під Станіславова, з Бережан. Вже видно щораз більше безладдя.
Прийшов вівторок 1 липня. Переходять останки червоної армії. На Ринку біля будинку СШ ч. 2 уставився танк.
Червоноармійці грабують крамниці в місті. Пішла чутка, що большевики хочуть висадити в повітря міську електрівню і млин. Серед мешканців, що живуть у сусідстві цих будівель, тривога. В полудень танк з Ринку переїхав на вул. Міцкевича. Там почав стріляти. Кажуть, стріляв до своїх, що надійшли з правого боку Гнилої Липи, думаючи, що це йдуть українці й німці. Гарматні та скорострільні стріли чути щораз частіше, Люди ховаються по пивницях. Вкінці большевики віддаляються щораз більше. Відважніші виходять з криївок. Бачать: горить баня церкви Пресв. Богородиці в Ринку. Червоноармійці підпалили парохіяльний дім, Люди кинулись рятувати церкву й дім пароха.
А гармати гримлять далі, стрільне летять уже понад Рогатином. Це вже німецькі стріли. На Рогатин не впав ні один стріл. Подіравили Рогатин большевицькі стрільна тоді, як червоноармійці стріляли самі до себе. Під вечір появилася на Ринку перша німецька патруля: німці-віденці на колесах і два словака. Люди обступили їх, радісні та веселі розмовляють з німецькими вояками. Далі відділи німців їдуть через Залуже до міста. Залужани обкидують німців квітами та квітчають їх. Неописана радість видніє на лицях всіх українців.
Так доволі щасливо перебув Рогатин час боїв. Крім двох церков (церква св.. Миколая зовсім знищена від бомби), потерпів будинок «Рідної Школи» і кільканадцять приватних домів.
Від большевицьких куль згинуло кілька громадян Рогатина, між ними сл. пам. Гаврилів, гарячий патріот, селянин із Залип'я.
Українські щоденні вісті (Львів). 1941, № 28, 7 серп.