Катерина Грушевська – трагедія маленької професорівни

Дата публікації допису: Apr 02, 2017 10:24:6 AM

By Gypsowy Zi Lwowa

Життєвий шлях Катерини Грушевської, доньки професора, політичного діяча, що присвятив своє життя Україні, Михайла Грушевського, виплеканий, передусім, атмосферою любові та родинного затишку у сім’ї, високоінтелектуальним, національно-свідомим середовищем, духом свободи…

Грушевська Катерина (1900-1943) – донька професора Грушевського

Народилась Катерина Михайлівна у Львові 1900 року, вроджена легенева хвороба дівчинки, здоров’я батька, змушують родину придбати ділянку на мальовничій, затишній Софіївці (нині верхня част. вул. Франка та Самчука) та збудувати там віллу. Тут, у родинному гнізді, що стало осередком наукової, громадської, культурної роботи львівської еліти, сім’я проживе свої найщасливіші роки…

Вілла Грушевських на Софіївці, фото бл. 1912 року

Початкову освіту, через стан здоров’я, Кулюня, як ії ласкаво називали найближчі, отримала вдома. Мати – Марія Сильвестрівна – талановитий педагог і перекладач, людина енциклопедичних знань, впоралась із цим якнайкраще…

А ще була Криворівня, село у глибині Карпат, куди щороку на вакації приїздили усі Грушевські. Саме тут Катерина на вік пов’яже себе із народними піснями, побутом, традиціями та мудрістю… Майбутнє захоплення було міцно закріплене спілкуванням з найяскравішими представниками української еліти – І. Франком, Ф. Вовком, М. Коцюбинським, І. Крип’якевичем і багатьма іншими.

Маєток Грушевських у Львові, нині меморіальний музей. Фото 2015 року

Перша Світова війна назавжди зруйнувала цю ідилію, Грушевські більше ніколи неповернулись до своєї оселі… Надзусиллями Михайло Грушевський привозить родину до Києва, де його …заарештовують. Родина повторила скорботний шлях тисяч українських сімей, що опинились по різні лінії фронту у цій війні імперій. Заслання вглиб Росії, роки поневірянь, проте, роки української революції 1917-1919 Катерина зустрчає у Києві…

Вона вступає на правничий факультет першого українського університету, стає членом київської “Просвіти”, видає перші публікації – політичні нариси, огляди літератури, рецензії.

Копія портрету роботи І.Труша із зображенням Катерини Грушевської. Зберігається у музеї Грушевського у Львові. Фото 2015 року

Політична ситуація унеможливлює перебування Грушевських у столиці, родина змушена емігрувати. 1919-1924 – Чехословаччина, Швейцарія, Австрія – Катерина Михайлівна продовжує наукову роботу, допомогає батькові у ств. Українського Соціологічного Інституту, працює там секретарем та аспірантом, створює у Інституті студію первісної культури… У 1923 році К. Грушевська видала свою першу наукову працю “Примітивні оповідання казки і байки Африки і Америки”.

Окрім цього Катерина є активною учасницею “Комітету помочі голодним українцям” у Відні, співпрацює з виданням “Борітеся – поборете”, Національною радою українських жінок…

Кімната у гуцульському стилі в маєтку Грушевських. Фото 2015 року

Туга за Батьківщиною і оманлива політика українізації змусили Грушевських повернутись до України 1924 року. Катерина стає секретарем Культурно-Історичної Комісії ВУАН, у 1925 очолює Кабінет примітивної культури. Розкрився талант Катерини як культуролога, етнографа, соціолога, фольклориста саме в ці роки… 1927 року, зусиллями К. Грушевської, виходять перших два томи (з запланованих шести) “Українських народних дум”, унікальної, високооціненої наукової праці.

Того ж, 1927 року, Катерина стає дійсним членом Наукового Товариства імені Т.Шевченка.

Світлина з маленькою Катериною у гуцульській кімнаті вілли Грушевських. Фото з музею, 2015 рік

А далі події розгортались немов у тривалому, жахливому сні… Почалися цькування й арешти українських учених, нависла небезпека і над самим М. Грушевським як “українським буржуазним істориком”, над Катериною Грушевською як “представницею української буржуазної етнології та фольклористики”. 1931 року Грушевський виїжджає до Москви у “почесне вигнання”, а з ним поїхала й дочка Катерина. Так тривало до самої смерті професора, коли він несподівано пішов із життя 25 листопада 1934р.

1938 року Катерину арештували у Києві (у час загострення легеневої хвороби), кинули в холодні застінки спочатку на вул. Інститутській, щоб там – а згодом у Лук’янівській тюрмі – пройти довгі місяці слідства, допитів, аби врешті дочекатися страшного вироку.

Катерину звинуватили у сприянні антирадянській діяльності української націоналістичної організації, метою якої було “встановлення фашистської диктатури”… Її позбавлено волі у виправно-трудовому таборі терміном на вісім років з “поражением прав” на п’ять років та конфіскацією особистого майна…

За документами КГБ померла Катерина Грушевська 30 березня 1943 р. в Темлазі, поховано її в Новосибірську.

Використані джерела :

Особлива подяка працівникам Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, http://vuam.org.ua/, http://uk.wikipedia.org/