Дата публікації допису: Nov 18, 2013 6:34:27 PM
Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.
Книга І. Документ №65.
31 липня 1941 р.
Неділя. Понад Підбужем (Дрогобич) в гарну червневу погоду пролетіло високо кілька бомбовиків. Таке, добре знайоме ще з польської війни «гуркотіння», і стріли гармат – війна! В селі пожвавлення. Товариші з РПК на ввесь голос запевняли: «напевно маневри». Та справжні вояки – селяни пізнали, що не стріляють «сліпаками», а «гострими».
Година 6 ранку. Наче стріла пролетіла селом: війна з німцями... Говорить радіо...
Почався рух жидків енкаведистів.
Народ спішив до церкви (Боже Тіло). Біля церкви на лавочці присіли: начальник НКВД – Соломка, заст. начальника Півнєв і з РПК – Руденко.
З церкви вийшли на обхід. Енкаведисти обсервували. Викликано з церкви зараз селянина Матиса Василя, заст. голови сільради і двох братів Онацьких. Хотіли ще й секретаря сільради Соломчака, але цей відповів післанцеві, що в нього тепер Служба Божа (а по Службі Божій втік). Руденко забрав їх з собою, а Соломка і Півнєв пішли зараз до школи, зробили трус у дир. Юринця А. і також забрали його з собою.
В тих днях арештували ще в Підбужі: завпеда Трускавецького П., Кузика В. – бухг. ліспромгоспу, Куціра – інсп. держстраху, господарів: Горінечка, Фаб'яна, старого Бараняка і Залокоцького.
З району: село Сторонка – дир. школи Кункевича, село Урож – працівника водопров. Чучкевича, село Бистриця – дир. школи Качоровського, село Ст. Кропивник – голову сільради і ССТ, секретаря сільради і зав. клубом, село Нов. Кропивник – голову сільради Цуцурака, село Довге – дир. школи Деленка.
По двох-трьох днях випустили: Трускавецького, Кузика, Куціра, Залокоцького, Кункевича, добре скатовано Качоровського. (Нагай оставили!). Закатували: Матиса В., двох Онацьких, Дрогобицького і Камінського з Нагуєвич – учителів, Юринця. Матисові очі вибрали. Онацьким руки поломали та лице вирізали. Їх пізнали, і родина поховала в Підбужі. Місцем катування були «багна» недалеко Нагуєвич. Одного з трупів не можна впізнати, бо був дуже порізаний, а в кишенях мав вложений мозок. (Це різання від чола аж до ніг, з мізком в кишенях відбулось правдоподібно на особі Юринця).
А інші? Інші стелили шлях своїми трупами від с. Нагуєвич аж до Дрогобича. В ровах – по два, три трупи.
Чудом спаслись: Горічнечко, Фаб'ян. Їх прямо забули в келії ч. 4. Ранком по втечі НКВД, розбивши замки, врятували їх. Це були живі, побілілі, наче трупи, – люди.
Так розправились озвірілі бандити з нашими людьми.
Вуко.
Стрийські вісті (Стрий). 1941, № 3, 31 лип.