Дата публікації допису: Sep 20, 2012 9:14:28 PM
Автор: Андрій Микулин, за матеріалами книги
«Концентраційні табори в Совєтському Союзі».
Видання ЗЧ ОУН 1958 р. ст.117-159
Книга пам’яті «За Україну, за її волю…»
Тернопіль: «Збруч», 2006 – 496 стор.
Пропонується читачу ознайомитись з переліком концтаборів в СССР. Читач може згадати і порівняти скільки концтаборів мала гітлерівська Німеччина. Варто зауважити, що в концтаборах Німеччини в основному перебували громадяни інших країн. В СССР концтабори були заповнені громадянами цієї ж держави. Очевидно, що для керівників СССР, громадяни цієї держави не були їх співвітчизниками.
Місця розміщень советських концтаборів на території СССР, як уже сказано, засекречені і про них можна довідатися тільки від колишніх ув'язнених. Згідно з різними відомостями в СССР існують такі місця ув'язнення та концтабори:
1. Абаканлаг. Красноярський край Східнього Сибіру, над р. Абакан, притока р. Єнісею.
2. Абезь, Комі АССР. Група концтаборів до яких належить і Інта, мають ч. 388/1-20. В'язні працюють в копальні вугілля та на нафтопромислі, а також будують подвійну колію залізниці Котлас - Воркута. Абезь-Інта табори охоплюють собою численну кількість окремих концтаборів, які розгалужуються на таборові пункти та командіровки. Поки що відомо, що в Абезь-Інта існує 20 окремих концтаборів. Пункти таборів Абезь мають нумерацію від ч. 1; таку нумерацію від ч. 1 мають і табори Інти. В цій групі існує окремий табір для інвалідів, лікарня для в'язнів, а також окремі жіночі табори. В Абезі німецькі військовополонені збудували фабрики ч. 2 і ч. 4, в яких працюють в'язні .
3. Адданлаг. Місто Алдан знаходиться на Амуро-Якутській дорозі, 450 км. віддалі від залізничної станції. В'язні працюють в «Алданзолоті» та в копальнях слюди і кварцитів.
4. Актюбінськлаг, Актюбінська область. Казахська ССР, 400 км. на північний схід від Каспійського моря. В районі Актюбінська розташована велика група концтаборів. В'язні працюють у вугільних копальнях, копальнях нікелю, хрому, фосфатів та на нафтопромислі.
5. Аїм, на річці Мас, припливі р. Алдан, Хабаровський край на Далекому Сході. В'язні працюють в копальнях золота, а також на будові Якутської залізниці.
6. Аленірок. Належить до Печорстройлагу, Комі АССР. В'язні працюють на будівництвах.
7. Александровська централя, Іркутська область. Величезна тюрма, з режимним політізолятором, збудована ще за царя Петра І. Знаходиться в селі Александровськое.
8. Алма-Аталаг, Алма-Ата – столиця Казахстанської ССР. Табори існують від початків будови залізниці Турксіб. Група таборів має ч. 40. Багато з них розміщено на берегах озер. (Зокрема о. Ісик-Куль).
9. Акмолінськлаг, Акмолінської области. Табори, розташовані в районі м. Акмолінськ і в інших місцях. Управління знаходиться в обласному центрі Акмолінськ.
10. Аллайхалаг, Якутська АССР. Невеличке місто, що знаходиться на верхній течії річки Індігірки. В'язні працюють в копальні золота.
11. Андіжанлаг, розміщений в Андіжанській області Узбекської ССР. Група концтаборів належить до таборів спеціяльного призначення і була безпосередньо підпорядкована міністрові внутрішніх справ СССР. Тепер підпорядковані Держкомітетові оборонної промисловості. В'язні працюють в уранових копальнях. Нумерацію табори мають ніби ч. 41.
12. Ангарлаг, Іркутська область. Належить до системи Тайшеттаборів і мають ч. 215. В'язні працюють на слюдяному заводі.
13. Астраханьлаг. Розміщений навколо міста Астрахані та в його районах. В'язні працюють на нафтових заводах. Існують також жіночі табори, ув'язнені яких працюють на консервних, рибних, яринових і овочевих підприємствах.
14. Азбест, поштова скринька ч. 5110/26. Нове місто Центрального Уралу. Лежить на північний схід від м. Свердловська на віддалі 60 км. Пов'язане залізницею з маґістралею Свердловськ-Тюмень. В околиці Азбесту існує 6 окремих концтаборів. В'язні (2.500 осіб) працюють на фабриці азбесту.
15. Ашалаг. Табори розташовані в Челябінській області. Табори в Аша відомі під ч. 131/2. В більшості вони розташовані на копальнях, шахтах та нафтопромислах.
16. Архангельсклаг. Табори розташовані в Архангельській області. Ці табори існують з часів організації Соловецьких таборів. Частина їх ліквідована, але натомість зорганізовано нові. В'язні концтаборів переважною більшістю працюють на лісорозробках та тартаках. Архангельська область – це також область для заселення депортованих з поневолених народів СССР.
17. Аянлаг. Знаходиться в Аяно-Майському районі, Далеко-східнього краю РСФСР, на березі Охотського моря. В'язні працюють при видобуванні платини, а також будують залізницю, що пов'язуватиме Аян з Якутськом.
18. Бакулаг. Управління таборів знаходиться недалеко від м. Баку, столиці Азербайджану. Табори відомі під ч. 530. Таборові пункти в більшості розбудовані на Амшеронському півострові. В'язні працюють або на нафтопереробних підприємствах, або на нафтодобувних.
19. В Баку функціонує в'язниця – пересилка для в'язнів, які відправляються до віддалених районів СССР.
20. Балигичанлаг. Знаходиться в районі Колима Хабаровського краю. Табори засекречені і нумерація їх невідома.
21. Башкирія. Центр управління таборів у м. Уфі, яке має відгалуження таборових груп, що розкинені по всій Башкирській Автономній Республіці РСФСР. Більшість в'язнів працюють на нафтопромислах.
22. Березеволаг, Тюменська область. Управління знаходиться в м. Березово. Воно розташоване на березі р. Північної Сосьви, – приблизно 15-20 км. від притоки р. Обь. Табори мають загальне ч. 501. В'язні працюють на лісозаготівлях та будівництві залізниці Івдель-Салехард.
23. Белушьє, Ненецька національна округа РСФСР. Управління знаходиться в с. Бєлушьє над р. Пєша, яка впливає в Чешську губу Льодового океану.
24. Біломорськлаг. Табори мають загальне число 212. Управління знаходиться в Біломорську, районному центрі Карельської АССР. Частина в'язнів, після закінчення будови Біломорсько-Балтійського каналу, працює головним чином на допоміжних працях по ремонту та експлуатації самого каналу, на лісорозробках та на підприємствах рибної промисловосте. Останніх вивезено до інших концтаборів.
25. Біробіджанлаг. Табори розташовані в районі м. Біробіджан, Хабаровської області. Назва походить від р. Біра, притоки Амуру. В'язні працюють на лісорозробках, в тартаках, в копальні залізної руди.
26. Бодайболаг. Розташований в Іркутській області, на правому березі р. Вітіма при притоці р. Бодайбо. Місто є центром Ленського золотопромислового району і зв'язане з копальнями залізницею. В'язні працюють на видобуванні золота, на лісорозробках та будують річковий причал.
27. Боровичілаг, Новгородська область, Боровичський район. Під час війни табори були переповнені військовополоненими. Є відоме управління таборів з 10 окремими таборовими пунктами.
28. Буреялаг, Амурська область, Бурейський район. Табори знаходяться над р. Бурея, притоки Амуру. В'язні працюють на видобуванні бурого та кам'яного вугілля, частинно золота і різних мінералів.
29. Бюгюкелаг. Розташований на течії р. Лени в північній частині Якутської області. Місто Бюгюке – це велика військова база для північної советської авіації. В'язні працюють в копальнях золота та вугільних шахтах.
30. Вайгачлаг. Табори розташовані на острові Вайгач, Льодового океану. Пересічна температура зимою мінус 24 ступенів, в липні плюс 4 ступенів. Шаліють жахливі вітри з снігами. Табори називаються «Особлаг-Вайгач», і належать до групи таборів Воркути. В'язні працюють в копальнях олива (свинцю), обслуговують військове летовище та воєнно-морські бази. Тяглість робочого дня 12-14 годин. (Автор цієї книжки особисто перебував на остр. Вайгач).
31. Ванзеватлаг, Північний Урал, на р. Обь. Докладних відомостей немає. Табір засекречений.
32. Верещагіно. Красноярський край. Табори знаходяться по течії р. Єнісей. В'язні працюють на лісорозробках та будівництвах.
33. Верещагінолаг. Знаходиться на острові Сахалін на березі Амурського лиману. В'язні обслуговують воєнно-морські бази та працюють в рибальській промисловості. Табори засекречені.
34. Верхне-Імбатське, Евенкійська національна округа РСФСР в Сибірі. Табори розташовані над р. Єнісей. Відомі під ч. 704.
35. Волго-Дон. Табори розташовані вподовж збудованого каналу «Волга-Дон». В'язні працювали на будові каналу. Частина таборів зліквідована і переведена в інші місця СССР; частина залишилася для обслуги каналу.
36. Вівцерадгосп Хакаський. Знаходиться в Красноярському краю, Устабаканського району. «Вівцерадгосп» та його райони призначені для заселення депортованих, зокрема українців із Західних Земель України.
37. Вірховкалаг, (Віхоревка). Знаходиться в Прибайкаллі, 60 км. від Заярська. В'язні працюють на різних працях: будівництво, копальні, заводи, лісорозробка.
38. Владивосток, Приморський край. В місті функціонує велика тюрма для в'язнів. Вона має також пересильну в'язницю, де скупчують в'язнів для навантаження на пароплав, а потім розвозять до інших концтаборів Далекого Сходу.
39. Вельськлаг. Архангельська область. Вельськ – залізнична станція Коноша-Котлас. Табори мають ч.224. Управління знаходиться під Вельськом. В'язні працюють на лісорозробках, лісосплаві, на вантажних працях та частинно в хімічній промисловості.
40. Верхоянськлаг, Якутська АССР, Верхоянський край. Табори Верхоянська мають загальне ч. 261 і розташовані вздовж ріки Яни. Один з таборів, за свідченнями поворотців, будує величезний комбінат плавлення цинку та міді. В'язні працюють в більшості в копальнях міді та цинку, а також на видобуванні інших кольорових металів.
41. Верхнє-Уральськ, Челябінська область, Вєрхньо-Уральський район. Табори розташовані по р. Урал, та навколо міста Магнітогорськ. В районі Верхньо-Уральську започатковано розроблення різної руди та кольорових металів. В самому місті знаходиться велика в'язниця. В'язні працюють на різних роботах, в більшості в копальнях.
42. Верхній Уфалейлаг. Табори розташовані в районі міста Верхній Уфалей, у якому збудовано нікельовий комбінат та металургійний завод військового значення. Управління таборів знаходиться в місті і охоплює собою 30 окремих концтаборів. Головним чином в'язні працюють в копальнях та на заводах.
43. Вілюйськлаг. Місто є центром Вілюйськото району, Якутської АССР і розташоване на р. Вілюї, притока р. Лени, 600 км. від Якутська. В'язні працюють в копальнях золота, видобувають вугілля та обслуговують сільське господарство (МТС-и).
44. Вітімлаг. Знаходиться в Якутській АССР на р. Вітіма, притока р. Лени. В'язні будують залізницю, працюють в копальнях золота, слюди та кам'яного вугілля.
45. Вологда. Місто Вологда є центр Вологодської області РСФСР. Навколо Вологди та по всій області знаходиться численна кількість концтаборів під ч. 158. З усіх таборів відомо про існування 18 таборових пунктів. Більшість в'язнів працює на лісорозробках. Вологодська область є також місцем для заселення депортованих з поневолених Москвою неросійських країн.
46. Волховлаг. Управління таборів знаходиться в м. Волхов, Ленінградської області. До 1941 року табори називалися «Волхострой», які будували велику гідроелектрівню. В'язні в більшості працювали при обслузі Волховської гідроелектрівні на р. Волхов. Після ліквідації концтаборів в'язні знаходяться на будівництві «Ладогстрой».
47. Воркуталаг. Поштова скринька 244/1-32. Воркутинські концтабори знаходяться в Комі АССР, Ненецькій Національній та Ямало-Ненецькій національних округах. Управління концтаборів розташоване в новозбудованому місті Воркута, за північним колом, яке є центром вугільного комбінату «Воркутвугілля». 1941 року руками в'язнів закінчено будову залізниці Котлас-Воркута, якою тепер перевозиться вугілля через Котлас та по залізниці Архангельськ-Вологда до м. Щербаково (кол. Рибінськ), де збудовано величезний, мілітарного значення, металургійний комбінат. Стара адреса двох груп концтаборів була: поштова скринька ч. 233-Р і ч. 223. Всіх в'язнів до 1954 року нараховувалось приблизно до 145 000, а 1954 року – до 120 000. Відомими є табори ч. 224/1 до 224/61, тобто 61 табір. Згідно з зізнаннями поворотців-чужинців, на Воркуті нараховується до 50 шахт, у яких працюють в'язні. Головний табір має адресу: поштова скринька ч. 244/19. Табір ч. 244/32 є спеціяльного призначення для покараних в'язнів з суворим режимом. Концтабір ч. 51 виробляє цеглу, а ч. 61 – цемент. До 90 % складу в'язнів – це засуджені за статтею 58. В 12-му таборі ч. 223-Р «Предшахтная» ув'язнено понад 1 500 жінок, які працюють на будівництвах, земляних працях та сортуванню каміння. 14-те управління концтаборів керує ремонтно-механічними майстернями (РММ), які фактично не є майстернями, а заводом. 16-те та 17-те управління керують цегельними заводами на яких працює 9 000 жінок. Крім того, Воркутлаг має окрему тюрму та санітарне містечко, яке фактично є концтабором для інвалідів і хворих в'язнів. На Воркуті відбулося в червні 1953 року повстання проти компартії та російсько-совєтської влади.
48. Витегралаг, Вологодська область, Витеграський район. Табір має ч. 212 і знаходиться над р. Витегра, що впливає до Онезського озера. В'язні працюють на Онезькій іригаційній системі, лісорозробках та в копальнях.
49. Весляна, Комі АССР, на віддалі 50 км. від залізниці Котлас-Воркута – в західно-північному напрямі. Належав до Ухто-Печорських таборів. Тепер до Печорстрой.
50. Горький, (кол. Нижній Новгород) на р. Волга. Управління табору знаходиться в місті і відоме підч. 165. Є відомими 12 таборових пунктів. В'язні працюють на лісорозробках, суднобудівельному заводі та вантажниками на річковому причалі.
51. Джезказганлаг. Знаходиться в Казахстані. Табори розташовані в районах міст Джезказгану, Балхаш, Екібастуз-Уголь, Акмолінськ. Головне управління знаходиться в м. Кінгір, яким у 1952 році керував полковник МВД. Управління охоплює декілька груп таборів, з яких є відомими вісім окремих концтаборів, серед них два жіночих. Всі табори також мають ще назву «Каралас». В таборах Джезказгану відбулося 1953 року повстання в'язнів. Згідно з свідченнями поворотів, більшість таборів після повстання зліквідовані, а в'язнів перевезено до інших концтаборів СССР.
52. Дрожковка. Місце розташування невідоме. Згідно з свідченнями поворотця, табір мав 2 000 в'язнів і знаходиться в Татарській АССР.
53. Дніпропетрівське. Металургійний центр України. Місто розташоване на правому березі Дніпра. Згідно з останніми відомостями, табори ліквідовані. Функціонує лише тюрма для політв'язнів.
54. Донбас. Центр вугільної промисловості України. Табори розташовані навколо промислових міст та на копальнях. Відомими є концтабори в Краснопіллі і Кадіївці. В'язні працюють на будівництвах шахт, урядових будинків, каналізації та шосейних шляхів. В більшості – це військовополонені з Другої світової війни.
55. Дерев'янськлаг. Вологодська область, РСФСР. Місце для заслання депортованих поневолених Москвою неросійських народів та звільнених з концтаборів, яким МВД заборонило жити в центральних областях Європейської СССР або на місці минулого замешкання.
56. Єлабуга. Місто Єлабуга знаходиться в Татарській АССР, на р. Тойма, притока р. Ками. Управління таборів розташоване в кол. монастирі, а концтабори мають чч. 97/3 і 97/4. З цілої групи концтаборів відомими є ті, в'язні яких працюють на лісорозробках та промислових підприємствах.
57. Єрофейлаг. Амурська область, Сковородинський район. Селище міського типу знаходиться над р. Уркан, ліва притока Амуру. В'язні видобувають золото та будують шляхи сполучення.
58. Жіганськ, Якутська АССР, над р. Лена. В'язні працюють в копальнях золота і мінералів. Табори засекречені.
59. Заярськлаг, Іркутська область, Заярський район. Заярськ заснований за большевицької влади і знаходиться на р. Ангарі. Місто збудоване руками в'язнів. Табір має ч. 400 і належить до групи таборів «Тайшет-Братськ». Управління таборів знаходиться в районі Заярську, а в'язні працюють переважно на будовах та в копальнях залізної руди.
60. Земля Франца Йосифа. Група островів, що розташовані на Льодовому океані за 1 100 км. від європейського континенту. Клімат північно-суворий, з безперервними ночами. Кількість в'язнів на всіх островах нараховується приблизно до 3 000 осіб, серед них є також жінки. Табори засекречені. В'язні працюють в копальнях та на летовищах полярного летунства.
61. Іваново, (кол. Іваново-Вознесенськ). Місто є центром Івановської області, в якій дуже розвинена текстильна промисловість. Табори також відомі під назвою «Ужлаг». В'язні в більшості працюють в лісовій промисловості, на торфорозробках та на різних будівництвах. Управління таборів знаходиться в м. Іваново.
62. Іркутська група таборів. Згідно з свідченнями поворотців, в Іркутській області існує окрема група таборів, про яку докладних відомостей немає. Вона належить до Тайшеттаборів.
63. Іфтільлаг. Знаходиться в Казахстані на віддалі 60 км. від станції Сам серед Самської пустелі. Кількість і склад в'язнів невідомі, як також невідомо, які вони виконують роботи. Табори цілком засекречені, дуже пильно охороняються і про них поворотні довідуються цілком випадково.
64. «Іностранний лагер». Знаходиться за Уралом, 250 км. від залізниці серед багновищ, в ньому ув'язнено виключно чужинців. Табір і його функції майже невідомі.
65. Івдельлаг. Знаходиться в Свердловській області. Місто Івдель розташоване на річці тієї ж назви, притоки р. Іртиш. Табори мають ч. 232 і належать до групи «Стройка Н. 501». «Стройка Н. 501» знаходиться в районі Салехард і будує залізницю понад Льодовим океаном. Табори збудовані з шатер, у яких живуть в'язні і в разі потреби пересуваються з одного району будівництва до іншого. Залізниця призначена для сполучення Івдель з Салехардом. В'язні працюють на будівництві залізниці, в копальнях залізної руди, вугілля, бокситів, вогнетривалої глини, мармору і т. д.
66. Іргізлаг, Казахстанська ССР, міститься серед пісків на р. Іргіз. Маленьке селище Іргіз знаходиться на північний схід від залізниці Кандагач-Ташкент. Річка Іргіз губиться серед Іргізьких пісків і дуже маловодна. Управління табору знаходиться в селищі Іргіз, збудованого в'язнями. Кількість в'язнів і число табору невідомі.
67. Іжевськлаг. Табори розміщені в районі м. Іжевська, Удмурдської АССР. Управління знаходиться в Іжевську. Відомими є тільки 14 окремих концтаборів. В'язні працюють на машинобудівельних заводах та заводах зброї, а також в лісохемічній і металургійній промисловості. В таборах ув'язнено виключно підсовєтське населення; чужинців і військовополонених немає.
68. Ізвєстковий. Табори знаходяться в Облученському районі. Хабаровського краю. Селище «Ізвістковий» збудоване в'язнями, в якому знаходиться і управління концтаборів. Працюють в копальнях заліза та вапняних каменоломах. Збудовано вже великий вапняний завод і будуються два нові. Управління таборів належить до «Дальстрою» і йому безпосередньо підпорядковане.
69. Іманлаг. Табори розташовані по р. Іман, притока ріки Уссурі. Саме м. Іман знаходиться в гірському районі. В його районі видобувається золото, а по р. Іман – цинк та інші кольорові метали. Табори відомі під ч. 532 і належать до групи концтаборів «Дальстрой». В'язні працюють на промислових підприємствах та в копальнях золота.
70. Іркутськлаг. Іркутська область тепер стала однією з визначних промислових областей не лише Сибіру, але й СССР. В час Другої світової війни, як писав у своїй книжці Вознесенський, до Іркутської області було евакуйовано ряд підприємств мілітарного значення, які там і залишилися. Після XIX, а особливо XX з'їзду компартії, в Іркутській області започатковано приспішену розбудову та будову нових металурґійних і військових підприємств. Іркутський вугільний басейн мас необчислені поклади вугілля. За свідченнями поворотців-чужинців в області виявлено й поклади урану. В області працюють такі великі заводи: металевообробної промисловосте, важкого машинобудівництва, автомашин, верстатобудування, електромашин, електроприладь. Окремі райони є найважливішими по видобуванню золота. На р. Ангарі будується величезна гідроелектрівня, заводи хемічної промисловости, машинобудівництва, алюмінію. Табори мають ч. 90 і належать до Тайшеттаборів. В'язні працюють в копальнях золота, в уранових копальнях, на будівництві Ангарської гідроелектрівні, в промисловості, а також на будівництві нової залізничої дороги. Управління таборів знаходиться в селі Алєксандровськое, де також функціонує ще царська в'язниця Алєксандровська Централя. В'язні працюють в копальнях вугілля, в лісорозробній промисловості, на гідробудівництвах.
71. Ішімбайлаг, Табори розташовані в Башкирській АССР. Ішімбайський район має нафту і відомий під назвою «Ішімбайнєфть». Управління таборів знаходиться в м. Ішімбай, що лежить на р. Біла, притока р. Ками. В'язні працюють в нафтовій промисловості та на тартаках.
72. Казалінськ, Знаходиться в Казахстані, недалеко від р. Сир-Дарья, на схід від Аральського моря. Призначення таборів та їх число невідоме. Є відомості, що там існують копальні урану.
73. Кізел, Молотовська область, РСФСР. Місто в якому розташоване управління концтаборів, знаходиться серед Уральських гір. В'язні працюють в копальнях та на різних підприємствах, зокрема на будові летовищ.
74. Княж-Погост, Комі АССР. Група концтаборів які належали до Ухто-Печорського управління, а тепер входять до групи Усть-Ухта. В'язні працюють в нафтодобувній промисловості «Ухтонєфть».
75. Кожва, Комі АССР. Група концтаборів, що належали до Ухто-Печорського управління. Потім були приділені до «Севжєлдорлагу», який будував залізницю Котлас-Воркута. Кожва – тепер невеличка станція на новозбудованій залізниці. В'язні працюють на будові другої колії залізниці Котлас-Воркута.
76. Колпашево, Томська область, РСФСР. Управління таборів знаходиться у м. Колпашево, яке лежить на р. Обь. Ніяких відомостей про концтабори немає, відомим є, що вони там існують. Взагалі про Томську область, яка розташована в Сибірській низині, докладних відомостей советська преса не подає.
77. Кокчетав. Табори існують в Кокчетавській області, Казахстанської ССР. Управління знаходиться в місті Кокчетав – центрі області. За неперевіреними відомостями, частину таборів ліквідовано, а в'язнів вивезено до Сибіру.
78. Красноуральськ, Свердловської області, РСФСР. Управління таборів знаходиться в м. Красноуральськ. В'язні працюють на підприємствах металюрґійної та військової промисловості.
79. Курья, Чітинська область. Табори розташовані біля озера Курья і цілком засекречені.
80. Кустанайлаг, Кустанайської області, РСФСР, в Турганській долині, на р. Тобол. В'язні будують гідроелектрівню та працюють на промислових підприємствах.
81. Каганлаг. Табори знаходяться в Каганському районі, Бухарської області, Узбекистану. Розташовані в пустелі, а м. Каган пов'язане залізничною колією з головною залізницею Красноводськ-Ташкент. Управління знаходиться в районному центрі. В'язні працюють переважно на будівництві залізниці та по обслуговуванню зрошуючих каналів бавовняних плантацій. Частина затруднена на бавовняному очисному та суперфосфатному заводах.
82. Казаньлаг, Місто Казань – центр Казанської АССР, лежить при р. Волга. Табори мають ч. 88 і 89 та розташовані в районі м. Казані. Є відомості, що в 1955 р. табори зліквідовані.
83. Красний Луч, Донбас, Україна. В'язні працюють на будівництві вугільних шахт та урядових будинків. Переважна більшість в'язнів – це військовополонені Другої світової війни (чужинці) та кримінальні злочинці з невеликим терміном ув'язнення.
84. Караґандалаг. Табори розташовані в Караґандській області, яка знаходиться в Центральному Казахстані. Вона базується на залізниці Петропавловськ-Караґанда-Балхаш з новими лініями, що відходять від неї на Картали і Джезказган. Основна прикмета області – посушливість і різкий континентальний клімат. Це дуже посушлива, безводна і разом з тим найбагатша на корисні копалини частина Казахстану. Найбільший вугільний басейн (Караганда) поєднується з величезними міднорудними родовищами – Джезказґаном і Коуерадом, а також з родовищами заліза і марганцю. Караґандський кам'яновугільний басейн з його запасами коксового вугілля вважають третьою, після Донбасу і Кузбасу, вугільною базою СССР. Совєтські концтабори в Караганді створено ще за часів Ягоди і збільшились під час єжовсько-беріївських чисток. Згідно свідчень поворотців-чужинців, всі концтабори Караганди мають скорочену назву «Карлаг». Яка кількість концтаборових управлінь та окремих пунктів існує в Караганді – невідомо. Поворотці свідчать, що таких нараховується до 50. Численність ув'язнених також невідома. В'язні працюють переважно в копальнях, на підприємствах і будівництвах. Район села Майкуди є відомий, як місце заслання депортованих з поневолених Москвою неросійських народів. В час Другої світової війни Караґандська область відіграла надзвичайно важливу ролю своєю мілітарною промисловістю. (Н. Вознесенський, Военная экономика СССР в период Отечественной войны). Концтабори Карагандлагу розбудовуються далі, щоб забезпечити дармовою робочою силою численну кількість промислових новобудівель.
85. Курово. Невеличке містечко Калінінської області. Існував окремий табір для військовополонених Другої світової війни. Докладніших відомостей немає. В'язні працюють на лісорозробках. Тепер зліквідований.
86. Каталаг, Іркутська область. Невелике селище при р. Ката, притока ріки Єнісею. Табори входять в систему «Ангарлагу». Згідно з свідченнями поворотів, окремі з них мають більше, ніж по 5590 ув'язнених, які працюють на будівництві нових підприємств.
87. Кострома, Костромська область. Табори мають ч. 276 і розташовані по всій області. В більшості до таборів ув'язнюють кримінальних злочинців. В'язні працюють в лісорозробній промисловості та на підприємствах. Відомо про існування концтаборів у районі Макарієв.
88. Кіровобадлаг, Таджикська ССР. До 1948 р. існували табори чч. 12, 24, 27, 28, 41, 45, 81, 83. Частину потім зліквідовано і в'язнів вивезено до інших, в Сибір, а частину залишено для будування залізниці. Більш докладніших відомостей немає.
89. Колималаг. Табори розташовані в Якутській АССР, Хабаровському краю, на остр. Сухарний, побережжі бухти Амбарчик, а також по течії ріки Колими. Температура на верхній течії р. Колими досягає зимою до 70 ступнів нижче нуля. Місцевість розташування таборів цілком не заселена, за виключенням в'язнів та персоналу нагляду над концтаборами. Всі табори належать до величезної групи «Дальстрой». Всі табори понумеровані під чч. 383, 383 та 384, але загальна кількість їх невідома. До системи «Дальстрой» належать також і табори Магадану. Загально серед підсоветського населення і в'язнів всі табори «Дальстрою» мають популярну назву «Колима». Приблизна кількість ув'язнених нараховується понад 35000 осіб. Частина таборів, які знаходяться на Чукотському Півострові та на Камчатці, виділені в окрему групу і підпорядковані міністерству оборонної промисловості СССР. Відомими є такі групи та окремі табори: Індигірка; Зав'ялів острів; Анадир; Верхньо-Колимськ; Суха-нова; Чукотська база; Єнурміньбаза; управління «Берлаг», яке раніше називалося Тігінськоє; управління «Западное, Сєвєрное, і Магаданськое, «5-ий спецлаг»; Нижнє-Колимськ; Охотськ; Кухтуй; Анюй; Дебін; родовище і фабрика ім. Матросова – раніше називалося ім. Берії; родовище ім. Марії Ростоков; родовище ім. Горького; Централка; Козуган з шахтою Шорт; Ариганка; Горняк; Хінже; Тенківське гірничопромислове управління; Урґал; Вольфрамшахти; Індігірка. Більшість концтаборовиків – це українці, потім інші поневолені Москвою народи, а далі військовополонені з Другої світової війни; росіян значна меншість. Копальні ім. Будьонного мають уран і цинк; на копальні «Централка» видобувається виключно уран; копальні «Вольфрам» мають вольфрамові поклади. В'язні табору «Дальстрою» (Колима) працюють в копальні золота, вольфраму, урану, цинку, міді, на будуванні підприємств, залізниць, шляхів, аеродромів і т. д.
90. Камчаткалаг. Табори розташовані на півострові Камчатка і виділені в самостійну групу системи «Дальстрою». Підпорядковані міністерству війни, але з емведівською адміністрацією. Управління знаходиться недалеко м. Петропавловська, а табори засекречені. В'язні будують військово-стратегічні об'єкти, бази працюють в нафтовій промисловості, на лісорозробках, в шахтах, на будові залізничних колій, а також в рибноконсервній промисловості.
91. Кандалагшалаг. Табори знаходяться в Мурманській області, на Кольському півострові. Працею в'язнів збудовано м. Нікель, в районі якого знаходяться копальні нікелю та нікелевий завод. Розбудовано та цілком перебудовано руками в'язнів м. Мурманськ – незамерзаючий порт Баренцевого моря. На Кольському півострові ув'язнені будують воєнно-морські бази. Недалеко від міста Мончегорськ знаходяться копальні мідних та нікелевих покладів. Управління концтаборів розташоване в м. Мурманськ, а також; має окремі самостійні групи. Кількість в'язнів в 1955 р. дорівнювала приблизно 135 000, з яких велику більшість складали військовополонені з Другої світової війни, а решта це «остарбайтери». В'язні працюють в копальнях, на будівництвах, лісорозробках, нікельовому заводі та в порті Мурманськ.
92. Каракаслаг. Табори розташовані в районі Каракасу, – населений пункт на північно-західньому березі озера Зайсан в Казахстанській області. В'язні працюють в копальнях золота, поліметалів та на геологічних працях по вишукуванню корисних покладів.
93. Караул. Управління таборів міститься в селі Караул Усть-Єнісейського району, Таймирської національної округи. Табори належать до групи «Норильськлаг», а в'язні працюють на тартаках та базах Єнісейського пароплавства.
94. Каргопольлаг. Табори розміщені в Каргопольському районі Архангельської області. В'язні працюють в каменоломах, на тартаках та в лісорубній промисловості та на вапняному заводі.
95. Кашін. Концтабір знаходиться в Кашінському районі, Калінінської області, РСФСР. В'язні працюють на лісозаготівлі та на будівництвах. Зліквідовані в 1955р.
96. Кемерово, або кол. Щегловськ. Табори мають загальне ч. 82 і 297. Розміщені по всій Кемеровській області. Відомими є 20 окремих таборів, з них 4 жіночі. В'язні працюють у копальнях Кузбасу, на будівництвах каналів, шахт та в місцевій промисловості. Умови та режим життя надзвичайно суворі. Кемероволаг має три окремі жіночі концтабори; режим дуже суворий.
97. Кузнецьклаг, або інакше Ленінськ-Кузнецький. Табори розташовані в Кузнецькому вугільному басейні «Кузбас». В'язні працюють у копальнях вугілля, на будівництві шахт, на хімічних та коксовоперегінних заводах.
98. Кзил-Орда, Кзил-Ординська область, Казахстанської ССР. Управління таборів знаходиться в м. Кзил-Орда. В'язні працюють на будівництві зрошувальної системи, каналах та радгоспах.
99. Кіров. Кіровська група таборів має ч. 22/14 і розташована на лівому березі ріки В'ятка в Кіровській області. Відомим є, що Кіровлаг охоплює 50 окремих таборових точок. В'язні – в більшості українці, на другому місці стоять поневолені Москвою народи, а на третьому – росіяни. Кіровська область також є місцем для заслання депортованих з поневолених Москвою неросійських народів.
100. Командоровськлаг (острови Берінґа). Табори розташовані на Командоровських островах в Берінґовому морі. Управління таборів знаходиться в новозбудованому селищі Нікольське. В'язні працюють на будівництві військових баз та в рибній промисловості. Табори Командоровських островів належать до таборів «Камчатськстрой». (Свідчення поворотців).
101. Комсомольськлаг. Табори мають ч. 532. Це старі табори, що входять до групи «Дальстрой», а управління знаходиться біля м. Комсомольськ. Місто збудоване руками в'язнів та запротореної підсоветської молоді, яку ЦК ВЛКСМ примушував «добровільно» зголошуватись на будову нового міста на лівому березі р. Амур. Комсомольськ належить до Хабаровського краю. В'язні працюють на будівництві нової залізниці, в лісозаготівельній промисловості, по обслуговуванню нафтогону та у військовій промисловості.
102. Копєйськ. Копейський район, Челябінської області, багатий на копальні, які постачають промисловість Челябінська вугіллям. Управління таборів знаходиться в м. Копейськ. Відомими є існування дев'яти окремих таборових точок. В'язні працюють в копальнях, на будові нових шахт та на заводах.
103. Котлас. Відомий своїми таборами та пересильними таборовими пунктами до концтаборів Воркути і Печори. Управління знаходиться в м. Котлас, а табори розташовані в Котлаському районі; з них є відомими 21 табір. Від Котласу на Воркуту руками в'язнів збудовано залізницю, а тепер будується подвійна колія. Відомими є такі табори: «Кіровський, Сєвєрний, Харітоново, Васенкін, Мураші, Луза, Лальск». В'язні працюють виключно на лісозаготівлі. Транспорти в'язнів до Котласу прибувають залізничними ешелонами, а звідти або перевозяться залізницею Котлас-Воркута, або відправляють пішоходом до всіх таборів «Печорлагу».
104. Красноводськлаг. Табори розташовані в районі Красноводська, а в'язні працюють у нафтовій промисловості та в копальнях озекриту – вийнятковий продукт твердої нафти (земний віск). Озекрит – сировина, з якої виробляють речовину, що надає тканинам ізоляцію. В м. Челкен є підземні води, багаті на бром і йодину. Спеціяльні табори видобувають з води ці коштовні продукти.
105. Краснотурінськлаг, Свердловської області. В місті Краснотурінськ розбудована алюмінева промисловість на Уралі. В районі міста працюють марганцеві та залізнорудні копальні, видобувають боксити, вогнетривку глину та інші корисні поклади. На околиці міста збудовано авіаційний завод. Управління таборів має число 286. Навколо Краснотурінська розташовано 9 окремих таборів з численними таборовими точками. Табір ч. 286/2 знаходиться за 60 км від міста, табори 286/7 та 286/9 – жіночі. В'язні працюють на авіаційному заводі, в копальнях та в алюмінієвій промисловості. Жінки – на житловому будівництві, в цегольні та кар'єрах бокситів і глини.
106. Красноярськлаг. Велика група концтаборів, що розкидана по цілому Красноярському краю, яких нараховується понад 100. За національним складом найбільше українців, потім латишів, литовців, естонців, а також з народів Кавказу. Є тут і чужинці (німці, японці, корейці, еспанці, голляндці і монголи). Згідно з відомостями поворотців-чужинців, в групі таборів, які мають поштову скриньку ч. 235 перебуває 55 000 ув'язнених. Окремі концтабори ч. 3 і 4 – жіночі. В Красноярську функціонує таємний совєтський Інститут дослідів над атомовою енергією. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, на тартаках, в копальнях бурового вугілля, на будівництвах і різних заводах.
107. Куйбишевлаг. Старі табори, що розміщені в Куйбишівській обл. і мають ч. 234. Управління знаходиться в таборі ч. 234/6. В'язні працюють в промисловості, на авіаційних заводах ім. Леніна та ім. Сталіна, на будівництві нових підприємств і нової залізниці. В Куйбишівській області, 12 км від Куйбишева (кол. Самара), будується в'язнями нове місто Безим'янка. Будівництво розпочато 1939 року. В 1941 році зимою в Безим'янському таборі спецбудівництва МВД нараховується 60 000 в'язнів. Нове місто Безим'янка будується і тепер, а під землею міста збудовано величезні лябіринти – приміщення з наймодернішим технічним устаткуванням. Побудовано підземні аеродроми, військові підприємства, електрівні та житлові мешкання.
108. Кулойлаг. Табори тягнуться вздовж ріки Кулой, Архангельської області. В'язні працюють на тартаках і лісорозробній промисловості, а також на будуванні каналу між річками Пінегою та Кулой.
109. Кунгурлаг. Табори розташовані в районі міста Кунгур, Молотовської області. Є відомим, що існує 10 окремих таборів. В'язні працюють на будівництві протиатомного сховища та підземних військових заводів. В районі Кунгур існує багато природних печер, які розбудовуються і використовуються для резерв мілітарно-стратегічних матеріялів. Печери також обслуговують в'язні.
110. Курган-Тюбе. Район Курган-Тюбе, Таджикської ССР, є місцем для заселення депортованих з підсоветських країн. Крім того, на терені району розташовані концтабори, в'язні яких будують зрошувальні канали для бавовняних плянтацій. Будівництво головних каналів започатковано 1930 р. та закінчено 1934 р. В 1931-1932 роках прибули великі групи ув'язнених, числом 36 000. Це були селяни з України, Сибіру і Кавказу. Всі вони загинули від різних хворіб: черевного тифу, дезинтерії, скорбуту, водянки. По війні започатковано нове будівництво зрошувальних каналів у Вахшській долині та будівництво Вахшської гідроелектрівні. В'язні працюють на будівництвах, копальнях золота, при обслугуванні каналів та в харчовій промисловості.
111. Курильські острови. Острови відокремлюють Охотське море від Тихого океану, яких нараховується 36. На островах знайдено поклади міді, сірки та заліза. Є відомості про існування трьох окремих таборів на острові Шумілу, Кунашір і Парамушір. В'язні працюють у копальнях та при розбудові воєнно-морських і повітряних баз.
112. Кизиллаг. Концтабори розташовані в районі м. Кизил, центр Тувінської автономної області. В'язні працюють на будівництві автомагістралі, що лучить м. Кизил з м. Абаканом.
113. Кюсюрлаг. Табори розташовані в районі м. Кюсюр, Якутської АССР. Пересічна температура в січні мінус 40 ступ., в липні плюс 8 ступенів. В'язні працюють у копальнях золота та кам'яного вугілля, а також на військовому летовищі.
114. Ленінград. Велике портове місто в Московщині. В районі Ленінграду існує декілька спецтаборів, в яких ув'язнено наукових та інженерно-технічних спеціялістів СССР. В місті є три великі в'язниці.
115. Леніногорськлаг. Табори розташовані в околицях і на теренах Леніногорського району, Казахстанської ССР в Алтайських горах. В'язні працюють в копальнях поліметалю та урану. Леніногорськ належить в СССР до тих місцевостей, у яких без дозволу влади проживати заборонено. Управління таборів знаходиться в самому місті. Відомо про існування 21 окремого табору, розташованих у так званій забороненій зоні.
116. Майор-Крести. Табори розташовані в районі містечка Майор-Крести, що лежить біля ріки Індигірки, Якутської АССР. Докладних відомостей про табори немає. Табори мають військове призначення.
117. Мірное. Збудоване в'язнями містечко знаходиться над р. Єнісей, Красноярського краю. Табори засекречені. (Свідчення поворотців).
118. Мончегорськ. Новозбудоване в'язнями містечко біля озера Монче на Кольському півострові. Управління таборів знаходиться в самому місті. В'язні працюють в лісорозробній промисловості та в копальнях. Докладних відомостей немає.
119. Магдагачі. Табори розташовані в районі малого містечка Магдагачі, Амурської області. В'язні працюють в копальнях золота.
120. Магадаплаг. Група таборів належить до складу «Дальстрой», що входять у систему Колималаг. Вони розташовані в районі порту Магадан, бухта Ногаво та вздовж автомагістралі Маґадан-Стахановець. У Магадані та його околицях існують два авторемонтні заводи, ливарня і ремонтний завод тракторів, в якому працюють в'язні Оротукашлагу. В копальнях вольфраму працюють в'язні Алексістовлагу.
121. Мінічевалаг, Томської області. Табори розташовані понад річкою Мінічева, притоки ріки Томи, що впливає в свою чергу до р. Обь. Докладних відомостей про табори немає, але відомо, що в'язні працюють на будовах нових заводів.
122. Мінічаво. Табір знаходиться на ріці Кура, 350 км від м. Баку, Азербайджанської ССР. Табори засекречені.
123. Молотовськлаг. Табори розташовані в районі м. Молотовська, Архангельської області. Табори мають ч. 211. Молотовськлаг складається з 20 окремих концтаборів. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, тартаках та на будівництві корабельно-будівельного заводу.
124. Мордовська АССР. Концтабори розкидані по цілій Мордовії. Про концтабори відомо, що вони існують в районах населених місцевостей: Темніков, Кондовка, Селіші, Лембір, Саранськ, Б. Маресево, Кабаево, Кемля, Рузаєвка, Інсар і т. д. Мордовська АССР має поклади горючого сланцю, фосфоритів, торфу, різних будівельних матеріалів: глина камінь. В'язні працюють в копальнях, лісорозробній промисловості, на будівництві нових підприємств та на заводах електротехніки і точного приладдя (апаратури). Ці заводи були збудовані працею в'язнів. Переважна більшість в'язнів мордовських концтаборів – це українці. Весною 1956 року українські жінки-в'язні таємним шляхом переслали два листи, писані на звичайному полотні, з яких в одному звертаються до українців на еміграції, а в другому до ООН, прохаючи про захист і їхнє звільнення з концтаборів як невинних людей.
125. Магнітогорськлаг. Табори розташовані в районі м. Магнітогорську, Челябінської області. Будування Магнітогорська, центру металюрґійної промисловості Уралу, розпочато 1930 року. Магнітогорські ливарні потужного металюрґійного комбінату споживають вугілля Кузбасу і Караганди, а залізну руду – з Магнітної гори. Табори мають ч. 102, а управління знаходиться в м. Магнітогорськ. Відомим є про існування 38 окремих концтаборів В'язні працюють в копальнях, ливарнях та на численних допоміжних підприємствах.
126. Марійська АССР, Автономний національний терен РСФСР, знаходиться в басейні середньої течії ріки Волги. Табори розташовані в районах міст Йошкар-Ола, Волзьк, Козьмодемьянськ. В'язні працюють в підприємствах деревнообробної та металюрґійної промисловостей. Марійська АССР призначена також для заселення депортованих. Їх засилають до мартовської ділянки, в районі Ушкаль та інші.
127. Маріїнськлаг. Табори розташовані в районі міста Маріїнськ та його околиць. Кемеровської області. Вони називаються «Сіблаг» і мають ч. 247. В'язні працюють на різних роботах, головним чином на ливарному заводі, в копальнях золота, лісорозробках та її сільському господарстві Відомим є про існування 16 окремих концтаборів, з цього 2 жіночих. Табори, які обслуговують радгоспи, називаються «штрафними совхозами». В селищі Арлюк існує жіночий табір і трудова колонія ч. 16 для неповнолітніх.
128. Махачкала. Управління знаходиться в м. Махачкала, Дагестанської АССР. Докладних відомостей про табори немає.
129. Медвежегорськ, (Медвежа гора). Табори мають число 120 і розташовані в районі та лісах міста Медвежегорська, Карельської АССР. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, копальнях кам'яного вугілля та міді.
130. Мезеньлаг. Табори розташовані понад рікою Мезень, в районі міста тієї ж назви, Архангельської області. Управління таборів знаходиться в м. Мезені. В'язні працюють в тартаках та на лісорозробках, а також на будівництвах військового значення.
131. Міасс, районний центр Челябінської області. В'язні працюють в танковому заводі та в копальнях золота, а управління ч. 337/2 знаходиться в м. Міассі. Відомим є, що на танковому заводі працює 10 000 в'язнів, з них багато чужинців-спеціялістів.
132. Молотов. Табори розділені на 20 окремих точок і знаходяться в Молотовській області. В'язні в більшості працюють на промислових підприємствах, лісорозробній промисловості та на будівництві гідроелектрівні.
133. Моршанськлаг. Управління знаходиться в місті Моршанську на березі ріки Цни, Воронізької області. Відомо про існування 14 таборових точок. В'язні працюють на тартаках, в лісорозробній та деревообробній промисловості.
134. Москва. Столиця Московії. Раніше існували табори для будування каналу Волга-Москва та московського метро. Тепер вони зліквідовані, а в'язнів вивезено до інших концтаборів. Під Москвою функціонують декілька концтаборів спецпризначення.
135. Наримлаг. Старе місце заслання ще за царських часів. Знаходиться на західньому Сибірі при р. Обі. Головним місцем заслання є м. Нарим, села Колпашево, Тогур, Парабель. Докладних відомостей про табори немає.
136. Нижні Хрести. Табори належать до групи Колимлагу і розташовані на нижній течії р. Колими (Див. ч. 89 «Колималаг»),
137. Нижній Тагіл, Свердловської області. Табори розташовані в районі міста. В'язні працюють на промислових підприємствах.
138. Норильськлаг. Велика група таборів Норильськлагу розташовані в Красноярському краю. Вона має загальне число 384. Управління знаходиться в Норильську. Відомі табори: Північна Земля – острови, що відділяють Карське море від моря Лаптєвих; Хатанга, Норильськ, де знаходиться повітряно-військова база; Дудинка – центр Таймирської національної округи; Ігарка – має розбудовані та обладнані північні аеродроми; Діксон – з аеродромом для полярного летунства; Волочанка; Усть-Порт; спецтабори: ч. 6, ч. 4, ч. 5, Медвежка, ч. 3, Кахракан та інші. За відомостями, Норильськлаг має до 45 окремих концтаборів. В районі Волочанки існує спільний табір для жінок і чоловіків. В концтаборах Норильська ув'язнені українці, кавказці, литовці, естонці, латиші, китайці, французи, італійці, а за ними йдуть росіяни, румуни, чехи, мадяри. В квітні 1953 р. в таборах Норильська, коли начальником був генерал МВД Семьонов, відбулося повстання в'язнів під керівництвом ув'язнених українців-революціонерів, підпільників ОУН. За останніми відомостями, Семьонов за повстання з посади усунений і покараний, а на його місце призначено генерал-майора МВД Царьова. За свідченнями колишніх в'язнів-чужинців, поворотців з совєтських концтаборів, в Норильській групі концтаборів ув'язненими в переважній більшості є тепер українці, особливо з західних областей України та чужинці.
139. Нижнє-Тамбовське. Табори розташовані в Нижнє-Амурській області, 150 км від м. Комсомольськ. Управління знаходиться в м. Нижнє-Тамбовську і належить до групи «Дальстрой». В'язні працюють на будівництві нафтогону, залізниці та автошляхів.
140. Острів Нова Земля. Острів лежить на Льодовому океані і має поклади кам'яного вугілля, міді, поліметалю, горючих сланців, залізної руди та торфу, найдено також і нафту. Табори належать до групи управління «Воркутвугілля» і мають спеціяльне призначення та суворий режим. На Нову Землю засилають покараних в'язнів в інших таборах.
141. Новосибірськлаг. Табори розташовані при р. Обь в районі міста Новосибірськ, Новосибірської області. Управління знаходиться в місті і має ч. 494. В'язні переважно працюють в машинобудівельній, хімічній та лісорозробній промисловостях.
142. Нордвіклаг. Ця група таборів розташована навколо м. Нордвік, у північно-східньому напрямі від нього, на побережжі Хатаганської затоки моря Лаптєвих. Табори цілком засекречені і мають військове призначення, зокрема будову військових баз.
143. Нальчіклаг. В'язні працюють в копальнях сурми (хімічна речовина), молібдену, золота, на будівництві автошляхів та залізниці. Відомі 30 окремих таборів. За останні часи частину таборів ліквідовано, а в'язнів з Кабардинської АССР, де знаходиться м. Нальчік, вивозять до таборів Сибіру та на Воркуту.
144. Нарьян-Мар. Місто Нарьян-Мар збудоване в'язнями і лежить при впливі ріки Печори в Печорську затоку (губу). Управління таборів знаходиться в самому місті. Нарьян-Мар в дійсності не є містом, а селищем міського зразку з дерев'яними будинками. Мешканці – переважно колишні ув'язнені, які звільнені з концтаборів Печорстрой і Воркути, і яким заборонено мешкати в центральних областях СССР, або на місці свого мешкання до ув'язнення.
145. Ніколаєвськлаг. Табори розташовані в районі м. Ніколаєвська, Нижньо-Амурської області, і належать до «Дальстроя». В'язні працюють в копальнях залізних покладів, а також на кораблебудівельних заводах. З таборів «Ніколаєвськлагу» відправляють в'язнів на Колиму, Чукотку, Камчатку та до таборів Якутської АССР.
146. Олекмінськ. Управління таборів знаходиться в м. Олекмінськ, Якутської АССР. В'язні працюють переважно на будівництві залізниці Кірянськ-Якутськ. Крім того, там розприділюють новоприбулих в'язнів до інших таборів Якутської АССР.
147. Ожогіно. Табори розташовані в районі невеличкого селища Ожогіно, яке лежить при озері тієї ж назви в Якутській АССР. Вони належать до «Дальстрою» і входять до групи Колимлаг. Докладних відомостей про табори немає.
148. Озерлаг. Табори розташовані в Іркутській області і належать до групи Тайшеттаборів. Насправді вся група Тайшеттаборів має назву «Озерлаг» з загальним числом 215. (Дивись «Тайшеттабори»),
149. Омськлаг. Табори розташовані в районі м. Омськ, тієї ж області і мають ч. 365/127. Управління таборів знаходиться в м. Омськ. В'язні переважно працюють в промисловості та сільському господарстві.
150. Орськлаг, в районі Орську, Чкаловської області виявлено великі поклади міді, яка містить в собі сірку та залізо. В тому ж районі також знайдено поклади нікелю, хрому, магнезиту, тальку, азбесту, вогнетривкої глини, вапняку та мармуру. В районі Орську знайдено поклади вугілля. В зв'язку з тим, в районах покладів зорганізовано концтабори ч. 260, управління яких міститься в м. Орськ. Є відомими 20 окремих концтаборів. В'язні працюють в копальнях та панцерному заводі.
151. Осташковлаг. Табори розташовані на березі озера Селігер, Калінінської области, РСФСР. Управління табору знаходиться в м. Осташково. В'язні працюють переважно в лісорозробній промисловості.
152. Пензалаг. Табори розташовані по всій Пензинській області РСФСР. Управління знаходиться в м. Пенза. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
153. Подкаменная Тунгуска. Табори розташовані на березі ріки Подкамінная Тунгуска, приплив ріки Єнісею, в Красноярському краю. В'язні працюють в копальнях.
154. Помори. Табори розташовані на березі Онезької затоки Білого моря, а управління знаходиться в місті Кем. В'язні працюють переважно в рибальській промисловості.
155. Прокоп'євськлаг. В районі міста Прокоп'євськ, Кемеровської області, розташовані концтабори під загальним числом 525. Відомим є під тим числом 11 окремих таборів, з них чч. 525/2 до 525/11 включно – спецтабори. Інші 26 окремих таборів в районі Прокоп'євська мають ч. 247 (так звані «ісправітєльно-трудовиє»), Концтабір ч. 525/7 – жіночий, в якому ув'язнено 3 000 осіб: румунки, грекині, німкені, українки, юґославки, болгарки, італійки, козачки. Росіянок в таборі немає. Спецтабори ч. 525/6 мають ув'язнених колишніх вояків совєтської армії, які перебували в полоні у Фінляндії. В таборі ч. 525/6 за наказом Москви всі військовополонені з Фінляндії були розстріляні. В спецтаборі ч. 525/4 ув'язненими є козаки з Італії, а в ч. 525/8 – офіцери Калмицького корпусу. В таборі ч. 525/9 ув'язнені кавказці, а в ч. 525/1 і 2 – українці. В спецтаборі ч. 525/3 ув'язнені польські офіцери. Управління таборів знаходиться в м. Прокоп'євськ. В'язні працюють в копальнях Кузбасу, на будівництві каналів, у лісозаготівельній промисловості і сільському господарстві.
156. Покур. Табори розташовані в районі селища Покур, що лежить на ріці Обь Ханти-Манської Національної округи. В'язні працюють в лісорозробній промисловості та копальнях.
157. Покча. Табори розташовані в районі невеличкого населеного пункту Покча при р. Печора, Комі АССР. Раніше належали до системи Ухто-Печорських концтаборів. Тепер за відомостями належить до «Печорстрой». В'язні працюють в сільському господарстві (радгосп), лісорозробній промисловості та на будівництвах.
158. Пійорка. Про Пійорку є відомим, що там знаходиться велика в'язниця для ізоляції в'язнів, засуджених до камер-одиночок. Більше ніяких відомостей немає.
159. Птичий острів. Табори знаходяться на острові в Охотському морі і належать до системи «Дальстрой». В'язні будують аеродроми і воєнно-морську базу.
160. Потіловський політізолятор. Знаходиться в Іркутській області. Політізолятор цілком засекречений і в ньому ув'язнені колишні найвищі кремлівські володарі.
161. Перво-Уральськ. Управління таборів знаходиться в м. ІІерво-Уральську, Свердловської області. Відомим є про існування концтабору ч. 3, в якому ув'язнено 1300 в'язнів чужинців та військовополонених з Другої світової війни. В'язні працюють в промислових підприємствах і копальнях. Первоуральськлаг має такі табори: політичний засекреченій – поштова скринька ч. 5110/23; табір РТУ – поштова скринька ч. 5110/22, знаходиться біля Гумової фабрики. Табір «Кам'яниє Палатки» – поштова скринька ч. 5110/ 28; Тісчеркалаг – поштова скринька ч. 5110/25, в'язні працюють в копальнях міді; Первомайськлаг – поштова скринька ч. 5110/27, знаходиться між Азбестом та Свердловським.
162. Пахта-Арал. Селище Пахта-Арал розташоване в південній частині Голодного Степу Середньої Азії. Табори мають ч. 29 і організовані ще в час єжовщини. Управління знаходиться в Пахта-Аралі. В'язні працюють головним чином на полях бавовни та будують зрошувальні канали.
163. Петрозаводськлаг. Табори розташовані в районі міста Петрозаводська, який є центром Карельської АССР. Вони мають ч. 47, з яких відомо про існування декількох окремих таборових точок. Управління знаходиться в місті Петрозаводську. В'язні працюють головно в лісорозробці і на тартаках.
164. Петропавловськлаг. Управління знаходиться в Петропавловську – центрі Північно-Казахстанської області. В'язні в більшості працюють в радгоспах та на великому м'ясокомбінаті.
165. Печорлаг. Група таборів Печори відома в СССР особливо під час єжовсько-беріївських чисток. Називалася вона «Ухто-Печора» і охоплювала собою терени Комі АССР від Котласу до Воркути. 1937 року Ухто-Печорські табори зазнали реорганізації і були розділені на окремі таборові управління: «Сєвжєлдорстрой», «Воркутастрой», «Печорлаг», «Ухта-нафта» та інші. За останніми відомостями до Печорлагу належать табори Кожва, Усть-Уса та Усть-Шугор і мають загальне число 274. Управління таборами знаходиться в м. Печора (кол. Троїцько-Печорськ). Переважна більшість ув'язнених – це українці, за ними йдуть кавказці, яких спрямовано до концтаборів у 1936-1939 рр., потім росіяни, прибалтійські народи та японці і китайці. В райони Печорлагу вивозили українських селян під час примусової колективізації в Україні дня їхнього поселення в лісах Комі АССР. Перед Другою світовою війною та після неї до концтаборів Печори ув'язнено велику кількість вояків підпільної Української Повстанської Армії, членів Організації Українських Націоналістів (ОУН), вояків-полонених І Української Дивізії УНА та українське селянство Західних земель України. До складу Печорлагу належить також Ухталаг, де видобувають нафту та асфальтитові копальні на верхній течії р. Іжми.
166. Плесєцьклаг. Табори розташовані в районі станиці Плєсєцьк, Архангельської області. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
167. Раменськое. Залізнична станція напряму Москва-Рязань, Московської області. Табори розташовані в районі станції, а в'язні, виключно кримінальні злочинці з невеликим терміном ув'язнення, працюють в лісорозробній промисловості.
168. Ревдалаг. Табори розташовані в районі Ревда Мурманського краю. В'язні працюють на будівництвах та лісорозробній промисловості.
169. Режлаг. Табори розташовані в районі селища Реж, Свердловської області. В'язні працюють в копальнях азбесту, вугілля та лісорозробній промисловості. Управління знаходиться в селищі Реж.
170. Рефта. Табори розташовані в районі населеного пункту Рефта, недалеко від Свердловська. Є відомості, що в одному з таборів ув'язнено понад 800 осіб, а в другому – 700.
171. Ругозеро. Цей населений пункт знаходиться в Карельській АССР, а управління табору – в самому Ругозеро. В'язні працюють в лісорозробній промисловості та при будівництві залізниці.
172. Салехардлаг. Група таборів Салехардлагу належить до будівництв чч. 501 і 593. Управління знаходиться в м. Салехард, Ямало-Ненецької національної округи, РСФСР. До зони Салехардлагу, за свідченнями поворотців, вступ категорично заборонений, відомими є управління концтаборів: Новий Порт, Аксарка, Єлецькое, Обское, Салехард, Лабитнангі, Длінний Лапоть. 1950 року в таборах відбулось збройне повстання ув'язнених, які захопили низку таборів і забили в боях дуже багато вохрівців. В'язні працюють на будівельних об'єктах 501 і 503, на будівництві залізниці, військових аеродромів, електрівень та інших військових об'єктів. За відомостями табори Салехарду нараховують понад 50 000 політичних в'язнів.
173. Свердловськлаг. Табори розташовані в районі міста Свердловська та Свердловської області. В'язні працюють в лісозаготівельній промисловості, в копальнях бурого вугілля, в паперово-хімічній промисловості і на підприємствах. Табори мають загальне число 239/1 і розташовані в районах міст: Нижній Тагіл, Ревда, Новая Ляля, Карпінськ, Красноуфімськ, Крічіха, Ступіно, Новая Берьозовка, Чусовой, Сєров, в районі ріки Сосьви та Ками.
174. Сталінград. В околицях міста Сталінграду розташовано понад 20 окремих таборових точок, які мають загальне число 163. Управління знаходиться в місті Сталінграді, а в'язні працюють на промислових підприємствах, відбудові міста та на різних інших будівництвах. 1954 року частину табору ліквідовано, а в'язнів вивезено до Азбесту та Первоуральська.
175. Сахалінлаг. Табори розташовані на острові Сани і призначені для найбільш визначних політичних в'язнів. Управління знаходиться в м. Александровськ на Сахаліні. Сахалінська група, за свідченнями поворотців, належить до системи «Дальстрой». В'язні працювали при будівництві підземного тунелю з континенту на острів, але сталася катастрофа, тунель залило водою, величезне число в'язнів загинуло і роботу припинено. Є відомості, що в'язні збудували тепер греблю-насип з континенту на острів, по якім прокладено залізничну колію та нафтогін. Останніми часами на острові Сахалін в'язні будують повітряно-морські бази. (Про концтабори на Сахаліні писали німецькі та французькі газети в 1952-53 рр.).
176. Сталіногорськ. Табори розташовані за 180 км від Москви в районі Сталіногорська, Московського вугільного басейну. В районі працюють також копальні залізних покладів та хемічна промисловість. Управління таборів знаходиться в м. Сталіногорськ. Відомо про існування лише окремих концтаборів.
177. Солікамськлаг. Табори розташовані в Молотовській області в містах Березніков, Солікамськ, Кізел та селища Пожва. Всі табори Солікамськлагу мають загальне число 244. Управління знаходиться в м. Молотов. Відомими є управління групами таборів: Усольлаг, Кізеллаг, Березніклаг, Пожвалаг. Окремі табори відомі під такими назвами: Головний Полом, Нижній Можево, Перевалки, Тішма, Верше, Верхній Зім, Лічевка, Кокорнія, Красний Бор, Селянка, табори Пешов та Селянка – жіночі. Табір Тішма знаходиться на віддалі 300 км від Солікамську. В'язні працюють в копальнях калійної солі, на будівництві залізниці Воркута-Молотовськ, в хемічній промисловості та сільському господарстві.
178. Сталінобадськлаг. Табори розташовані в районі м. Молотовобадськ, Сталінобадської області. Докладних відомостей немає. Район Молотовобадську служить місцем для заселення депортованих з поневолених Москвою країн.
179. Спаськ. Знаходиться в Приморському краї. В місті функціонує центральна в'язниця для політичних в'язнів.
180. Сталіне (кол. Юзівка). Індустрійне місто на Донбасі, Україна. Існував спеціяльний табір з назвою «Стройлаг», в якому перебували полонені-чужинці Другої світової війни. За останніми відомостями, табори зліквідовано, хоч вони мали 7 управлінь з загальним ч. 55. Існує ще окрема група таборів під ч. 55/18. В'язні працюють на будівництві шахт та у вугільних копальнях.
181. Сталінськлаг. Табори розташовані в Новосибірській області, управління якими знаходиться в місті Сталінськ і відоме під загальним ч. 507. В'язні працюють на алюмінійному комбінаті, панцерному заводі, в копальнях залізної руди та на заводах поліметалюргії, а також будують військовий завод. В системі Сталінськлагу є багато жіночих таборів, один з таборів навіть в околиці м. Прокоп'євська належить до управління Сталінськлагу .
182. Сухобезводное. Табори розташовані в районі станції Сухобезводное, залізниці Горький - Кіров, Горьковської області. Адреса таборів: поштова скринька 5110/55. Вони належать до групи таборів «Уншлаг». В'язні працюють на будівництвах нових підприємств. У таборах Сухобезводное ув'язнені виключно полонені-чужинці з Другої світової війни.
183. Саранлаг. Невеличке селище, збудоване в'язнями, яке на карті не зазначене. Знаходиться на південний захід від м. Караганди, Казахстанської ССР. Існують 5 таборів, які належать до Карагандалагуправління. В'язні працюють в копальнях вугілля. З п'яти концтаборів один жіночий числом 400 в'язнів.
184. Сальяни. Табори мають ч. 505. Управління знаходиться в м. Сальяни, районовому центрі Азербайджанської ССР. В'язні працюють в нафтовидобувній промисловості, на будівництві зрошувальних каналів, у бавовняних радгоспах.
185. Самалаг. В'язні працюють в марганцевих копальнях та алюмінійному заводі. Відомо про існування 10 окремих таборів. Управління знаходиться в м. Сама, Свердловської області.
186. Саранськ (Потьма). Це велика група таборів «Дублагу», під загальним числом 385. Система «Дублагу» почала існувати наприкінці 1928 р. Табори розташовані в районі м. Саранськ – центр Мордовської АССР. Управління знаходиться в селищі Потьма, яке належить до Пензенської області. Відомо про існування 20 окремих концтаборів, з них 4 жіночих. Переважна більшість ув'язнених – це українці, яких засуджено за політичними статтями, а потім інші поневолені Москвою неросійські народи. Велику кількість ув'язнено мадярів; є тут і росіяни, але в більшості кримінальні злочинці. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, в сільському господарстві, виготовляють різну білизну, шиють для армії уніформи. В одному з жіночих таборів ув'язнено жінок з малими дітьми.
187. Свірлаг. Табори мають ч. 33, а управління знаходиться в Свірстрой, що лежить на озері Свір. В'язні працюють в копальнях слюди, каменоломах, та кар'єрах глини.
188. Сегєжалаг. Управління таборів знаходиться в невеликому селищі Сегєжа, Медвежогорського району, Карельської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці, в лісорозробках та на Біломорсько-Балтійському каналі.
189. Семипалатинськлаг. Табори розташовані в районах м. Семипалатинська, Казахстанської ССР. В'язні працюють в копальнях поліметалічних покладів та в місцевій промисловості.
190. Соловецькі острови. Острови знаходяться на Білому морі й адміністративно підпорядковані Архангельській області. До 1917 р. на Соловецьких островах існував російський монастир і царський ізолятор для в'язнів. Соловецькі табори мають ч. 1. а крім них на островах існує засекречений політізолятор. Є відомості, що частина таборів зліквідована.
191. Сортавала. В'язні таборів Сортавала працюють на лісорозробній промисловості на побережжі Ладозького озера. Управління знаходиться в м. Сортавала.
192. Сретєнськлаг. Управління знаходиться в м. Сретєнськ, Чітинської області. В'язні працюють в копальнях золота.
193. Савінбор. Невеличке селище на р. Печора, Комі АССР. Управління знаходиться в Савінборі і належить до групи таборів Печорлаг. В'язні переважно жінки, працюють в радгоспі «Савінбор».
194. Сеймчан. Табори розташовані понад річкою Сеймчан, що впливає до р. Колима і належить до системи «Дальстрой» («Колималаг»).
195. Середнє-Колимськ. Невеличке селище, збудоване в'язнями, що лежить на середній течії р. Колими. Управління таборів знаходиться в Середньо-Колимську і належить до «Колимлаг».
196. Станчік. Табори розташовані в дельті р. Індигірки, а управління знаходиться в невеличкому селищі Станчік. Табори належать до «Дальстроя».
197. Столбовое. Табори розташовані в околиці невеличкого селища Столбовоє при р. Столбова, притока Амуру, Жидівської Автономної області. Належать табори до групи «Дальстроя».
198. Сиктивкар. Місто Сиктивкар – центр Комі АССР. Табори розташовані в околицях міста. В'язні працюють в лісорозробній промисловості. На околиці міста існує пересильний пункт. Всі табори належать до групи Печорлагу.
199. Стародуб. Табори розташовані в районі міста Стародуб, Орловської області. Один з таборів тепер призначений для неповнолітніх, а другий – для жінок з малими дітьми.
200. Суоярви. Відомим є, що табори мають ч. 89, а управління знаходиться в селищі Суоярви, Карельської АССР. В'язні будують нову залізницю та працюють в лісорозробній промисловості.
201. Сухумі. В'язні працюють в районі Сухумі (центр Абхазької АССР). В'язні працюють в копальні поліметалічних покладів, а також на будівництві другої залізничної лінії Сухумі-Сочі, яке лежить на березі Чорного моря.
202. Сучанлаг. Табори розташовані в районі м. Сучан. В'язні працюють в копальнях бурого та кам'яного вугілля. Табори мають ч. 532 і належать до «Дальстроя».
203. Сизраньлаг. Управління таборів знаходиться в м. Сизрань, Куйбишівської області. В'язні працюють в копальнях сланцю, при будівництві каналу та в нафтовій промисловості.
204. Хавдалаг. Група таборів з головним управлінням в м. Тавда, Свердловської області. Вся група таборів розприділяється на багато управлінь. Відомо, що в третьому управлінні нараховується 11, а в п'ятому 16 окремих концтаборів. Всі управління належать до головного таборового управління «Ураллаг». В'язні працюють в копальнях алюмінійної сировини та на тартаках. Жінки – в легкій промисловості та сільському господарстві.
205. Тайга. Табори розташовані в районі станції Тайга, Томської області. Вони належать до групи «Дальстроя». В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
206. Талди-Булак. Табори розташовані в районі населеного пункту Талди, серед Кушмурунських гір, Казахстанської ССР Докладних відомостей немає, бо табори засекречені.
207. Тебулях. Табори розташовані в околиці невеличкого населеного пункту Тебулях, Якутської АССР, в низовині дельти р. Індигірки. Докладних відомостей немає, а табори належать до системи «Дальстроя».
208. Тотьма. Табори розташовані навколо районного центру Вологодської області, РСФСР. Тотьма, що лежить на ріці Сухона, притока Північної Двіни. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
209. Турінськ. Табори розташовані в районі м. Турінськ, Свердловської області. В'язні працюють на промислових підприємствах.
210. Тайшет (Братськ). За свідченнями поворотців велика група таборів під назвою «Озерлаг». Управління знаходиться в м. Тайшет, Іркутської області. Відомо про існування 26 окремих концтаборів, з них 4 – жіночих. Всі в'язні таборів Тайшет-Братськ носять на одягові таборовий номер. Загальна кількість ув'язнених дорівнює приблизно 45 000. Згідно з свідченням поворотців-чужинців з совєтських концтаборів, переважну кількість в'язнів складають українці, після них – військовополонені чужинці, поневолені Москвою народи, а потім – росіяни. В таборі ч. 215/1 росіян цілком немає, лише самі українці. В'язні працюють переважно на фабриках по виготовленню шпал, в цегольнях та на тартаках, в деревообробній промисловості, по обробці слюди та на будівництві залізниці, так званої «Тайшеттраси», поштова скринька ч. 5110/37. Після звільнення з концтаборів, в'язні змушені поселюватись на постійне мешкання в Красноярській, Іркутській, Караґандській, Омській та Томській областях.
211. Ташкент. Головне управління табору знаходиться в м. Ташкент, Узбекської ССР. Група таборів «Ташкентлаг» охоплює собою і табори в околиці м. Чікменту. Знаємо про існування 18 окремих концтаборів. В'язні працюють в копальнях олива, вугілля, на хімічному комбінаті та на військових підприємствах.
212. Тбілісілаг. Місто Тбілісі – центр Грузинської ССР. Табори були організовані під час Другої світової війни. Відомо про існування 30 окремих таборів, об'єднаних в 6 управліннях. В'язні працюють на будівництві летовищ та підземних ангарів, а також на підприємствах військової промисловості.
213. Тетюші. Табори розташовані в районі м. Тетюші. Татарської АССР. В'язні працюють в лісообробній промисловості.
214. Тіксі. Табори відомі під ч. 124/1, а управління знаходиться в Тіксі. Населений пункт Тіксі, Якутської АССР, лежить в дельті Лени, що впливає в море Лаптєвих і є причалом для морських кораблів. В'язні працюють на розбудові причалу та нових летовищ на Півночі.
215. Тіхвінлаг. Табори мають ч. 232, а управління знаходиться в м. Тіхвін, Ленінградської області. В'язні працюють в копальнях, деревообробній промисловості та на глиноземному комбінаті в м. Бокситогорську.
216. Тобольськлаг. Управління таборів ч. 291 знаходиться в м. Тобольську, Омської обл., а табори розташовані на терені Тобольського району. Тобольський район та Омська область ще за царських часів були місцем заслання. В'язні переважно працюють в лісорозробній промисловості.
217. Томськ. Табори розташовані в районі м. Томська, тієї ж області. Відомо про існування 10 окремих концтаборів. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
218. Тула. В'язні працюють в металевообробній промисловості, вугільних копальнях та на будівництві нового металюргійного заводу військового значення. Тульська область, центром якої є м. Тула, входить до складу підмосковського вугільного басейну.
219. Туралаг. Табори розташовані в околицях і теренах населеного пункту Тура, Красноярського краю, що лежить при впливі р. Кочечули в р. Нижню Тунгузку. Загально табори називаються «Турлаг». В'язні працюють в лісорозробній промисловості та на будівництві нових підприємств.
220. Туркестан. Управління знаходиться в м. Туркестан, Південно-Казахстанської області, Казахстанської ССР. В'язні працюють на будівництві зрошувальних каналів.
221. Туруханськ. Туруханський край був місцем заслання ще за царських часів. Концтабори розташовані в тайзі, головним чином при впливі р. Нижньої Тунгузки в Єнісей. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
222. Тюменьлаг. Табори мають ч. 90, а управління знаходиться в м. Тюмень, Тюменської області. Тюменська область ще за царських часів була місцем заслання. За часів російсько-комуністичного режиму до області депортують людей з поневолених Московією неросійських народів.
223. Усольлаг. Табори розташовані при р. Ангара, Іркутської області, а управління в м. Усольє-Сибірське. В'язні працюють на будівництвах нових гідроелектрівень на р. Ангарі.
224. Усть-Воркута. Табори належать до групи «Воркутлаг». В'язні працюють на будівництві залізниці, нових шахт та у вугільних копальнях.
225. Усть-Камчатськ. Табори розташовані при впливі р. Камчатки в Камчатську затоку і належать до групи таборів «Дальстроя». В'язні працюють на розбудові військових баз.
226. Усть-Кулом. Табори розташовані в районі населеного пункту Усть-Кулом, Комі АССР. До реорганізації вони належали до системи Ухто-Печорлагу. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
227. Усть-Порт. Управління таборів знаходиться в населеному пункті Усть-Порт дельти р. Єнісей, Красноярського краю, а табори розташовані на березі дельти.
228. Усть-Среднікан. Табори розташовані при впливі невеликої річки Среднікан до р. Колими, в її верхній течії. Управління знаходиться в невеличкому селищі Усть-Среднікан.
229. Усть-Уса. Табори розташовані в районі невеличкого містечка Усть-Уса при впливі ріки Уса в р. Печору. В Усть-Усі знаходиться управління концтаборів, що раніше належало до системи Ухто-Печорлагу і сягало аж до таборів Воркутлагу. На річці Адак, притока Уси, існує концтабір для інвалідів, туберкульозні в'язні якого працюють на вапняному заводі. Табір мішаний. На віддалі 30 км знаходиться окремий жіночий концтабір.
230. Усть-Щугор. Табори входять до складу Печорлагу знаходяться в околицях селища Усть-Щугор, що має назву від малої річки Щугор, яка впадає в Печору. В'язні працюють в копальнях вугілля.
231. Угліч. Управління таборів знаходиться в м. Угліч, Ярославльської області. Місто відоме тим, що там зарізано 1582 року російського царевича Дмитра. Табори відомі під ч. 221. В'язні працюють в каменоломах та лісорозробній промисловості.
232. Ульяновськлаг, (кол. Симбірськ). Місто, де народився ідейний натхненник відновлення і розбудови колишніх царських концтаборів та в'язниць за совєтської влади В. Ленін-Ульянов. Управління концтаборів знаходиться в Ульяновську, центрі Ульяновської області, а в'язні працюють на промислових підприємствах.
233. Улан-Уде. Управління таборів знаходиться в м. Улан-Уде, що належить до Бурят-Монгольської АССР. Улан-Уделаг є пересильним пунктом для таборів, розташованих в районі Улан-Батору. В'язні працюють на будівництві залізниці Влас-Батор-Латард, Улан-Батор-Калаган, летовища, автомобілевих шляхів та на паротяговому заводі. Є відомості про існування жіночого табору, ув'язнені якого працюють в хімічній промисловості та на цегольні.
234. Уральськлаг. Управління таборів знаходиться в м. Уральську, Казахстанської ССР. В'язні працюють на будівництві залізниці та на підприємствах місцевої промисловості.
235. Усть-Кам'яногорськ. Табори мають загальне число 45, а управління знаходиться в м. Усть-Кам'яногорську, Казахстанської ССР. В'язні працюють в уранових копальнях та на будівництвах.
236. Усть-Вим. Ця група таборів розташована в Комі АССР вздовж залізниці Котлас-Ухта. Управління знаходиться в Вожаєлі і має ч. 242/8. Відомо про існування 24 окремих таборів. В'язні працюють на будівництві нової залізниці, лісорозробках, в нафтопромисловості, при сплавах лісу по ріках, на тартаках та в місцевій промисловості.
237. Усть-Міль. Табори належать до системи «Дальстроя», а управління знаходиться в Усть-Міль, невеличкому селищі Якутської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці і в копальнях золота.
238. Усть-Ухта. Це група таборів в Комі АССР, управління яких знаходиться в Усть-Ухті і має загальне число 226. В'язні працюють в лісорозробній промисловості, асфальтитових копальнях, по видобуванню з радійової води – радія та на будівництві автошляхів. Відомим є про існування 18 окремих таборів, з них декілька жіночих, а також табір для жінок з малими дітьми.
239. Уфалаг. Управління знаходиться в приміській околиці м. Уфа, Башкирської АССР і має ч. 319. В'язні працюють при навантажуванні і розвантажуванні різних матеріялів, у нафтовій промисловості та на будівництві нових підприємств.
240. Ферганалаг. Управління таборів знаходиться в приміській околиці м. Фергана, Ферганської області, Узбекської ССР. В'язні працюють в копальнях бурого вугілля, в нафтовій промисловості та при будівництві зрошувальних каналів.
241. Фрунзелаг. В'язні працюють на будівництвах і в промисловості, а управління знаходиться в м. Фрунзе, Киргизької ССР.
242. Хону. Табори розташовані вздовж ріки Індигірки, Якутської ССР. Селище Хону збудоване в'язнями, в якому міститься управління таборів. Воно входить до системи «Дальстроя».
243. Хін-Хан-Же. Про цей табір відомо лише те, що він знаходиться в лісі над річкою Хін-Хан. Табір засекречений, а в'язні працюють в шахті.
244. Хабаровськлаг. Табори мають загальне число 507/16/20, а управління знаходиться в м. Хабаровську, збудовано при р. Амур і є центром Хабаровського краю. В'язні працюють на різних працях, переважно на будівництвах та в лісопромисловості.
245. Холмогорлаг. Управління знаходиться в м. Холмогори, Архангельської області, під ч. 42. В'язні працюють в лісопромисловості та на тартаках.
246. Царанлаг. Табір розташований в околиці новозбудованого в'язнями невеликого містечка Царан в Казахській ССР. Докладних відомостей про табір немає.
247. Чуналаг. Табір належить до групи Тайшет-Братськ і входить в систему «Дальстроя». Він призначений як штрафний для в'язнів, покараних вже під час ув'язнення в концтаборах.
248. Чукотка. Табори розташовані на Чукотському півострові і входять в систему «Дальстроя». Всі вони підпорядковані окремим управлінням, які знаходяться в багатьох невеличких, збудованих в'язнями, селищах.
249. Чарджоу. Управління знаходиться в м. Чарджоу, Туркменської ССР при р. Аму-Дарья. Табори розміщені в околицях Чарджоу.
250. Челябінськ. Табір має ч. 68, управління знаходиться в м. Челябінську, а в'язні працюють в металюрґійній та хемічній промисловостях, а також в копальнях вугілля.
251. Чіталаг. Управління знаходиться в м. Чіта, Східнього Забайкалля, яке є центром Чітинської области. Табори розташовані на лівому березі р. Чіти. В'язні працюють в копальнях вугілля.
252. Чкаловлаг. Відомим є існування 11-и окремих таборів. В'язні працюють у військовій промисловості та на будівництві підприємств. Управління знаходиться в м. Чкалов, обласному центрі Чкаловської області, Південного Уралу.
253. Шібенділаг. Табори розташовані в Кузбасі і є відомо про існування окремих управлінь, як Актас, Доменка, Дижгасхан, Майкадук, Медвежка. В'язні працюють в копальнях та на промислових підприємствах.
254. Шадрінськ. Табір має число 514/2, а управління знаходиться в м. Шадрінську, Курганської області. В'язні працюють в лісорозробній промисловості.
255. Щербаковлаг, (кол. Рибінськлаг). Управління таборів знаходиться 15 км від міста Щербакова, Ярославської області. Рибінськлаг був організований для будівництва водосховища, відомого з назви «Рибінськоє море», та системи каналів, а також металургійного комбінату, пальним для якого є воркутське вугілля. Залізна руда привозиться з Кольського півострова. Після закінчення будівництва в'язнів вивезли до інших советських концтаборів, а залишено тільки кілька невеликих концтаборів під ч. 259. Більшість теперішніх ув'язнених – це жінки з невеликим терміном засудження.
256. Якутськлаг. Управління знаходиться в м. Якутську, яке збудовано при лівому березі р. Лени і є головним центром Якутської АССР. В'язні працюють на будівництві залізниці Якутськ-Олекмінськ-Аян.
257. Ярославльлаг. Управління таборів знаходиться в м. Ярославлі, центр Ярославської області. В'язні працюють на промислових підприємствах та на лісорозробній промисловості.
Крім перерахованих тут 257 груп совєтських концтаборів, відомо ще про існування таких таборів: Челкар; Чусовой; Шора (Поволжжя); Новоівановськ (віддалений 2 км на північній схід від Новосибірська в Кемеровському районі і має 4 концтабори); колгосп ім. Чкалова в Белохоніца, Кіровської области; Платіна – 84 км на схід від Челябінська; Хальмерія – або Долина тисячі вітрів; Долуга-Алтакабай, штрафний концтабір; Яма (Донбас), має 5 000 ув'язнених; Чезказкан в Казахстані, що має 6 000 ув'язнених, які працюють в копальнях міді; Екібастуз-Уголь. Докладніших відомостей про ці табори немає.