Дата публікації допису: Jan 13, 2012 8:40:29 AM
Сатанинську справу нищення народу Західної України російські шовіністи продовжили відразу ж після відступу німців, тобто з другої половини 1944 року. Вони, як кожний окупант, хотіли беззастережного панування на цій землі, як в економічній, так і в духовній сферах.
Згідно наукових досліджень для зміни суспільної моралі на певній території, необхідно знищити 10% її носіїв. Будь-яка окупаційна влада завжди знайде зачіпки для обґрунтування винищення 10% і більше корінного населення. Представники російської імперії перевиконали цей показник. За неповними даними з 1939 по 1955 роки із західноукраїнських земель на територію Росії «неисходимой» було вивезено 2 196 170 чоловік або 20,5% від всього населення. А скільки було розстріляно?
На цей раз приводом для масових вбивств і вивезення українців у східні та північні райони СРСР стали пасивний і збройний опір народу відновленню російської імперії (комуністичного забарвлення). Народна пам'ять добре закарбувала у своїй свідомості несамовите винищення українців органами НКВД у 1939-1941 роках.
Першим кроком «визволителів» у знищенні українців стала повальна мобілізація чоловіків до Червоної Армії. Мобілізації підлягали всі мужчини до 1927 року народження включно. Їх без мінімальної військової підготовки кидали відразу на передову під кулі. Це було свідоме винищення чоловічого населення західноукраїнських земель.
Одночасно почався економічний тиск на громадян Західної України. Накладаючи непосильні контингенти здачі хліба, м'яса, грошові податки окупаційна влада створювала непевність у людях, оскільки не всі могли виконати податок накладений владою – це було підґрунтям для репресії громадян. У квітні 1945 року органи влади запровадили добровільно-примусову позику.
У Західну Україну повертаються енкаведисти, котрі вже мали великий досвід мордування людей в період 1939-1941 років та, одночасно, хлинув потік російських колоністів. Вони займають посади в усіх державно-адміністративних і культурно-освітніх органах та організаціях, насильно запроваджують у діловодство і повсякденний обіг російську мову та насаджують свою культуру. Все це разом взяте приводить до активізації руху опору новим правителям, оскільки українцям відводиться роль робочої скотини.
Для придушення опору українців російською владою, більшість червоних партизанських загонів перепідпорядковують військам НКВД. До цього доклався й перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов:«Исходя из боевого прошлого вашей дивизии, – читаємо в радіограмі № 991, адресованій командиру партизанського з'єднання П. Вершигорі, – она не расформировывается, а передается подведение НКВД УССР для борьбы с немецко-украинскими националистическими бандами. Желаю вам дальнейших боевых успехов».
Криваві репресії енкаведистів та колишніх ковпаківських, сабуровських, медведєвських, шукаєвських мародерів-партизан, що почали діяти під орудою НКВД, а також численних спецбоївок НКВД, примусили українську молодь вступати в УПА та створювати окремі підпільні групи спротиву окупантам. За даними НКДБ України до весни 1945 року в рядах Української Повстанської Армії перебувало близько 90 тисяч чоловік.
Керівництво місцевих партійних і радянських органів влади було змушене визнати, що основна маса населення підтримує національно-визвольну боротьбу, співчуває повстанському рухові. Особливе занепокоєння властей викликали греко-католицькі священики, які стояли на перешкоді духовного знищення українців.
Одночасно російські шовіністи розпочали масовану пропагандистську кампанію у пресі та на радіо по очорненню руху опору. Вони щодня голосили про звірства бандерівців, проводячи цілеспрямовану дезінформацію. Злочини вчинені співробітниками НКВД і спецбоївками теж приписувались бандерівцям. Її наслідки відчуваються ще й сьогодні встановленням на Східній Україні пам’ятників «громадянам замордованих бандерівцями».
Однак ми повинні чітко усвідомлювати, що бандерівці воювали на своїй, їм Богом даній землі, а не серед брянських чи вологодських лісів. Про конкретні дії енкаведистів свідчать таємні звіти, донесення та рапорти секретарів райкомів партії.
Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.
Книга І. Документ № 126
СТЕНОГРАМА НАРАДИ СЕКРЕТАРІВ РАЙКОМІВ, НАЧАЛЬНИКІВ НКВС І НКДБ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД 10 СІЧНЯ 1945 РОКУ
Цілком таємно
Головує тов. Грушецький
Появу в президії Микити Сергійовича Хрущова зустрічають бурхливими довготривалими оплесками.
Тов. Грушецький. Є пропозиція розпочати роботу нашої наради. Питання на нараді «Про стан масової роботи серед населення і стан боротьби з українсько-німецькими націоналістами».
Порядок такий: вислухати інформацію з місць. Доповідають секретарі райкомів, начальники НКВС і НКДБ. Працюватимемо до 4-х годин, з 4 до 6-ти перерва на обід і далі поки закінчимо.
Відповідно до прийнятого порядку дня слово має секретар Городоцького райкому партії тов. Шпітяк.
Тов. Шпітяк. Коли розповісти про боротьбу з ворогом, то у нас убито бандерівців 140 чол., арештовано 81, виявлено тих, які переховувались 540, ухилявшихся від мобілізації 602 чол. Це наслідки нашої агітаційної роботи і збройної боротьби з ворогами народу. (На цей час в Городоцькому районі проживало до 38 тисяч населення).
Поруч з цим, ми провели ряд виселень бандитських родин. Ми виселили 300 господарств бандитських родичів. Але треба сказати, що ті господарства ми повернули, тому що самі бандити з'явилися, коли їх родини виселяли.
З першого грудня до 10 січня убито бандитів, без тих, що бачив М. С. Хрущов і Ви, 60 чоловік, затримано бандитів 97 і ряд інш.
Крім того, уклоняючихся від мобілізації ряд осіб виявилося, але у нас з'явилося добровільно після звернення 58 чоловік. Є такі характерні приклади: три брати з'являються. Раніш з'явилось 2 брата і кажуть: «Робіть з нами, що хочете, нам уже надоїло бути у лісі». Ми їх відпустили, щоб вони привели 3-го брата.
Привели третього брата. Це один факт, коли вся родина з’явилась, і був такий факт, коли прийшлось всю родину знищити в порядку засади.
Ті, що попали помилково, обманом до банд, вони легко повертаються звідтіль, а ті, які вирішили безповоротно боротися, з тими ми ведемо озброєну боротьбу. За цей час убито 237 бандитів, арештовано 116, легалізовано 698 чол., це ті, які укривались від мобілізації.
Треба сказати так як, воно є. Коли ми наступаємо, тоді бандити менше проводять свою роботу, тому що, крім слов, ми наступаємо і зброєю і не даємо їм змоги провадити свою роботу. Якщо мовчимо ми, то наступають тоді бандити. У нас з початку грудня було негарне явище – було взірвано два спиртових заводи. Операція, Микита Сергійович, до цього часу ще не закінчена. Ми найшли вже склади з спиртом і з іншим і групу, яка займалась підривом заводів.
(Виступи інших секретарів райкомів, начальників НКВС і НКДБ були аналогічні, тому їх подаємо в скороченому вигляді).
Тов. Шайн. (начальник районного відділу НКВД Городоцького району)… Здесь товарищ говорил относительно вызовов людей как свидетелей Действительно, когда мы людей вызываем, то помощники бандитов следят за ними и их убивают. Например: я одного вызванного должен был оставить у себя на работе. Нужно, чтобы эти люди, которые были допрошены на предварительном следствии, не возвращались в село. Они так и заявляют, что назад мы явиться не можем.
Тов. Хрущов: А кто им угрожает?
Тов. Шайн: Бывший дьяк, он находится подрайонным руководителем бандитов, а банда состоит из 8 человек.
Тов. Хрущов: Узнайте родственников их, кто им помогает и арестуйте.
Тов. Шайн: Родственники уже все высланы.
Тов. Хрущов: Но кто-то же есть. Кто сообщает им, нужно найти их помощников. Да нас просто не будут уважать, что мы не принимаем мер, всех мало мальски участников нужно арестовать, кого надо судить, может быть повесить, остальных выслать, вот тогда мы будем знать, что все будет в порядке, и население будет знать, что за одного возьмем сотню, (а сейчас получается наоборот…)
Тов. Хрущов: Надо, чтобы нашей мести боялись, а не их, а у нас действительно какое-то христианское отношение. Убьют нашего, а мы хотим, чтобы мир солнцем согреть, а сил не хватает. Вы возьмите село, где убили двух женщин, расковыряйте все село. Вам крестьянин говорит: не вызывайте нас, потому что они знают, кто убивает. Не дьяк убивает. Вы вооруженная сила и надо, чтобы вас враги боялись, а друзья уважали. А вас враги не боятся, а друзья уважают, но тайно. Я за вас, но раз вы дураки (это, конечно, грубо, вы извините), нас не вызывайте, мы будем за вас бога молить.
Тов. Шайн: Это замечание справедливое, но я бы сказал, что либеральности в райотделе у нас нет.
Тов. Хрущов: Если, тов Шайн, не либеральность, то бездеятельность, что-то у вас есть. Я понимаю либеральность так: если враг прийдет, вы его разоружите, у вас рука не дрогнет, а вот найти врага, у вас не хватает энергии или умения. Дьяк имеет 9 человек, а у вас сколько истребков?
Тов. Шайн: 400 человек.
Тов. Хрущов: Так вы можете против немцев выступать, а вас дьяк гоняет, и вы боитесь выйти из квартиры (смех в зале). Это неплохой район. У других еще хуже, поэтому мы и собрались. Ладно, я вас перебил, но на то мы и собрались.
Тов. Шайн: Я хотел бы остановиться по истребительному батальону. Мы имели положительные результаты, но имели и предателей. Вот вчера мы посадили одного из истребительного батальона. На следствии он дал показания, что группа бандитов давала ему задания, которые он выполнял, предавая нас.
Тов. Хрущов: Я бы рекомендовал отдать его под суд, судить и повесить за измену, а то он боится бандитов больше, чем нас.
… Тов. Луговой. (секретар Львівського сільського РК КП(б)У) … Був випадок. В селі Рясне-Руська голова сільради Лоба по даним, які ми мали, творив на сторону бандерівців. Ми туди послали другого голову сільради. Він проробив там днів 10, до нього з’явилось 4 чоловіка у військовій формі і забили його. На другий день в селі, куди ми перевели голову сільради – теж забили, як свого ненадійного. Це говорить за те, що вони чистять свої ряди.
Тов. Хрущов: Что вы сделали в том селе, где убили председателя сельсовета?
Ответ: Два человека арестовали, а в селі Скнилів арештували 15 чол.
Тов. Хрущов: И что же, все ведется следствие, на кой чорт нужно такое
следствие.
Ответ: Никита Сергеевич, 9 чел., которые в Скнилове, они признались.
Тов. Хрущов: Ну и что же сделали? Если признались, их надо судить, хотя бы эти 9 чел. повесили и то бы другие страшились. Вот христиане, вам только баптистами быть.
Ответ: Это не зависит от райкома. В селе Рудне мається банда до 300 чол. переходящая, вона забрала 13 корів, двох свиней, дві пари коней.
Тов. Хрущов: Ну и что же, зарегистрировали, что в этом селе было нападение банды?
Ответ: В це село начальник райвідділу НКВС тов. Харьковський сам їздив і послав своїх людей.
Тов. Хрущов: Ну, он сам съездил, послал людей, но если вы будете так бездействовать, то с вас и штаны снимут (в зале смех).
Ответ: Микита Сергійович, наші органи, хоч мають і недоліки, але провели велику роботу.
Тов. Хрущов: А за что человек в партии состоит, что он делает, как это, чтобы село не знало своих участников. Надо их найти, арестовать, а не ждать только тех, которые сами идут регистрироваться. Начальнику НКВС, по крайней мере, нужно объявить выговор за то, что бездействует и вам выговор за бездействие. Как могут смотреть на нас крестьяне, если их обижают, забирают у них скот, убивают их, а наши люди приезжают, расспросили и уехали.
Ответ: Вот, наприклад, відділ НКВС вже 3 неділі їздить по 3 операціям в інші райони, а в районі нічого не зробив. І правда, що бандити гуляють, як хотять. У нас 33 сільради, і думають як у городі. Крім того, у нас неповний апарат, а ще й тих забрали у другі райони на операції. Ясно, що начальник сам нічого не може зробити в цих умовах. Органи НКВД і НКГБ своїми діями забили 9 бандитів, у полон було взято 72 бандита і з повинною з'явилось всього 161 чоловік.
Тов. Хрущов: Все это хорошо, но ни одного проявления малодушия не должно быть. Взять любое село, проверить его внимательно, изучить обстановку и 3-5 чел. арестовать. А у вас как получается, делают нападение, забирают у крестьян скот, имущество, и вы ничего не делаете, как крестьяне могут относиться к вам, вы же не охраняете безопасности народа. Вам свиней пасти и то смирных, а то вас разорвут (смех в зале).
Ответ. Відомості про виселення сімей начальник райНКВД здав в область, і досі нічого не зроблено.
Тов. Хрущов: Ну, это выселение, тут нужны железнодорожные вагоны и т. д., а вот арестовать 5 чел. в этом селе вы можете сами.
Ответ: Можем.
Тов. Хрущов: Так почему не арестовали? Не может быть, чтобы в селе не знали участников. Если в селе украдут лошадь, так вор из соседнего села, крестьяне его находят и бьют.
Ответ: Тут є начальники райвідділів НКВД та НКГБ, если они сделают вывод для себя.
Тов. Хрущов: А вы ответственности не несете? Вот такое положение у вас, людей наших обижают, а вы не можете нанести удар.
Ответ: Нужно, чтобы облотдел оказал содействие нашему райотделу. а то на наш райотдел НКВД не обращают внимания.
Тов. Хрущов: Почему не наносите удар в том селе, где забрали имущество и коров у людей. Где ваш начальник НКВД, давайте его сюда.
Начальник НКВД тов (прізвище не вказано)*: Я лично выезжал на это происшествие и арестовал 15 чел.
Тов. Хрущов: Вы говорите о том селе, где забрали коров, лошадей, имущество и т. д.
Нач. НКВД: Самое главное происшествие было...
Тов. Хрущов: Вы за Петра, а я за Ивана. Вот это село, где все забрали у крестьян.
Нач. НКВД: Я свой район знаю прекрасно и всех участников УПА. Это была проходящая банда.
Тов. Хрущов: Меня интересует, почему вы никого не наказали за это?
Ответ: Это была проходящая банда, в моем районе насчитывается...
Тов. Хрущов: Проходящая банда не может не иметь связи в этом селе. Были люди, которые подсказали им, где и что, почему это проходящая банда знает, а вы не знаете. Вы уясните, что за одного нашего человека нужно уничтожить 10.
Ответ: Так и делаем.
Тов. Хрущов: Не делаете.
Ответ: Я вскрыл оуновскую организацию.
Тов. Хрущов: Почему никто не арестован. Некого арестовать? Если не участники, так пособники сидят в селе, приезжает банда, они все указывают, пришла банда, убила, разграбила и уехала. Приезжает секретарь райкома партии, нач. НКВД, собрали крестьян, послушали, поговорили, посочувствовали и уехали. Крестьяне что могут сказать? Они приехали и уехали, а мы здесь остаемся. К вам и на собрания перестанут ходить...
Як втілювали енкаведисти слова М. Хрущова: «…кого надо судить, может быть повесить, остальных выслать, вот тогда мы будем знать, что все будет в порядке, и население будет знать, что за одного возьмем сотню, … Надо, чтобы нашей мести боялись…» записав у своєму «Щоденнику» Олександр Довженко.
– Прийшов до мене герой-партизан з учителів. Вихвалявся, як легко і приємно йому вбивати людину, коли вона ворог. «Нічого не стоїть. Скільки завгодно. Одного націоналіста я повісив униз головою і палив на повільному огні і різав з нього шмаття м’яса…
– Очі героя засвітилися жорстким огнем, і великий рот його, похожий на щілину, з білими зубами, заходив ходором, – він гадюка, так і вмер, кричучи «Слава Україні». От гадина. Скільки я їх перемучив!..»
Вопросы западных областей
О фактах нарушения революционной законности в западных областях УССР.
13 января 1945 г. Документ№ 249.
Надруковано 4 екз. Розіслано тт. Хрущову Н. С., Коротченко Д. С., Кириченко А. И, Литвину К. 3.
Волынская область
25 октября 1944 г. участковый уполномоченный милиции Порицкого района Воротников получил задание от начальника РО НКВД задержать в селе Ляхово гр-на Парфенюк, якобы дезертировавшего из Красной Армии. Взяв 4-х бойцов из местной охраны общественного порядка, Воротников в 8 часов вечера окружил дом Парфенюка и ворвался в квартиру. В доме находилась семья Парфенюка – жена, два сына, три дочери, из них одна 3-х месячного возраста. Не обнаружив Парфенюка, Воротников застрелил его жену, 15-летнего сына, трех дочерей, в том числе 3-х месячного ребенка. В живых остался младший сын, который спрятался на печке.
Расстреляв семью Парфенюка, Воротников с целью сокрытия своего преступления поджог сарай и дом Парфенюка, но последний был спасен жителями села. Возвратившись в районный центр, Воротников в объяснение своих поступков доложил, что «из дома Парфенюка в него стреляли бандиты». При расследовании Воротников был уличен оставшимся в живых сыном Парфенюка и сознался в совершении преступления.
Установлено, что гр-н Парфенюк находился в Красной Армии и никогда из нее не дезертировал.
* * *
27 октября 1944 года начальник Озютического РО НКВД Исаев и оперуполномоченный Шейка, находясь в селе Ворончино для производства выселения семей участников банд, напились пьяными и открыли стрельбу из автомата по крестьянам, собравшимся у здания сельсовета. Они учинили допрос секретарю сельсовета гр-ке Савенюк Марии (1924 года рождения), предъявляя ей обвинение в воровстве автомата у Исаева. Во время допроса Исаев и Шейка сильно избили гр-ку Савенюк, издевались над ней предлагали ей в доказательство своей невиновности застрелить священника. После ее раздели, вывели из помещения сельсовета и окровавленную поставили под стражу в присутствии крестьян.
* * *
Заместитель председателя исполкома Седлищанского райсовета депутатов трудящихся Чернобой и председатель правления райпотребсоюза Стаченко напившись пьяными, в 12 часов ночи вломились в квартиру учительницы Марусовой. Вытащили ее и повели в лес, якобы на расстрел. Затем посмеявшись, отпустили домой.
* * *
22 сентября 1944 года при производстве операции по ликвидации бандгруппы в районе Светячских хуторов, в доме гр-на Заец Моисея Анисимовича были задержаны три вооруженных бандита, которые скрывались от преследования бойцов 58-го погранотряда. По приказанию старшего группы, лейтенанта Чередниченко, семья Заец и задержанные бандиты были расстреляны, а дом сожжен. Всего было расстреляно 10 человек, в числе их трое детей возрастом от 5-и до 7-и лет. Из числа расстрелянных 4 человека были расстреляны лично лейтенантом Чередниченко.
Ровенская область
21 августа 1944 года секретарь Морочновского райкома КП(б)У тов. Костиков проводил собрание крестьян в селе Железница, где работником опергруппы НКВД были задержаны члены ОУН Ленвич и Доманец.
Секретарь райкома партии тов. Костиков объявил крестьянам, что бандиты будут публично повешены и сейчас же организовал над ними суд, на котором сам выступил в качестве прокурора. После вынесения приговора, бандиты были повешены на площади села. Ровенский обком КП(б)У этот факт обсудил только через три месяца.
* * *
В ночь на 30-е октября 1944 г. в село Смордве была направлена группа работников Млиновского РО НКВД под руководством милиционера Шваб и участкового уполномоченного Клименко с заданием – установить, посещают ли бандиты дом священника Прибытовского. Прибывшая группа вместо продуманного выполнения задания, подошла к дому священника и открыла беспорядочную стрельбу, в результате чего зажгли сарай. Войдя в дом, прибывшие нанесли несколько ударов священнику Прибытовскому и разбили всю мебель. Не успокоившись на этом, участковый уполномоченный Клименко и милиционер Шваб вывели на улицу священника Прибытовского, его жену, сына 11-ти лет, отца 70-и лет и дочь, поставили их на колени перед горящим сараем, а сами в это время забрали всю одежду и ценности.
Тернопольская область
31 октября 1944 года бывший зав. райконторой «Заготскот» Залещицкого района Ивашков возвращался из с. Синько вместе с работниками райотдела НКВД Ерофеевым и Конобеевым, будучи в нетрезвом состоянии, они задержали трех женщин из села Костельники, которые работали в поле и расстреляли их. У одной из убитых муж находился в Красной Армии.