Дата публікації допису: Nov 02, 2012 12:48:29 PM
Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади.
Книга І. Документ №319
Марина Олександр, народився в с. Ірмезійово Тячівського району Закарпатської області, українець, греко-католик, безпартійний, священик, арештований у 1950 р.
Народився мій батько в родині священика. Гімназію закінчив у Мараморош-Сиготі (нині Румунія), а теологічні студії – у Будапешті.
Спочатку його призначили на посаду єпископського секретаря Мукачівської єпархії. Оженився в 1919 р., після чого стає помічником священика у верховинському селі Косівська Поляна Рахівського району. Переміщення у далеке верховинське село не зменшило його жаги до знань і в 1932 році він складає докторантуру у Пражському Карловому університеті. Після цього батька назначають професором філософії і догматики Ужгородської духовної семінарії, де працював він до останніх днів її існування. Одночасно був ще катехитом гімназії в Ужгороді та парохом села Невицьке Ужгородського району.
Власне, з того часу аж до 1949 р. сіяв зерна Слова Божого як між молодими студентами гімназії, так між богословами і паствою. Своїми обширними знаннями, доступними педагогічними методами завоював авторитет і популярність боголюбивої єпархії.
Найбільшим доказом його вірності Христовій Церкві стало його переслідування совітами, коли його разом з іншими священиками примушували зректися греко-католицької віри і перейти у православ'я.
Арештували батька 12 вересня 1950 р. «Покуту» свою він відбував в районі Іркутська, потім у Вологодському таборі. Причиною його арешту і засудження було те, що він посвятив державний мадярський прапор в час відкриття нової школи в Невицькому. За цей «гріх» він отримав 25 років тюрми.
Після повернення з таборів відновив свою попередню діяльність, але уже тайно і вчив молодих кандидатів-богословів, помагав зневіреним, слабим духом у наверненні в лоно греко-католицької церкви. Поширював він також матеріали 11 Ватіканського собору, богословські документи про екуменічне зближення церков. У нього завжди можна було придбати найновіші богословські книги і журнали тощо.
Помер любимий і шанований всіма мій батько о. Марина Олександр 21 квітня 1987 р. на 94 році життя.
Спогад його дочки Ірини записав отець Юрій Сабов