Пилипенко Володимир, 5 жовтня 1949 р. народження:

Мова є могутні крила роду!

Слово – це мелодія в мені,

У віршах, піснях народу

Лечу птахом навесні!

Пилипенко Володимир

Володимир Пилипенко - про себе

13.11.2010 23:58

Я з’явився на світ у родині педагога-фронтовика на Гуляйпіллі,  «І був плодом першоджерел/ Серед ланів, левад і луків». Матуся, попри тяжку працю в колгоспі, пізніми вечорами багато вишивала, плела кружева; до вишивання прилучила і мене. Освіту здобув правничу. Першого і великого вірша «Дворічанське літо» (для районки) про роботу студентського будівельного загону на Харківщині, в якому перебував і сам, написав у віці 22 років. 

Подальша військова служба не дозволяла бути самим собою, тому тільки після звільнення почав інколи писати, але лише публіцистику, здебільшого викривального змісту, про видатні постаті, це «Лист до батьків на той світ», «Фемідна елегія», «Пізнаймо правду і вона Вас визволить» тощо, певний час вів рубрику «Думи мої, думи мої…». 

До віршування життя повернувся, коли ледве перевалило на третє тисячоліття,  і знову розпочав з великого вірша вже про рідне село Новогригорівку (раніше – Пурхівка). Друкувався   у  місцевій пресі, а з прозою – і  в центральній. Пропоновану збірку «Мережками строф» подаю уперше. Назва не випадкова, бо кожні чотири рядки є або складовими вже написаних віршів, або темою для нових. 

 Належу, звичайно, до старшого покоління, але, певна річ, моє єство до цієї приналежності не квапиться, це помітно навіть й на фото. З 2003 року долучився до громадської  діяльності: став членом Всеукраїнського товариства «ПРОСВІТА» імені Тараса Шевченка, а з 2005  – обраний чільником місцевого осередку. Упродовж останніх п’яти років  у співавторстві веду кожномісячну рубрику  «Віхи історії України» в газеті «Південна зоря». 

http://www.info.big.zp.ua/index.php/the-news/14-2009-08-18-11-56-25/1729-2010-11-13-22-06-24

21 вересня 2018 р. у Бердянську відзначили 150 років Всеукраїнському товариству Просвіті.

18.09 Просвіті 150 

Плейлист: Просвіта 150 Бердянськ