Маруся

Чому    не    спиш    рідна    мати,

Що    дочка    пішла    гуляти?

Вона    прийде,   не   турбуйся,

Раз     виховує    бабуся.

Вона    знає    як    діяти,

Хлопців    вміє    чарувати,

А    кили     йде    за    водою,

Парубки   біжать    юрбою.

Вона     з   кожного   глузує,

Лікуватись      пропонує,

А    як   прийде   до    садочку,

Вдягши    вишиту    сорочку,

Та   з   дівками   заспіває,

Ще   й    на    скрипочці    заграє,

Прибігають     хлопці    слухать,

Ще   й    троянди    дарять    нюхать.

З   ким    захоче    розмовляти,

Той,    не   знає,   що   казати,

Отака    в    мами    Маруся,

Може,    Я    на    ній    жинюся?

2011 р.

Шаповал Григорий