Embedded Files
Думи на Тарасовій горі
Ми в храмі твоїм, чарівна Україно –
Завмерла краплина життєвої миті.
Ми всі такі різні, в любові – єдині,
В Тарасових „Думах”, в його „Заповіті”
І лине душа над Дніпровою синню.
А серце поєднання дух так і стисне.
І б`є в наші груди: почуй, Україно,
Твоїх кобзарів невмираючу пісню!
І верби, як люди, схилились додолу,
А в інших – до Бога простягнуті віти,
О, краю мій рідний, та де ж твоя доля?!
З розгубленим серцем стоять твої діти...
Ординця батіг шматував тобі спину,
То в польськім ярмі, а то в панській ганьбі.
Чого ж ти із торбою знов Україно,
„Заради Христа” ходиш, просиш в пітьмі.
Єднаймося, рідні, Тарас нас підтрима,
Хай пісня братерства усіх підіймає!
Квітуй, Україно, співай, Україно!
Ми з Господом разом усе подолаєм!
Page updated
Google Sites
Report abuse