Embedded Files
* * *
Я – квітка Мальви,
Я – її дитя,
Найперша жінка
І вінець природи.
Я не піду ніколи в забуття.
Мій Боже, дякую тобі
За вічну вроду!
А чоловіка першого Господь
Зліпив із тіста –
Миле таке диво!
Та пес лихий –
Від злих зубів одводь! –
Не дав і висохнуть йому,
Роздер – зрадливий!
Як я ридала!
Господи, за що
Послав мені
Таку самотню долю?!
Адам радів розлучниці,
Й мій Бог
Почув мої молитви
В дикім полі.
Із неба відіслав мене, щоб я,
Мов Богородиця,
За грішних вас молилась.
Матусю Мальво, я твоїм ім’ям
В любові присягаюсь.
В ньому сила!
Я – квітка Мальви!
Я – її дитя!
Найперша жінка і вінець природи!
Я не піду ніколи в забуття.
Мій Боже, дякую тобі
За вічну вроду!
Page updated
Google Sites
Report abuse