Рідний степ окинуть оком важко –

Трав квітучих буйний океан:

Деревій, петрів батіг, ромашка

І струнких васи́льків гордий стан.

Ось прослалась в’язелю куртина –

Неповторний, ніжний аромат.

Там сивіє братія полинна,

Духмяні́є теж на власний лад.

Астрагалів китиці лілові

Світяться на сонці іздаля…

Ні! Нема, повір мені на слові, 

Кращої землі, ніж ця земля!..

21.07.1992, вт.

Затьора Вільям